Ухвала суду № 76383996, 10.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

10.09.2018Справа № 910/12532/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб а здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Кашути Д.Є.доНаціонального банку Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивачаФонду гарантування вкладів фізичних осіб простягнення коштів та зобов'язання вчинити діїСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Палажченко О.О., Назаренко С.М.від відповідача:Бойко С.М.від третьої особи:Костюченко І.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» Кашути Д.Є. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про:

- скасування нарахованої та стягнутої пені в сумі 21 923 106,16 грн.;

- стягнення отриманого купонного доходу в сумі 114 728 256,60 грн.;

- стягнення отриманого доходу від погашення цінних паперів в сумі 675 667 000,00 грн.;

- стягнення процентів за користування купонним доходом та коштами, отриманими від погашення цінних паперів в сумі 2 795 026,44 грн.;

- стягнення інфляційних нарахувань в сумі 827 069 596,51 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Національного банку України на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» Кашути Д.Є. отриманий купонний доход у розмірі 76 523 766,00 грн., отриманий доход від погашення цінних паперів у розмірі 450 670 000,00 грн. та 197 281 грн. 63 коп. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду 28.02.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Національного банку України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» отриманий купонний доход у розмірі 76 523 766,00 грн., отриманий доход від погашення цінних паперів у розмірі 450 670 000,00 грн., 3% річних за користування купонним доходом у розмірі 442 207,01 грн., 3% річних отриманих від погашення номіналу цінних паперів у розмірі 1 108 204,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 717 235,57 грн., судовий збір за подання позовної заяви 67 528,89 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено». Стягнуто з Національного банку України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 74 776,99 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2017 касаційну скаргу Національного банку України задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 910/12532/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних за користування купонним доходом у розмірі 442 207,01 грн., 3% річних отриманих від погашення номіналу цінних паперів у розмірі 1 108 204,92 грн., інфляційних втрат в розмірі 717 235,57 грн. та розподілу судового збору. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р. в частині стягнення з відповідача отриманого купонного доходу у розмірі 76 523 766,00 грн., отриманого доходу від погашення цінних паперів у розмірі 450 670 000,00 грн. та в частині відмови у задоволенні позову про скасування нарахованої та стягнутої пені в сумі 21 923 106,16 грн. та рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2016 в повному обсязі - залишено без змін. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" на користь Національного Банку України 1 517,64 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2018 постанову Вищого господарського суду України від 16.06.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/12532/16 скасовано, справу №910/12532/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.07.2018 справу №910/12532/16 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

09.08.2018 представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/12230/16. На думку заявника, зупинення провадження в даному випадку є необхідним для забезпечення подолання виключної правової проблеми, належного , всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, її сталості та єдності, однакового застосування норм права.

13.08.2018 до канцелярії суду від представника позивача дійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд уточнити позовні вимоги та викласти їх в наступній редакції:

«- зобов'язати Національний банк України скасувати нараховану та стягнуту Національним банком України пеню в сумі 21 923 106,16 грн.;

- зобов'язати Національний банк України виплатити на корись ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» отриманий купонний доход у розмірі 76 523 766,00 грн.;

- зобов'язати Національний банк України виплатити на корись ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» отриманий доход від погашення цінних паперів в сумі 450 670 000,00 грн.;

- зобов'язати Національний банк України виплатити на корись ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» проценти за користування купонним доходом та коштами, отриманими від погашення номіналу цінних паперів в сумі 1 108 204,92 грн.;

- зобов'язати Національний банк України виплатити на корись ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» інфляційні нарахування в сумі 1 695 099,34 грн.».

03.09.2018 представником позивача до канцелярії суду подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що передача справи №910/12230/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду була здійснена всупереч приписам чинного законодавства України, а заявлення відповідачем клопотання про зупинення провадження у даній справі мало на меті виключно затягування розгляду справи.

05.09.2018 від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення щодо клопотання про зупинення провадження у даній справі, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також заперечував проти його задоволення з огляду на те, що станом на сьогоднішній день практика в аналогічних спорах вже сформована.

Представники учасників судового процесу в підготовче засідання 10.09.2018 з'явилися, надали пояснення стосовно суті спору.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Позовні вимоги у даній справі мотивовано тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 у справі №826/18784/15 визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ від 23.06.2015 №407/БТ про переведення у власність відповідача належних позивачеві цінних паперів, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про скасування необґрунтованого, на його думку, стягнення на підставі статті 22 Цивільного кодексу України збитків у вигляді неотриманих позивачем доходів - купонного доходу за цінними паперами, доходу від погашення цінних паперів, а також стягнення інфляційних нарахувань та процентів за користування купонним доходом на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування та стягнення пені.

У постанові Верхового Суду від 15.05.2018 у даній справі, здійснюючи перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2017 у справі №910/12532/16 в порядку Розділу ХІІ-2 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 111-16 цього Кодексу, суд касаційної інстанції зазначив, що розглянувши спір щодо законності прийняття акта ненормативного характеру (Постанови Правління НБУ від 23.06.2015 №407/БТ) про встановлення процедури звернення стягнення на заставне майно відповідача, який припинив свою дію за наслідком його виконання, суди адміністративної юрисдикції у справі №826/18784/15 вийшли за межі визначеної для них юрисдикційності розгляду спорів та прийняли рішення про права та обов'язки сторін, які перебували у господарських правовідносинах (про правомірність обраного способу звернення стягнення на заставлене майно), а тому відповідно до статті 6 Конвенції зазначені рішення судів у адміністративній справі №826/18784/15 є такими, що прийняті «судом не встановленим законом».

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 зробив висновок, що предмет спору визначено позивачем, як збитки, завдані неналежним виконанням цивільно-правових зобов'язань відповідача із звернення стягнення на предмет застави, і суди з цим погодились, а з іншого, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що встановлений адміністративним судом факт прийняття незаконного акта НБУ «є самостійною підставою для відшкодування позивачу збитків, завданих відповідачем прийняттям Постанови Правління НБУ від 23.06.2015 №407/БТ», що може бути тільки наслідком вчинення адміністративного правопорушення і стягуватися як шкода, завдана незаконними діями органу влади в судах адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №910/12230/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» Кашути Д.Є. до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення 1 542 030 195, 56 грн. та скасування нарахування пені.

Колегія суддів, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у справі Господарського суду міста Києва №910/12230/16, дійшла висновку про наявність правових підстав для передання даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховним Судом встановлено, що виключну правову проблему складає питання щодо можливості застосування статей 22 Цивільного кодексу України, 224, 225 Господарського кодексу України та відповідно наявності чи відсутності правових підстав для відшкодування збитків у вигляді купонного доходу та отриманого доходу від погашення цінних паперів у зв'язку із скасуванням Постанови Правління НБУ № 407/БТ від 23.06.2015 в порядку адміністративного судочинства. Також виключну правову проблему у даній справі складає питання щодо можливості застосування статті 625 Цивільного кодексу України у взаємозв'язку із статтею 22 Цивільного кодексу України, тобто до правовідносин, які виникають у зв'язку із стягненням збитків.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною 2 статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2018 прийняти до розгляду справу №910/12230/16 та призначено її до розгляду на 06.11.2018.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що правовідносини у даній справі та у справі №910/12230/16 є подібними з огляду на докази, обставини, а також норми матеріального права, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З огляду на наведені обставини, заслухавши в судовому засіданні думку представників учасників справи, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/12230/16.

На підставі викладеного та керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Національного банку України про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/12230/16.

3. Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена 11.09.2018.

Суддя В.П. Босий