Рішення № 76383328, 10.09.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/694/17

Номер провадження 2/699/83/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 39393,87 грн. за кредитним договором б/н від 03.12.2015 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідно до вказаного кредитного договору (далі – ОСОБА_4) відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 43,2 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком ОСОБА_4, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яку він добровільно не погашав, тому і подано даний позов до суду.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, до суду поступило клопотання з проханням слухати справу у відсутність представника позивача та підтриманням позовних вимог, відсутністю заперечень проти ухвалення заочного рішення. Надано відповідь на відзив (а.с.74-82).

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з»явився, позов не визнав, зазначив, що між позивачем та відповідачем не був укладений кредитний договір в письмовій формі, не надано доказів про отримання відповідачем кредиту в сумі 8000 грн та про отримання платіжної картки. На час звернення до суду з даним позовом сплив строк позовної давності щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), оскільки договір укладений 03.12.2015 року, а з позовом до суду позивач звернувся 11.10.2017 року.

Відповідач ОСОБА_3 просив зменшити розмір пені через складні сімейні обставини, оскільки його мати тяжко хвора, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, отримує мінімальну заробітну плату в розмірі 3700 грн.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та його представника, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

У судовому засіданні встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № б/н від 03.12.2015 року шляхом підписання відповідачем заяви, яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, про що свідчать підписи відповідача та представника позивача на заяві (а.с.6).

Копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг, витяг з тарифів, додані позивачем до позовної заяви (а.с.6-22).

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.

Судом достовірно встановлено, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів позичальник, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у рішенні апеляційного суду Черкаської області від 20.02.2017 року у справі №712/2281/16-ц.

У судовому засіданні також встановлено, що відповідно до вказаного укладеного договору строк його дії 12 місяців з моменту підписання (п.1.1.7.11. Договору). Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно п.1.1.7.43. сторони визнають, що дія договору припиняється у момент закриття останнього рахунку/вкладу клієнта, відкритого у рамках договору або договору, що підпадає під дію, а також при закінченні використання послуг Банку, передбачених Договором. За наявності у клієнта до моменту закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком за договором, у тому числі заборгованості за овердрафтом, а також заборгованості з оплати комісій, дія договору припиняється після повного погашення такої заборгованості.

До суду не надано документів, які б підтверджували припинення дії Договору та що відповідач звертався до позивача з цього питання.

Згідно даних наданого розрахунку заборгованості відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. в межах кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі до 43.2% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг відповідач дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням позивача з наданням права банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання Договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. п.1.1.3.2.4. передбачено, що право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ім»я ОСОБА_3 вбачається, що банком приймалися рішення про встановлення кредитного ліміту, а саме 03.12.2015 року – встановлено кредитний ліміт в сумі 8000 грн, який протягом усього періоду кредитування не змінювався (а.с.67).

Згідно довідки, виданої ПАТ КБ «ПриватБанк» 09.05.2018 року ОСОБА_3 отримав карту №5168755516317258 зі строком дії по липень 2019 року (а.с.64).

Позивачем надано виписку по рахунку за період з 03.12.2015 року по 09.05.2018 року, яка підтверджує, що відповідач знімав кредитні кошти, частково погашав заборгованість та знову користувався кредитними коштами (а.с.61-63).

Тому твердження представника відповідача адвоката ОСОБА_2, що відповідач не користувався кредитними коштами та не отримував картку є безпідставними.

Відповідач погодився на те, що позивач нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п.1.1.3.2.4. Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов»язаний не менше, ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п.1.1.3.1.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

П. 1.1.3.1.9 передбачено, що банк зобов»язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику виписки про стан картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками. У разі підключення до власника до системи Internet Banking (Приват24) виписки надаються через цей комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile Banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції смс-повідомлень.

В розділі 1.1.2.1. закріплені обов»язки клієнта, зокрема згідно п.1.1.2.1.5 обов»язком клієнта є одержувати виписки про стан картрахунків і про здійснені операції за картрахунками. Згідно п.1.1.2.1.6. у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів банку звернутися до банку для розірвання договору і погасити заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток. У разі незгоди зі списанням коштів з картрахунка інформувати (також письмово, якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) Банк про це протягом тридцяти п»яти днів з моменту списання. П.1.1.5.26. передбачено, що неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє власника від виконання своїх зобов»язань за договором.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.5) вбачається, що на час отримання кредиту процентна ставка становила 3,6% в місяць, розмір якої не змінювався.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку клієнт зобов’язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороду банку.

Згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг власник карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Згідно п.2.1.1.12.6.1. при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій. Вказаний розмір штрафу зазначений у тарифах.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

Відповідач своєчасно не повертав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

З огляду на зазначене, суд, з урахуванням наданих доказів, прийшов до висновку, що в порушення умов Договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов’язання не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за Договором.

Ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

На підставі п. 2.1.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг у разі незгоди зі змінами Правил та/або «Тарифів Банку», клієнт зобов'язаний звернутись до банку для розірвання Договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком.

Така заява відповідачем позивачу не надавалась, бо протилежного суду не надано.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за Договором, як вказує позивач, відповідач станом на 14.09.2017 року має заборгованість – 39393,87 грн., яка складається з наступного:

- 7966,29 грн. - заборгованість за кредитом;

- 2521,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 26553,67 грн. - заборгованість за пенею;

а також штрафи відповідно до умов Договору:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1852,09 грн. - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги, додано на а.с.5.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З наданого розрахунку вбачається, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Крім цього, на підтвердження тяжкого матеріального стану відповідачем надано довідку про доходи, видану 04.09.2018 року №2, з якої вбачається, що ОСОБА_3 працює охоронником-адміністратором магазину «Корсунь-Маркет», розмір заробітної в місяць становить 3723 грн (а.с.103).

В довідці, виданій Корсунь-Шевченківським відділом державної виконавчої служби 05.09.2018 року №4693 зазначено, що станом на 01.08.2018 року ОСОБА_3 має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 40803,30 грн (а.с.101-102).

З копії свідоцтва про народження серії І-СР №425176 вбачається, що матір»ю ОСОБА_3 є ОСОБА_5 (а.с.106), з якою він на даний час проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, що зазначено у довідці-характеристиці (а.с.104).

Мати відповідача ОСОБА_5 хворіє, в 2016 році перенесла операційне лікування та знову потребує операційного лікування, що підтверджується довідкою Корсунь-Шевченківської ЦРЛ №489 від 04.09.2018 року (а.с.105).

Тобто, з наданих документів вбачається, що у відповідача виникли обставини, які мають істотне значення, а саме його тяжкий матеріальний стан та хвороба матері, що потребує значних коштів для лікування.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги ч.3 ст.551 ЦК України, суд вбачає підстави для зменшення розміру пені, оскільки її розмір значно перевищує розмір збитків та у відповідача склалися обставини, які мають істотне значення.

Позивачем розмір пені визначений 26553,67 грн, заборгованість по тілу кредиту становить 7966,29 грн і суд зменшує розмір пені на 18553,67 грн та визначає розмір пені у 8000 грн.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за Договором не погашає.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов’язання за Договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Договору.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до норм ст. 257 ЦК України стягнення боргу обмежується останніми трьома роками перед зверненням кредитора до суду.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Представником відповідача заявлено вимогу про застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), оскільки договір укладений 03.12.2015 року, а з позовом до суду позивач звернувся 11.10.2017 року.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договором (п.п.1.1.7.31) передбачено, що строк позовної давності стосовно вимог банку щодо повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, пені, штрафів складає 50 років.

У постанові ВС України у справі № 6-240цс14 від 11.02.2015 року вказано про право сторін на збільшення строку позовної давності, яка викладається у письмовій формі договору і є обов’язковою для сторін і суд повинен керуватися вказаними умовами договору.

Тобто, сторони самі визначили строк позовної давності для вимог за Договором, який складає 50 років і на день звернення позивача до суду не сплив. Тому підстав для застосування позовної давності немає.

Таким чином, на підставі наданих позивачем доказів, які є належні і допустимі та якими позивач довів свої вимоги, суд вважає, що позивач належним чином довів, що відповідач не виконав умови Договору, а тому позов підлягає до задоволення частково та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 18488,11 грн, яка складається: 7966,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2521,82 грн. - заборгованість за відсотками; 8000 грн - заборгованість за пенею. Що стосується стягнення штрафів в 500,00 грн (фіксована частина) та 1852,09 грн (процентна складова), суд відмовляє, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 1600 грн, ціна позову становить 39393,87 грн, судом позов задоволено частково та стягнуто 18488,11 грн, відсоток задоволених позовних вимог становить 47 % (18488,11 грн*100%/39393,87 грн).

Тому суд, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача судові витрати (сплачений судовий збір) пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становить 752 грн (1600 грн*47%/100%).

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, Печерський район, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових вират) МФО 305299), заборгованість за кредитним договором б/н від 03.12.2015 року в сумі 18488,11 грн, яка складається: 7966,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2521,82 грн. - заборгованість за відсотками; 8000,00 грн - заборгованість за пенею, станом на 14.09.2017 року та судові витрати (судовий збір) в сумі 752 грн.

В задоволенні решти позовних відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_6.