Рішення № 7638327, 19.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.10р.Справа № 33/398-09 За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ

до Українського-канадського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "ЮМК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 218 734 грн. 25 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Кравченко Л.С., довіреність № 157/7 від 04.01.2010 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українського-канадського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "ЮМК" про стягнення 200 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості, 4 734 грн. 25 коп. - пені, 14 000 грн. 00 коп. - штрафу і витрат по справі.

В судове засідання 19.01.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 09.12.2009 р., 19.01.2010 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2009 року, 09.12.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 17090149, яке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 24).

У судовому засіданні 19.01.2010 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -

ВСТАНОВИВ :

26.12.2007 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір № 07-583 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов’язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, в кількості, номенклатурі, ціні та в строки, визначені в Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору покупець сплачує за поставлену постачальником продукцію за узгодженими цінами, визначених в Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 2.3. Договору оплата продукції по даному Договору здійснюється покупцем за узгодженими цінами шляхом перерахування 100% вартості продукції, яка відвантажується, на підставі платіжної вимоги від постачальника.

Відповідно до пункту 3.1. Договору продукція поставляється на протязі 30 календарних днів з моменту оплати.

Згідно з пунктом 3.3. Договору поставка продукції проводиться на умовах DDP, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, згідно вимогам Інкотермс 2000.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур (а.с. 17-19), перерахував останньому 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 6635 від 27.12.2007 р. на суму 20 000,00 грн., № 7 від 08.01.2008 р. на суму 30 000,00 грн., № 652 від 18.02.2008 р. на суму 50 000,00 грн., № 2037 від 25.04.2008 р. на суму 50 000,00 грн., № 3146 від 04.07.2008 р. на суму 50 000,00 грн., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 14-16).

Відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав.

Згідно з пунктом 6.4. Договору при передоплаті та в разі порушення строку поставки продукції, покупець має право вимагати повернення перерахованої суми. Постачальник зобов’язаний перерахувати кошти в 10-тиденний строк з моменту пред’явлення вимоги про повернення.

07.07.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія (вих. № 157/п-135) від 06.07.2009 р.) з вимогою повернути перераховані позивачем кошти в розмірі 200 000 грн. 00 коп., яка залишена останнім без відповіді (а.с. 20-21).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 200 000 грн. 00 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.4. Договору, при порушенні строку поставки продукції постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки поставки, від суми непоставленої продукції за кожен день прострочення, пеня складає 4 734 грн. 25 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно з Додатком 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 216-р від 23.06.2005 р. Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" відноситься до переліку підприємств державного сектора економіки.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, штраф складає 14 000 грн. 00 коп. та підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 200 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості, 4 734 грн. 25 коп. - пені, 14 000 грн. –штрафу.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Українського-канадського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "ЮМК" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14367491) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 4 734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 25 коп. - пені, 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. –штрафу, 2 187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 34 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України –25.01.2010 року