Рішення № 76382452, 11.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р. № 2040/6383/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Харківського обласного військового комісаріату (м. Харків, вул. Коцарська, 56) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним рішення комісії Харківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій від 01.03.2018 щодо позбавлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; скасувати рішення, комісії Харківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій від 01.03.2018 щодо позбавлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Ухвалою судді від 10.08.2018 було відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам за адресами, вказаними в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 23 серпня 2014 року ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №607/2014 від 21.07.2014 добровільно за власним бажанням був призваний районним військовим комісаріатом міста Харкова у лави Збройних Сил України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта В6250. За наказом командира військової частини він був зарахований до списків особового складу частини на посаду майстра-номера обслуги зенітного артилерійського взводу 2 механізованого батальйону.

В період військової служби на солдата ОСОБА_1 розповсюджувалася дія Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», положення Статуту внутрішній служби Збройних Сил України» та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 14.04.2016 (справа № 636/876/16-к) визнано ОСОБА_1 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 2 (два) роки, зобов’язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На засіданні комісії Харківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій 01.03.2018 (протокол № 3) солдата запасу ОСОБА_1 позбавлено статусу учасника бойових дій на підставі п. 20 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 року № 200 (із змінами) та п. 8-1 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (із змінами) у зв’язку з наявністю обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції (а.с.12).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413

Київ затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, що додається (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 8-1 Порядку Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі: наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Як встановлено під час розгляду кримінального провадження №42015220750000711 від 06.07.2015 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України, солдат ОСОБА_1 в порушення норм чинного законодавства 30.03.2015 не повернувся на місце служби з наданої йому відпустки. Повернувся до військової частини тільки 18.04.2015, використавши отриманий у зв’язку з цим вільний час на власний розсуд, не пов’язуючи його з виконанням обов’язків військової служби. Потім реалізуючи свої наміри і діючи навмисно, він без поважних причин і дозволу відповідних командирів та начальників, отримавши направлення до військового шпилю на один день не повернувся до військової частини польова пошта В6250 з 25.06.2015 по 02.07.2015, також використавши отриманий у зв’язку з цим вільний час на власний розсуд, не пов’язуючи його з виконанням обов’язків військової служби.

Частиною 6 статті 78 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно довідки, виданої ТВО командира військової частини польова пошта В6250 від 25.12.2015 № 4/34, ОСОБА_1 в період з 18.10.2014 по 02.04.2015 брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.16).

В період військової служби на солдата ОСОБА_1 розповсюджувалася дія Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», положення Статуту внутрішній служби Збройних Сил України» та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, і він повинен був непорушно дотримуватися Військової присяги, Конституції України та її законів, сумлінно і чесно виконувати військові обов’язки та завдання пов’язані із захистом Вітчизни, її незалежності і територіальної цілісності, що є по суті конституційним обов’язком громадянина України.

Вказаними вище діями ОСОБА_1 вчинив самовільне залишення військової частини, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто скоїв кримінальний злочин передбачений ч.4 ст.407 КК України, за що його вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 14 квітня 2016 року притягнуто до кримінальної відповідальності.

Посилання позивача на те, що обвинувальний вирок відносно нього було постановлено після звільнення його з військової служби в запас, що не надає підставі відповідачу для позбавлення його статусу учасника бойових дій, не можна визнати обґрунтованим, оскільки в силу п. 8-1 Порядку, позбавлення такого статусу застосовується саме за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Вироком суду від 14.04.2016 встановлено порушення солдатом ОСОБА_1 Військової присяги, Конституції України та її законів щодо сумлінного і чесного виконування військових обов’язків та завдань, пов’язаних із захистом Вітчизни, її незалежності і територіальної цілісності станом на 30.03.2015, коли позивач не повернувся на місце служби з наданої йому відпустки, тоді як на вказану дату він мав повернутися до військової частини.

Крім того, наявність ухвали Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2017 у справі № 635/7109/2017 про застосування до ОСОБА_1 ст.2 ЗУ «Про амністію» не дає підстави визнати протиправним рішення відповідача щодо позбавлення позивача статусу учасника бойових дій, оскільки вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 14.04.2016, яким його визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.

Закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості стосовно осіб, які звільняються від відбування покарання.

Звільнення від відбування покарання на підставі ЗУ «Про аміністію» не звільняє від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263, 371 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Харківського обласного військового комісаріату (м. Харків, вул. Коцарська, 56) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко