Рішення № 76382432, 10.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2018 року о/об 09 год. 09 хв.Справа № 808/2501/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (72503, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м.Запоріжжя, вул.Глісерна, буд.14; код ЄДРПОУ 39816845)

про визнання протиправними та скасування акту та розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач або ОСОБА_1В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати акт №13575 від 03.05.2018 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що є додатком до акту №13575 від 03.05.2018.

В адміністративному позові (а.с.4-7) зазначено, що 03.05.2018 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, при проведенні рейдової перевірки, а саме габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN державний номерний знак №АР5305СІ під керуванням ОСОБА_1 виявлено порушення порядку проїзду великовагових/великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування тобто перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. В присутності ОСОБА_1 будь-які акти та постанови не складалися та виданий був тільки чек за результатами зважування. Протиправність дій відповідача під час здійснення габаритно-вагового контролю підтверджується тим, що п.19 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, під час проведення такого контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Однак, всупереч зазначеному припису вказана методика Мінекономрозвитку не затверджена, що свідчить про те, що відповідач під час здійснення габаритно-вагового контролю та оформлення його результатів діяв не на підставі, не у спосіб та поза межами, визначеними законодавством. На думку позивача, за відсутності відповідної методики зважування, встановити дійсне навантаження на осі під час руху автомобіля у разі перевезення вантажу не можливо. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 внесено зміни до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відповідно до якого п.19 – виключено. Дана постанова чинна з 08.09.2017. З урахуванням наведеного були відсутні на час виникнення спірних правовідносин правові підстави визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищення вагових параметрів. Також, незрозуміло якими даними керувались уповноважені особи відповідача при визначенні відстані, за проїзд якої встановлювалась оплата, адже відстань від с.Песчанка до с.Зелений Гай Запорізької області не становить 151 км. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 03.05.2018 зазначено, що пункт навантаження є Запорізька область, с.Придолинівка, пункт розвантаження с.Люцерна Запорізької області. Крім того, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування який є додатком до акту №13575 від 03.05.2018 який складений відповідачем, взагалі не містить жодних даних про те, яке саме зважувальне обладнання використовувалося під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, його назви, технічні характеристики. Крім того, п.22 Порядку №879 передбачає, що, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте, транспортний засіб з напівпричепом за результатами габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух транспортного засобу не заборонявся. Під час затримання будь-яка постанова у зв'язку з допущенням порушення вимог ст.48 Закону №2344-ІІІ, що полягало у наданні послуг перевезення з перевищенням вагових обмежень без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, до мене не застосовувались та будь-який адміністративно-господарський штраф не накладувався. За маршрутом руху будь-яких попереджувальних знаків обмеження ваги або обмеження ваги на вісь не було. 03.05.2018 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, при проведенні рейдової перевірки позивачу вручено тільки квитанцію про зважування, та 22.05.2018 поштою він отримав лист вимогу про сплату штрафу в розмірі 38884 грн. 91 грн. та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування який є додатком до акту №13575 від 03.05.2018. Сам акт №13575 від 03.05.2018 позивачу не направлений. Також з листом на підтвердження законності дій не було направлено направлення на перевірку, наказ про затвердження щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, графіка проведення рейдових перевірок, графіка роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю в Запорізькій області, а також документи на ваги та документальні докази проведення повірки ваг.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.32-35), в якому зазначено, що 03.05.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, у пункті габаритно-вагового контролю на 263 км а/д Харків-Сімферополь, проведено зважування транспортного засобу марки MAN, модель TGA41/510, номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 522767, з напівпричепом марки МАЗ, модель 93866 реєстраційний №04091HP. Після проходження габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу проведеного ДП «Запорізький облавтодор» згідно з довідкою про зважування, яке здійснено 03.05.2018 о 14 год. 52 хв. №17 встановлено, що навантаження на першу здвоєну вісь, на другу здвоєну вісь та загальна вага транспортного засобу перевищує нормативно-встановлені параметри, а саме: на першу здвоєну вісь 20т. замість встановленої 16 т.; на другу здвоєну вісь 22,85т., замість встановленої 16т.; загальна маса 48,55т., нормативно допустима маса 40т. Враховуючи, що законодавчо-встановлена похибка становить 2%, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при навантаженні на здвоєну вісь 16,320т., повну масу 40,800т. Зважаючи на зазначене співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на законних підставах віднесено транспортний засіб позивача до великовагових, складено Довідку від 03.05.2018 №0010575 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт від 03.05.2018 №0013575 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та Розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів, яким визначено позивачу до сплати 1238,20 Євро. З посиланням на спільний наказ Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, відповідач зазначає, що Розрахунок плати за проїзд виконаний відповідно до формули за наступними параметрами: П=(Рзм+Рнв+Рг)хВхК де: Рзм - загальна маса транспортного засобу дорівнює 48,55т., відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 44 до 52 тонн включно дорівнює 0,2 плати за кожен кілометр відстані; Рнв - 0,10 (перевищення становить на першу здвоєну вісь на 4,00 т більше нормативно допустимого тобто на 25% більше, що дорівнює 0,42, на другу здвоєну на 6,85 т більше нормативно допустимого тобто на 42,81% більше, що дорівнює вісь 1,02); Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені); В - відстань перевезення до від м.Піщанка Дніпропетровської області до с.Зелений Гай Запорізької області становить 151 км. К - у п’ятикратному розмірі, (перевищення вагового пераметру більше як на 40 відсотків (на другу здвоєну вісь 42,81%)). Щодо посилання позивача на п.19 Порядку №879 відповідач зазначає, що його виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №671 від 30.08.2017. Окрім того у п.1 Порядку №879 зазначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. Щодо розрахування відстані відповідач зазначає, що у накладній від 03.05.2018 №1, наданої позивачем під час рейдової перевірки інспектуючим особам, зазначено ОСОБА_2, вантаж плити перекриття 14 шт. В акті від 03.05.2018 №0013575 у пункті 7 маршрут вказано: с.Песчанка (Дніпропетровської області)-ПГВК-с.Зелений Гай Запорізької області 151 км. Окрім того, у вказаному акті також зазначено про перевезення вантажу із с.Песчанка у ОСОБА_3, зазначено прізвище та особистий підпис. Отже, відстань розраховувалась виходячи із документів наданих позивачем під час рейдової перевірки, а також виходячи із письмових пояснень позивача, зазначених у акті від 03.05.2018 №0013575. У товарно-транспортній накладній, наявні відбитки печатки ПП ОСОБА_1, яким на даний момент позивач не є, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 29.12.2016 припинено його діяльність. 03.05.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, у пункті габаритно-вагового контролю на 263 км а/д Харків-Сімферополь, проведено зважування транспортного засобу позивача о 14 год. 52 хв., що підтверджується довідкою зважування від 03.05.2018 №17, в якій указано номер вагів UA.TR.002.CB.0300-17s №17-378, на які є відповідні сертифікати та декларація відповідності. Оскільки розрахунок працівників Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області здійснено за весь маршрут який перевізник мав намір проїхати відповідно до п.31-1 Порядку №879, не було підстав для подальшого тимчасового затримання транспортного засобу згідно із ст.265-2 КУпАП, на яке уповноважені органи Національної поліції. Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється п.22.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

03.05.2018 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, у пункті габаритно-вагового контролю на 263 км а/д Харків-Сімферополь, проведено зважування транспортного засобу марки MAN, модель TGA41/510, номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 522767, з напівпричепом марки МАЗ, модель 93866 реєстраційний №04091HP.

За результатами проведеної перевірки співробітником Укртрансбезпеки та оператором вагового комплексу складено Довідку від 03.05.2018 №0010575 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт від 03.05.2018 за №0013575 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів, яким визначено позивачу до сплати 1238,20 Євро (а.с.39-40).

У пункті 7 зазначеного Акту від 03.05.2018 за №0013575 вказано маршрут руху: с.Песчанка (Дніпропетровської області)-ПГВК-с.Зелений Гай Запорізької області, 151 км. (а.с.39).

Також, у вказаному Акті від 03.05.2018 за №0013575 про перевезення вантажу із с.Песчанка у с.Зелений Гай зазначено окремо і самим ОСОБА_1 (а.с.39).

Згідно з Довідкою №0010575 від 03.05.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що навантаження на першу здвоєну вісь, на другу здвоєну вісь та загальна вага транспортного засобу перевищує нормативно-встановлені параметри, а саме: на першу здвоєну вісь навантаження становить 20т. замість встановленого навантаження 16т.; на другу здвоєну вісь навантаження становить 22,85т., замість встановленого навантаження 16т.; загальна маса навантаження становить 48,55т., нормативно допустима маса навантаження 40т. Це ж підтверджує і квитанція зважування (а.с.39-зворот, а.с.40).

На підставі вищевказаних документів відповідачем здійснено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (який є додатком до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0013575 від 03.05.2018) та нараховано плату за проїзд у розмірі 1238,20 Євро (а.с.40).

Відповідно до п.11.1-п.11.6 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених 14.10.1997 наказом Міністерства транспорту України №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (надалі – «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем до суду надано Товарно-транспортну накладну №1 від 03.05.2018 на вантаж, який перевозився ОСОБА_1, в якій в графах «Замовник», «Автомобільний перевізник» зазначено позивача (а.с.14).

Вантаж, зазначений у Товарно-транспортній накладній №1 від 03.05.2018 кореспондується з товаром, зазначеним у Накладній №1 від 03.05.2018 – 14 плит перекриття (а.с.14-15, 41).

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

1. Згідно з пп.5-1 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого 27.06.2007 постановою Кабінету Міністрів України №879 (надалі – «Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні»), документальний габаритно-ваговий контроль – це визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Згідно з пп.12 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» повторне вимірювання і зважування – це будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.

До суду не надано доказів намагання позивачем провести повторне вимірювання і зважування, а також вимірювання і зважування на інших пунктах габаритно-вагового контролю по шляху проїзду транспортного засобу.

У той же час, відповідачем надано до суду Сертифікат перевірки типу, Сертифікат відповідності, Декларацію відповідності №2 на ваги UA.TR.002.CB.0300-17s №17-378, зазначені у квитанції зважування №17 від 03.05.2018 (а.с.44-46).

Не доведено позивачем і відсутність наказу про затвердження графіку проведення рейдових перевірок, як то зазначено у позові, оскільки відповідачем надано до суду Наказ №393 від 27.04.2018 «Про затвердження графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті», Направлення на рейдову перевірку №003145 від 02.05.2018 (а.с.37-38).

Як зазначено у пп.3 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», великовагові та великогабаритні транспортні засоби – це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (…). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п.22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених 10.10.2001 постановою Кабінету Міністрів України №1306 (надалі – «Правила дорожнього руху»), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Як зазначено у п.4 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого 10.12.2013 наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992 (надалі – «Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування»), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: (…) 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 – 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; (…) 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З урахуванням наданих сторонами доказів судом з’ясовано, що 03.05.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті при проведенні габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки MAN, модель TGA41/510, номерний знак НОМЕР_2 вірно визначено перевищення навантаження на першу здвоєну вісь 20т. (замість встановленої 16т.); на другу здвоєну вісь 22,85т. (замість встановленої 16т.); загальну маса 48,55т. (проти нормативно допустимої маси 40т.), передбачених п.22.5 «Правил дорожнього руху».

Позивач не спростував факт перевищення ваги, його доводи документально нічим не підтверджені.

Таким чином, транспортний засіб – марки MAN, модель TGA41/510, номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням навантаження є великоваговим транспортним засобом.

Позивач хибно посилається у позові на приписи п.19 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», оскільки цей п.19 постановою Кабінету Міністрів України №671 від 30.08.2017 – виключений на момент здійснення габаритно-вагового контролю 03.05.2018. Відтак, доводи позивача про необхідність використання методики здійснення габаритно-вагового контролю не ґрунтується на нормах права.

2. Як зазначено у ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.32 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг. У заяві про видачу погодження маршруту повинні міститися відомості про характер і категорію вантажу, загальну масу навантаження на вісь (осі), габарити, технічну характеристику великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, строк перевезення і маршрут. У разі коли під час здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним, до заяви додаються довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та документи, на підставі яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного засобу з часу завантаження до часу здійснення габаритно-вагового контролю.

Позивачем не надано до суду відповідного Дозволу на рух великовагового транспортного засобу, виданого відповідним уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Як зазначено у пп.5 п.4 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 – 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п.31-1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Про намір проїхати 151км свідчить маршрут названий ОСОБА_1 при складанні Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.05.2018 за №0013575 (а.с.39).

Після проведення габаритно-вагового контролю автомобіль затриманий не був та продовжив рух.

Так як був складений відповідний Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та затримання автомобіля було не обов'язковим, то у зв'язку з цим розрахунок плати за проїзд вираховувався виходячи з протяжності маршруту слідування даного транспортного засобу.

Проїзд позивачем лише 20км. (згідно з Товарно-транспортною накладною №1 від 03.05.2018) по маршруту: пункт навантаження – Запорізька область, с.Придолинівка; пункт розвантаження – Запорізька область, с.Люцерна – позивачем документально не доведено.

Відповідно до «Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затверджених 27.06.2007 постановою Кабінету Міністрів України №879, ставки плати визначаються в Євро.

У суду відсутні зауваження щодо порядку розрахунку плати за проїзд великовагового транспортного засобу та механізму його здійснення.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0013575 від 03.05.2018 та Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (який є додатком до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0013575 від 03.05.2018) складено відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірними.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 10.09.2018.

Суддя О.О. Прасов