Ухвала суду № 76382074, 11.09.2018, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1663/18

провадження №1-кс/283/701/2018

У Х В А Л А

11 вересня 2018 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., з секретарем судових засідань ОСОБА_1, з участю прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, слідчого СВ Малинського ВП ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Малинського ВП про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2018 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшло для розгляду клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12018060080000453 від 19.07.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

В клопотанні зазначено, що 19 липня 2018 року близько 02-ї години ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_7, за допомогою заздалегідь приготовленого лома, шляхом віджиму металевого ролета на вхідних дверях та розбиття ломом скляної вставки метало пластикових вхідних дверей, проникли в приміщення магазину «Черемшина» за адресою: с. Слобідка Малинського району вул. Шевченка, 1а, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрали товарно-матеріальні цінності, а саме продукти харчування, алкогольні напої, цигарки, господарські рукавички та грошові кошти в сумі 6500 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_8 майнового збитку на загальну суму 12 271,80 грн.

Крім того, 26 липня 2018 року близько 03-ї години ОСОБА_7, спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_5, шляхом зриву навісного замку проникли в приміщення магазину «Світанок» за адресою м. Малин вул. Грушевського, 180б, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрали товарно-матеріальні цінності, а саме продукти харчування, алкогольні напої, цигарки, презервативи та грошові кошти в сумі 800 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_10 майнового збитку на загальну суму 2839 грн.

23 серпня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

11 вересня 2018 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий доводить обґрунтування підозри здобутими в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 19 липня 2018 року та 27 липня 2018 року, протоколами допитів потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_10, показаннями підозрюваного ОСОБА_6

ОСОБА_5 та захисник підозрюваного заперечили по суті клопотання, вважають, що слідчим та прокурором необґрунтована необхідність обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_5 має зареєстроване постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, до слідчого з’являвся за першим викликом, що є свідченням відсутності його умислу на ухилення від слідства. Відмова від дачі показань є його конституційним правом на захист, яке жодним чином не доводить його винуватість в інкримінованому йому суспільно небезпечному діянні. Щодо причин та мотивів ухилення від явки до суду для розгляду даного клопотання підозрюваний пояснював своїм страхом.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, думку підозрюваного, захисника підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких суспільно небезпечних діяннях, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,

При цьому, у п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами.

Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Доказів наявності ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, слідчому судді не було надано і висновки слідчого про наявність зазначених ризиків суд вважає хибними.

Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, який має зареєстроване місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, не офіційно працює, що вказує на наявність сталих соціальних зв'язків, є особою молодого віку (18 років), яка раніше не судима і не знаходилась в місцях позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Матеріали кримінального провадження не містять об’єктивних даних про ухилення ОСОБА_5 від явки до органу досудового розслідування.

Ухилення від явки до суду мало місце, про те, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 181,183,184,193,194,196,376 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити за безпідставністю.

Обрати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України, неодруженому, не судимому - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів з 11 вересня 2018 року по 10 листопада 2018 року включно без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

Заборонити цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, без дозволу слідчого, прокурора або суду та службової особи поліції, якій буде передано ухвалу про застосування запобіжного заходу для виконання.

Прибувати до слідчого СВ Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ОСОБА_3 чи іншого слідчого в провадженні якого буде перебувати кримінальне провадження, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою.

У разі невиконання ОСОБА_5 покладених на нього обов’язків, зазначених у даній ухвалі, до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого СВ Малинського відділення поліції ОСОБА_3

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя