Постанова № 76380951, 10.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1936/18

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

10 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2018 року позивач, ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду від 20 червня 2018 року - без змін.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів прийняла ухвалу 30 серпня 2018 року, якою визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року позовну заяву було залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам ст. 160 КАС України та надано позивачеві п'ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

На адресу суду першої інстанції повернулася поштова кореспонденція, скерована на адресу позивача, з відміткою відділення Укрпошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Враховуючи те, що станом на 18 червня 2018 року позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачеві, в зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, виходив з того, що оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, то вона підлягає поверненню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160,161,172 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Отже вирішуючи питання про відкриття провадження по справі суддя зобов'язаний перевірити в тому числі і всі визначенні законодавством підстави щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Подаючи позовну заяву до суду, ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" оскільки віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_2 не має статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, а поданий ним позов пов'язаний з виплатою пенсії по втраті годувальника який помер внаслідок захворювання спричиненого наслідками Чорнобильської катастрофи. Дана категорія осіб від сплати судового збору не звільнена.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Хмельницького окружного адміністративного суду про те, що позивач не може бути звільненим від сплати судового збору відповідно до підстави на яку він посилається у позовній заяві.

Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції не було належним чином забезпечено реалізації права позивача на доступ особи до правосуддя та передчасно вирішено питання щодо залишення його позовної заяви без розгляду.

Подаючи позовну заяву до суду, позивачем додано ряд документів які свідчать, що ОСОБА_2 має пільги щодо сплати судового збору відповідно до Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції зобов'язаний був дослідити дані документи та дати належну їм оцінку, внаслідок чого провадження у справі відкрити.

Одночасно слід зазначити, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

До інвалідів війни, згідно зі статтею 7 Закону № 3551-XII, належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До інвалідів війни належать також інваліди з числа, зокрема, військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

Коло осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, визначено статтею 10 Закону.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, зокрема належать утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є член сім'ї (син) ветерана війни, військовослужбовця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС., та відповідно отримує пенсію по втраті годувальника - батька ОСОБА_3.

Відповідно до ч.8 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Відповідно до ч. 19 ст. 15 Закону № 3551-XII, позивач такожм має пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, позивач звільнений від сплати судового збору згідно до ч.8 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, зважаючи на викладене, з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, а також враховуючи, що спірні правовідносини мають публічно-правову природу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що дану справу необхідно направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

За таких обставин, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є всі підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.