Постанова № 76380899, 10.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2162/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 06.06.2018, суддя Шевченко О.В., повний текст складено 11.06.18 по справі № 820/2162/18

за позовом ОСОБА_1

до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_3.), з адміністративним позовом до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_4 з урахуванням заробітної плати, одержаної ним за період роботи на СПК "Роднік" з січня 1989 року по грудень 1993 року, починаючи з часу звернення за перерахунком - з 28 квітня 2016 року; зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з урахуванням заробітної плати, одержаної ним за період роботи на СПК "Роднік" з січня 1989 року по грудень 1993 року, починаючи з часу звернення за перерахунком - з 28 квітня 2016 року та виплатити недонараховані суми пенсії, починаючи з 28 квітня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що відповідач протиправно відмовляє йому у перерахунку пенсії на підставі наданих довідок про заробітну плату з 1989 по 1993 роки, виданих СПК «Роднік», довідки № 01 від 10.07.1995 та акту про затоплення від 08.05.1995 з підстав неможливості проведення перевірки достовірності даних про нараховану заробітну плату. Вважає, що надані документи містять чітку інформацію про первинні документи, на підставі яких їх видано, а також повністю підтверджують дані довідок, поданих Київському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Харкова, раніше. З наданого відповідачеві акту про затоплення СПК «Роднік» від 08 липня 1995 року вбачається, що архів документів СПК «Роднік», який зберігався у підвальному приміщенні СПК «Роднік» по вул. Заливна, 10, був затоплений під час аварії та прийшов у повну непридатність. Натомість, безпосередньо після аварії уповноваженими особами СПК «Роднік» було виготовлено довідки про стаж та заробітну плату робітників на підставі первинних документів, які вдалося висушити та прочитати. Таким чином надані довідки на даний час не можливо перевірити та провести звірку їх відповідності первинним документам, оскільки архівні документи за вказаний період стали непридатними внаслідок затоплення, тому в подальшому були знищені. В той же час, довідки, які позивач отримав ще до знищення первісних документів (та безпосередньо після аварії), можуть бути прийняті до уваги при обчисленні йому пенсії, оскільки вони підписані відповідальною особою та скріплені печаткою юридичної особи СПК «Роднік».

Від Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що період роботи з 11.10.1988 року по 14.09.1999 рік у спеціалізованому виробничому кооперативі "Родник" зараховано до розрахунку загального стажу роботи в повному обсязі. Оскільки довідка про заробітну плату за період з 1989 року по 1993 рік без номеру та дати, без кутового штампу підприємства та із кольоровою копією печатки, підстав застосовувати її для перерахунку пенсії немає. Вказана довідка складена за формою, затвердженою Порядком подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення", який діяв в період з 2002 року по 2005 рік після знищення документів, що зафіксовано актом від 08.07.1995 року (тобто суми заробітної плати, внесені в довідку, не підтверджені первинними документами). Зазначає, що оскільки довідка не відповідає вимогам діючого законодавства, Управління не може використати її для перерахунку пенсії. Враховуючи викладене просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Рішенням Харівського окружного адміністративного суду від 06.06.2018р. адміністративний позов ОСОБА_4 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем, ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, та висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції фактично обґрунтовує відмову в задоволенні позовних виключно відсутністю підстав для застосування Порядку визначення заробітної плати (доходу) для означення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 р. №919 (далі - Порядок №919). Показаннями свідків було підтверджено саме те, що довідки №39 від 16.01.1989, №29 від 21.02.1990, №47 від 04.03.1991, №16 від 17.02.1992, №09 від 28.01.1993 та №7 від 20.01.1994 - за період з січня 1989 року по грудень 1993 року дійсно було видано на підставі первинних документів, що ні в якій мірі не протирічить абз. 3 п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). При цьому ХОАС, врахувавши пояснення апелянта, письмові показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, надані в порядку п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», взагалі не взяв до уваги. Зазначає, що судом першої інстанції не було надано оцінки позитивній практиці судів по аналогічним справам, пакет якої було додано до позовної заяви від 26.03.2018р., зокрема висновкам постанови Верховного Суду від 13.02.2018 по справі № 766/6029/17. Також посилається на практику Європейського суду з прав людини На підставі вищезазначеного просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі №820/2162/18. Ухвалити нове рішення у справі № 820/2162/18, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_4 в повному обсязі. Також просить розглянути дану справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без участі сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до суду, від сторін по справі, не надходило клопотань про розгляд справи за їх участі.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.09.2005 ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (в подальшому управління реорганізоване у Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова) із заявою про призначення пенсії по інвалідності II груп загального захворювання.

З 12.07.2005 позивачу призначено пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V від 09.07.2003 (надалі - Закон № 1058-1V) на підставі доданих до заяви про призначення пенсії документів, у тому числі довідок про заробіток для обчислення пенсії за період роботи з вересня 1977 року по вересень 1980 року, виданої «УкрНДІІНТВ» від 21.10.2005 № 55; за період роботи з січня 1981 року по травень 1983 року, виданої «Харківміськгаз» від 07.10.2005, та з липня 2000 року по липень 2005 року за даними персоніфікованого обліку.

Період роботи з 11.10.1988 року по 14.09.1999 рік у СВК «Роднік» зараховано до розрахунку загального стажу роботи, але відмовлено в врахуванні при обчисленні пенсії довідок про заробітну плату, виданих СВК «Роднік» через не відповідність форми таких довідок вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України віл 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі - Порядок № 22-1).

28.04.2016 ОСОБА_3 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідки про заробітну плату № 39 від 16.01.1989р., від 21.02.1990 № 29, від 04.03.1991 №.47, від 17.02.1992 № 16, від 28.01.1993 № 09, від 20.01.1994 № 7, видані СВК «Роднік».

Протоколом від 05.05.2016 № 48 управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова відмовлено у перерахунку пенсії з підстав того, що довідки надані не за формою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України віл 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

20.12.2017 ОСОБА_3 через свого представника звернувся до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок, додавши до заяви: довідку від 10.07.1995 № 01, видану СВК «Роднік», в якій зазначено, що довідки про складові заробітної плати № 39 від 16.01.1989р., від 21.02.1990 № 29, від 04.03.1991 № 47, від 17.02.1992 № 16, від 28.01.1993 № 09, від 20.01.1994 № 7, видані СВК «Роднік» на підставі особистого рахунку та наказів по підприємству; акт від 08.07.1995 щодо знищення (затоплення) бухгалтерських документів СВК «Роднік»; довідку про заробіток для обчислення пенсії без номеру, дати, видану СВК «Роднік» за формою згідно із додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 12.02.2018 за № 3564-47/01-02 Київським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова у перерахунку пенсії відмовлено. Відмова вмотивована тим, що зважаючи на затоплення архіву СВК «Роднік» неможливо провести перевірку достовірності даних про нараховану позивачеві заробітну плату.

Зазначені обставини визнаються сторонами.

Не погоджуючись із відмовою Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини та п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 01 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом 1 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року незалежно від перерв.

Згідно абз.4, 5 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із централь ним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до п.2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок), до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Згідно пп.3 п.2.1 Порядку, в редакції на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, встановлено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року (додатки 1,3 до Положення).

За бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01.07.2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п.4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п.п.3 п.4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих І подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 Порядку).

Згідно із пунктом 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Колегією суддів встановлено, що 28.04.2016 ОСОБА_3 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідки про заробітну плату № 39 від 16.01.1989р., від 21.02.1990 № 29, від 04.03.1991 №.47, від 17.02.1992 № 16, від 28.01.1993 № 09, від 20.01.1994 № 7, видані СВК «Роднік».

Також 20.12.2017 ОСОБА_3 через свого представника звернувся до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок, додавши до заяви: довідку від 10.07.1995 № 01, видану СВК «Роднік», в якій зазначено, що довідки про складові заробітної плати в № 39 від 16.01.1989р., від 21.02.1990 № 29, від 04.03.1991 № 47, від 17.02.1992 № 16, від 28.01.1993 № 09, від 20.01.1994 № 7, видані СВК «Роднік» на підставі особистого рахунку та наказів по підприємству.

Судом встановлено, що період роботи позивача з 11.10.1988 року по 14.09.1999 рік у СВК «Роднік» зараховано до розрахунку загального стажу роботи, але відмовлено в врахуванні при обчисленні пенсії довідок про заробітну плату, виданих СВК «Роднік» через не відповідність форми таких довідок вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій .

З матеріалів справи, а саме згідно акту про затоплення СВК «Роднік» від 08 липня 1995 року вбачається, що архів документів СВК «Роднік», який зберігався у підвальному приміщенні СВК «Роднік» по вул. Заливна, 10, був затоплений під час аварії і прийшов у повну непридатність.

Як стверджує позивач, безпосередньо після аварії уповноваженими особами СВК «Роднік» було виготовлено довідки про стаж та заробітну плату робітників на підставі первинних документів, які вдалося висушити та прочитати. Тому вважає, що довідки, які були отримані до знищення первинних документів (та безпосередньо після аварії), можуть бути прийняті до уваги при обчисленні йому пенсії, оскільки вони підписані відповідальною особою та скріплені печаткою юридичної особи СВК «Роднік».

Позивач при зверненні до ПФУ із заявою про перерахунок пенсії надав довідки відповідного зразку, які відповідають вимогам додатку 1 до п. 6 "Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення", який діяв на час видачі довідки.

Підстави неприйняття зазначених довідок відповідач належним чином не обґрунтовує.

Відзив на позовну заяву наданий відповідачем до суду першої інстанції обґрунтований виключно тим, що надана позивачем довідка не відповідає вимогам діючого законодавства України та не може бути використана для проведення перерахунку пенсії. Завіреної копії зазначеної довідки, відповідачем до суду не надано, а позивачем надана лише незавірена ксерокопія довідки.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до органів пенсійного фонду надавались довідки про заробітну плату видані СВК «Роднік» . Те що документи на підставі яких були складені і видані дані довідки були знищені не може бути безперечною підставою для відмови у врахуванні даного заробітку в розрахунок пенсії.

При цьому колегія суддів зазначає, що в даному випадку не всі документи, які стосуються заробітної плати позивача є втраченими. Так не є втраченими довідки, які видаються безпосередньо позивачу під час його роботи на СВК «Роднік».

Колегія суддів зазначає, що належним чином завірені копії документів, які позивач надавав Київському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Харкова і які відповідач не прийняв, до суду не надані.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018р. було витребувано у Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_4, проте до матеріалів справи відповідачем надана копія, яка не є завіреною.

Відповідно доводи відповідача щодо правомірності прийнятого рішення про відмову в перерахунку є не достатніми, належними доказами не підтверджені.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про протиправність дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова за результатами поданих позивачем заяв.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Ні оригінали довідок № 39 від 16.01.1989р., від 21.02.1990 № 29, від 04.03.1991 №.47, від 17.02.1992 № 16, від 28.01.1993 № 09, від 20.01.1994 № 7, від 10.07.1995 № 01 виданих СВК «Роднік», ні належним чином завірені копії даних довідок до суду не надані.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія пенсійної справи позивача, яка була надана на вимогу суду першої інстанції, в якій також містяться копії вищезазначених довідок. Копія пенсійної справи належним чином не завірена.

Ксерокопії довідок, які надані як позивачем так і відповідачем в даному випадку не є документами яким може бути надана оцінка судом щодо задоволення позовних вимог заявлених позивачем в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії позивача на підставі даних довідок.

Таким чином, з одного боку відповідач не довів правомірність відмови в проведенні перерахунку пенсії, а з іншого боку позивач належним чином не довів право на здійснення перерахунку.

Відсутність в матеріалах справи оригіналів чи належним чином завірених копій довідок не враховано судом першої інстанції під час розгляду даної справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, з аналізу вищевказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Разом з тим, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Відповідно до обз.2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на вищезазначені принципи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати управління Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву про здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок № 39 від 16.01.1989р., від 21.02.1990 № 29, від 04.03.1991 №.47, від 17.02.1992 № 16, від 28.01.1993 № 09, від 20.01.1994 № 7, від 10.07.1995 № 01 виданих СВК «Роднік» з урахуванням висновків суду та у відповідності до вимог законодавства, про що винести відповідне рішення.

Щодо посилань в позовній заяві та апеляційній скарзі на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, надані в порядку п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно абз. 3 пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Таким чином в даному випадку підтвердження заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається.

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції помилково в своєму рішенні посилається на відсутність підстав для застосування Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006р. № 919, колегія суддів зазначає наступне.

Дані доводи позивача не впливають на вирішення справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням того, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 по справі № 820/2162/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова розглянути заяву про здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок № 39 від 16.01.1989р., від 21.02.1990 № 29, від 04.03.1991 №.47, від 17.02.1992 № 16, від 28.01.1993 № 09, від 20.01.1994 № 7, від 10.07.1995 № 01 виданих СВК «Роднік» з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло