Постанова № 76380267, 05.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5192/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Довгополова О.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (суддя - Гаврилко С.Є., час ухвалення - 10:51 год., місце ухвалення - м.Ужгород, дата складання повного тексту - 23.05.2018 р.),

в адміністративній справі № 807/1/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області,

про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

У січні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ «Про очищення влади», складений відповідачем 19.08.2016 року за №4860/13-02 про невідповідність відомостей щодо наявності майна, зазначених позивачем у декларації за 2015 рік.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області від 19.08.2016 року за №4860/13-02 «Про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади».

З цим рішенням суду першої інстанції від 14.05.2018 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду винесено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що висновок ДПІ у Тячівському районі ТУ ДФС у Закарпатській області від 19.08.2016 року №4860/13-02 складений на виконання приписів ЗУ «Про очищення влади» за наслідком повного дослідження всієї наявної та отриманої під час проведення перевірки податкової інформації. Зокрема, Територіальним сервісним центром №2143 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області МВС України листом від 06.07.2016 року №31/7/3-917 повідомлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано два транспортні засоби, а саме: ВАЗ-21124, дата здійснення операції з транспортним засобом 19.10.2006р., назва технічної операції з транспортним засобом - реєстрація ТЗ, та ГАЗ-66, дата здійснення операції з транспортним засобом 16.11.2011р., назва технічної операції з транспортним засобом - реєстрація ТЗ. Дані транспортні засоби позивачем у розділі IV декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015р. (відомості про транспортні засоби) не відображені. Згідно наданого ОСОБА_1 до ДПІ у Тячівському районі письмового пояснення (вх.№7710/10 від 16.08.2016р.) щодо відомостей, відображених у декларації за 2015 рік, вказані автомобілі були передані в користування третім особам по дорученню з усною домовленістю та зобов'язанням зняти з обліку. Також зазначено, що автомобіль ВАЗ-21124 2006 року випуску був переданий третій особі у 2007 році, а автомобіль ГАЗ-66 1991 року випуску було передано третій особі в 2011 році. Позивачем не було зазначено в поясненні і не надано підтвердних документів, що підтверджують вартість придбаного за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону, рухомого майна (вказаних ТЗ) та його відповідність доходам отриманим із законних джерел.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 14.05.2018 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Позивач апеляційної скарги не визнав, у суді апеляційної інстанції подав відзив, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 перебувала на посаді інспектора 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Солотвино» ІІІ категорії (тип Б) Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в період з 02.06.1998 року по 19.06.2000 року та в період з 09.04.2009 року по даний час.

Відповідно до положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції» позивачем за місцем роботи подано декларацію від 08.02.2016 року про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік (а.с. 19-27).

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3, 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою КМ України від 16 жовтня 2014 року № 563 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100, посадовими особами ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області проведено перевірку відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» відносно позивача.

19 серпня 2016 року контролюючим органом складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» за №4860/13-02, в якому зафіксовано, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1. Так, у позиції 35 розділу IV Декларації не відображено відомості про автомобіль ВАЗ-21124, 2006 р.в., дата здійснення операції з транспортним засобом 19.10.2006р., а у позиції 36 розділу IV Декларації не відображено відомості про автомобіль ГАЗ-66, 1991 р.в., дата здійснення операції з транспортним засобом 16.11.2011р..

У цьому Висновку також вказано, що у зв'язку із ненаданням ОСОБА_1 пояснення та підтвердних документів, щодо вартості майна, виявленого в процесі проведення перевірки та набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону, перевіркою неможливо встановити відповідність/невідповідність вартості майна, не вказаного у Декларації за 2015 рік відповідності наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

У Висновку вказано, що результатом перевірки є, з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1, встановлення недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону, вказаних ОСОБА_1 у Декларації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про очищення влади" визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Визначення очищення влади (люстрація) міститься у частині першій статті 1 Закону України "Про очищення влади" та означає встановлену цим Законом або рішенням суду заборону окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Заборона, передбачена частиною 3 статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (частина восьма статті 3 Закону).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про очищення влади", заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: 1) Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників; 2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників; 3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації; 4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника; 5) ОСОБА_2 Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників; 6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; 7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України; 8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг; 9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг; 10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування; 11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1 - 10 цієї частини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 обіймаючи посаду інспектора 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Солотвино» Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, є особою щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади, зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", визначено Порядком № 1100, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 3 листопада 2014 року.

Так, в силу підпункту 3 пункту 3 цього Порядку проведення перевірки фактично полягає в: - аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; - порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; - порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За правилами частини 10 статті 5 Закону України "Про очищення влади", у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що органи ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

При цьому, під час проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", контролюючим органом має бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та незаконність джерел таких доходів.

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2016 року ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області відносно позивача ОСОБА_1 складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", згідно з яким у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік позивачем вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1, а саме, не відображено відомості про автомобіль ВАЗ-21124, 2006 р.в., дата здійснення операції з транспортним засобом 19.10.2006р., та автомобіль ГАЗ-66, 1991 р.в., дата здійснення операції з транспортним засобом 16.11.2011р..

У цьому Висновку вказано, що у зв'язку із ненаданням ОСОБА_1 пояснення та підтвердних документів, щодо вартості майна, виявленого в процесі проведення перевірки та набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону, перевіркою неможливо встановити відповідність/невідповідність вартості майна, не вказаного у Декларації за 2015 рік відповідності наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Поряд з цим, податковим органом встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених пунктом 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.

Судом першої інстанції також вірно враховано наявні у справі пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що розглядувані автомобілі ВАЗ-21124 та ГАЗ-66 перебувають у їхньому володінні та користуванні згідно довіреностей від 09.11.2007 року та від 18.08.2012 року відповідно. Позивачем було надано довідку ПАТ КБ "Надра" № 18 від 24 грудня 2014 року, відповідно до якої автомобіль ВАЗ-21124, 2006 року випуску був отриманий позивачем в кредит та станом на 25 грудня 2014 року остання виконала зобов'язання перед банком по вказаному кредиту, що підтверджується квитанціями від 17 жовтня 2006 року та 19 жовтня 2006 року. На підтвердження доходів, які отримані позивачем із законних джерел (основне місце роботи), в спірний період, позивач надала до суду особисту картку грошового забезпечення та заробітної плати за 2006 рік, архівну відомість нарахування зарплати з січня 2007 року по грудень 2007 року, архівну відомість нарахування зарплати з січня 2008 року по грудень 2008 року. Відповідач при прийнятті оскаржуваного висновку не взяв до уваги всю інформацію про доходи позивача, не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не враховував доходи позивача як військовослужбовця Державної прикордонної служби, зокрема в період з 2003 року.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони, без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, незазначення у декларації майна не тягне за собою настання відповідальності за Законом України "Про очищення влади", оскільки питання декларування доходів певних осіб врегульовано у цьому випадку Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Таким чином, при здійсненні відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" контролюючим органом не було встановлено невідповідності вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, а тому вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про його доходи, отримані із законних джерел.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області - залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в адміністративній справі №807/1/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

О.М. Довгополов

Повний текст постанови складено 10.09.2018 року