Постанова № 76379937, 04.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1558/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Стоматологія Спектр» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Стоматологія Спектр» про стягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: стягнути штраф з Приватного акціонерного товариства «Стоматологія Спектр» в розмірі 6 783 грн за порушення законодавства про рекламу.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача було накладено штраф у сумі 5083 грн відповідно до рішення №37 від 15.06.2017 та в сумі 1700 грн відповідно до рішення №36 від 15.06.2017. Однак, у добровільному порядку вказана сума штрафу не була сплачена.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з Приватного підприємства «Стоматологія Спектр» штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1 700 грн згідно рішення від 15.06.2017 №36 та в сумі 5083 грн згідно рішення від 15.06.2017 року №37.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що даний спір не є публічно-правовим спором, та не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, зазначає, що апелянт вперше порушив законодавство про рекламу, однак суб'єкт владних повноважень наклав на нього максимальну величину штрафної санкції, передбаченої Законом України «Про рекламу».

Також, вказує, що позивач звернувся до суду 23.01.2018, тобто після закінчення встановленого законом строку, оскільки граничний строк звернення до суду спливає 16.12.2017.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що рішення №37 від 15.06.2017 та №36 від 15.06.2017 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, а рішення суду першої інстанції повністю відображає сутність справи та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовою особою Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами встановлено, що при розповсюдженні приватним підприємством «Стоматологія «Спектр» зовнішньої реклами такого змісту: «Сучасна стоматологічна клініка «Спектр», усі види стоматологічних послуг, лікування, ортодонтія, дитячий огляд, протезування, рентген, тел.: (096)460-44-77, щоденно з 09:00 до 20:00 (субота та неділя з 09:00 до 15:00) Макарів вул. Д.Ростовського (колишня Фрунзе) 20-б, 3 поверх» на бігборді, розташованого в смт Макарів, Київської області виявлено ознаки порушення вимог частини четвертої статті 21 Закону України «Про рекламу», а саме зображення реклами розміщено без текстового попередження «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами (а.с. 15).

21 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №10-01-21/2292 у порядку частини третьої ст. 26 Закону України «Про рекламу», в якій зазначено про необхідність з'явитися уповноваженого представника підприємства до 11.05.2017 та надати наступні документи: копію свідоцтва про державну реєстрацію (витягу), копію Ліцензії на право здійснення медичної практики, письмові пояснення, затверджені макети реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з рекламодавцями або розповсюджувачем реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо), іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення, та повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу (а.с. 14).

У відповідь, відповідач листом від 11.05.2017 № 5 повідомив, що жодним чином не порушив законодавства про рекламу, оскільки норма частини четвертої ст. 21 Закону України «Про рекламу» на нього не поширюється.

Також у вказаному листі, відповідач зазначив, що Головним управлінням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області проведено перевірку з порушенням норм Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (а.с. 17-19).

24 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою №10-01-21/2853, в якій роз'яснив, що контроль за додержанням законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також у вказаній вимозі, позивач зазначив про необхідність з'явитися уповноваженого представника підприємства до 09.06.2017 та знову надати необхідні документи, а також повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу (а.с. 21-22).

19 травня 2017 року позивачем складено протокол про порушення відповідачем вимог законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог частини четвертої ст. 21 Закону України «Про рекламу» (а.с. 20).

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 19.05.2017 та доданих матеріалів про наявні ознаки порушення вимог частини четвертої ст. 21 Закону України «Про рекламу», позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 25.05.2017 (а.с. 24).

У зв'язку з ненаданням позивачем документів, зокрема, інформації щодо вартості розповсюдження та виготовлення зовнішньої реклами, розповсюдженої в смт. Макарів, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю, позивачем складено протокол від 09.06.2017 про наявні ознаки порушення вимог частини другої ст. 26 Закону України «Про рекламу» (а.с. 25).

Крім того, на підставі вказаного протоколу, рішенням від 13.06.2017 позивачем вирішено розпочати розгляд справи про порушення законодавства відносно рекламодавця - приватного підприємства «Стоматологія «Спектр», у відповідності до вимог пункту 11 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства України про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (а.с. 26).

У подальшому, прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 36 від 15.06.2017, яким за порушення вимог частини другої ст. 26 Закону України «Про рекламу», відповідно до частини шостої ст. 27 Закону України «Про рекламу», накладено на підприємство штраф у розмірі 1700 грн та рішення № 37 від 15.06.2017, яким за порушення вимог частини четвертої ст. 21 Закону України «Про рекламу», відповідно до частин другої та сьомої ст.27 Закону України «Про рекламу», накладено на позивача штраф у розмірі 5083 грн (а.с. 30-31).

Однак, у добровільному порядку вказаний штраф відповідачем сплачено не було.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі № 810/3148/17 за позовом Приватного підприємства «Стоматологія «Спектр» до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області про скасування рішення від 15.06.2017 № 36 та від 15.06.2017 № 37, яким відмовлено у задоволенні позову, вказані позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України «Про рекламу».

Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно частини першої ст.16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Частинами першою та другою ст.26 Закону України «Про рекламу» визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

У відповідності до частини четвертої ст.27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті,- у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Згідно частини п'ятої ст.27 Закону України «Про рекламу», вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановленіПодатковим кодексом України.

Відповідно до частини шостої ст.27 Закону України «Про рекламу», за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу», на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.9 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.

Згідно з п.11 Порядку №693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Пунктом 18 Порядку №693 визначено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

За приписами частини четвертої статті 21 Закону України «Про рекламу», реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

Абзацами 2 та 3 частини шостої 21 Закону України «Про рекламу» визначено, що у рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення: відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною; відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим.

Виходячи з аналізу наведених норм колегія суддів приходить до висновку, що здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу не є перевіркою діяльності суб'єкта господарювання та не підпадає під дію Закону України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а перевірка відповідності підстав розміщення реклами вимогам чинного законодавства здійснюється в порядку, затвердженому Порядком №693 та на підставі Закону України «Про рекламу».

З матеріалів справи вбачається, що рішенням від 15.06.2017 № 36 до відповідача застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за неподання на вимогу Держспоживінспекції інформації щодо вартості виготовлення та розповсюдження зовнішньої реклами, розміщеної у смт. Макарів Київської області.

Крім того, рішенням № 37 від 15.06.2017, за порушення відповідачем вимог частини четвертої ст. 21 Закону України «Про рекламу», відповідно до частин другої та сьомої ст.27 Закону України «Про рекламу», накладено на останнього штраф у розмірі 5083 грн (а.с. 30-31).

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, на те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 810/3148/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у задоволенні позову Приватного підприємства «Стоматологія «Спектр» до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області про скасування рішення від 15.06.2017 № 36 та від 15.06.2017 № 37 - відмовлено (а.с. 33-38).

Відповідно до вимогам частини четвертої ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, у разі усунення порушень вимог законодавства про рекламу рекламодавець не звільняється від відповідальності за таке порушення.

Вказане свідчить про безпідставність доводів відповідача про невідповідність розміру штрафної санкції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума штрафу, визначена рішеннями № 36 та №37 від 15.06.2017 є узгодженою заборгованістю, та підлягає стягненню.

Доводи апелянта про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на таке.

Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Зазначений обмежувальний принцип щодо можливості звернення суб'єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративної юрисдикції продубльований в пункті п'ятому частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, можливість звернення суб'єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов'язана з виконанням ним владних управлінських функцій, в межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Згідно пп. 12 п.4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2016 за № 365/28495 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: відповідно до покладених на нього завдань: обмежує, забороняє або припиняє відповідно до нормативно-правових актів України господарську діяльність юридичних та фізичних осіб, звертається у порядку та строки, встановлені законом, до суду.

Згідно частини дев'ятої статті 27 Закону України «Про рекламу» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Отже, позивач має на право звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Посилання апелянта на порушення строків на звернення до суду з даним позовом, колегія суддів вважає помилковими, зважаючи на наступні обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно пунктів 18 та 19 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Пунктом 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

У відповідності до пункту 6 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, завтердженого Постановою Кабінету Міністірв України №1177 від 17.08.2002 суб'єкт господарювання перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держпродспоживслужбу або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Таким чином, у даному випадку строк звернення до суду обчислюється з дня виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення позову щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Стоматологія Спектр» штрафу, накладеного рішеннями № 36 та №37 від 15.06.2017.

Тобто, після спливу п'ятнадцятиденного строку для сплати такого штрафу в добровільному порядку або з дня набрання законної сили рішення суду про скасування або залишення в силі таких рішень у випадку судового оскарження їх суб'єктом господарювання.

За таких обставин, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Стоматологія Спектр» у вересні 2017 року оскаржило до суду рішення № 36 та №37 від 15.06.2017, та постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 810/3148/17, відмовлено у задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства «Стоматологія Спектр», а позивач з даним позовом про стягнення з відповідача штрафу за цим рішенням звернувся 23.01.2018, тому колегія вважає, що позивачем дотримані строки звернення з таким позовом, визначені ст. 122 КАС України.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Стоматологія Спектр» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено: 10 вересня 2018 року.