Постанова № 76379868, 11.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року справа №812/2047/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д.(суддя-доповідач),

суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 812/2047/17 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою в порядку ст. 383 КАС України , в якій просив визнати протиправним рішення ГУПФ України в Луганській області при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 812/2047/17 в частині посилання відповідача при виконанні рішення на положення Постанови 103 Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року при виплаті боргу присуджених платежів за 2016-2017 роки та невиплати ОСОБА_1 всієї суми боргу відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" та довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області № 37-ЛК від 28.04.2017 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року та зобов'язати виплатити перераховану пенсію за 2016-2017 роки у повному обсязі єдиною сумою у сумі 45603,36 грн у відповідності до рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/2047/17.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року заяву повернуто заявнику без розгляду.

Повертаючи зазначену заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що заявником було пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 383 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. Суд першої інстанції невірно розрахував перебіг строку, з якого позивачу стало відомо про прийняття рішення відповідача у частині повного виконання рішення суду від 01.02.2018 року по справі №812/2047/17 з посиланням на Постанову КМУ №103 від 21.02.2018 року.

2. Обставини за яких відповідач не виконав рішення суду в повному обсязі стали відомі позивачу лише 26.06.2018 року (дата отримання відзиву на заяву про прийняття додаткового судового рішення).

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області № 379-ЛК від 28.04.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, починаючи з 1 січня 2016 року.

Рішення суду набрало законної сили 24 квітня 2018 року.

11.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України (а.с. 167).

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Суд першої інстанції, повертаючи зазначену заяву ОСОБА_1 без розгляду, зазначив, що заявником було пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 383 КАС України.

Отже, при вирішенні справи необхідно встановити момент коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, як того вимагає ст. 383 КАС України.

Судом встановлено, що підставою звернення ОСОБА_1 11.07.2018 року до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 383 КАС України є посилання відповідача при виконанні рішення суду на положення Постанови 103 Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року при виплаті боргу присуджених платежів за 2016-2017 роки та невиплата ОСОБА_1 всієї суми боргу відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" та довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області № 37-ЛК від 28.04.2017 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року.

В своїй заяві та апеляційній скарзі, позивач зазначив, що про порушення своїх прав, а саме про прийняття рішення відповідача у частині повного виконання рішення суду від 01.02.2018 року по справі №812/2047/17 з посиланням на Постанову КМУ №103 від 21.02.2018 року, він дізнався лише 26.06.2018 року, коли отримав відзив пенсійного органу на заяву про додаткове судове рішення.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 11.06.2018 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив звернути до негайного виконання рішення суду по справі № 812/2047/17 у частині стягнення з відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1, всієї суми боргу присуджених платежів, а саме, стягнути різницю розміру суми між сплаченою та нарахованою за рішенням суду пенсії за 2016 та 2017 роки, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» та довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області № 116-ЛК від 28.04.2017 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року у сумі 45603 грн. 36 коп.

Дослідивши зазначену заяву, суд вважає, що позивач станом на момент її подання, а саме 11.06.2018 року був обізнаний про рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо виконання рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 року відповідно до положення Постанови № 103 Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 при виплаті боргу присуджених платежів за 2016-2017 роки та невиплати позивачу суми боргу, оскільки у вказаній заяві він сам зазначив, що ГУ ПФУ у Луганській області з червня 2018 року здійснило перерахунок його пенсії та фактичний перерахунок коштів на виконання рішення суду здійснює лише з 01.01.2018.

Таким чином, обставини щодо дій ГУ ПФУ у Луганській області в частині виконання рішення суду у справі №812/2047/17 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 були відомі заявнику ще 11.06.2018 року станом на момент звернення до суду із заявою в порядку ст.252 КАС України, а не з відзиву відповідача у вказаній справі, отриманого 26.06.2018 року, як зазначено у заяві.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що початком перебігу строку подання заяви в порядку ст. 383 КАС України є 11 червня 2018 року, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 подана із порушенням строку звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 383 КАС України.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 812/2047/17 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 812/2047/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: І.Д. Компанієць

Судді: Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова