Постанова № 76379863, 10.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1760/17 Суддя першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, яка оголошена о 15 год. 01 хв. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов'язати відповідача внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно суми відшкодування в розмірі вкладу в сумі 52000 грн. 00 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що операція з перерахування коштів із рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_2 є нікчемним правочином. Також апелянт посилається на те, що позивач не є вкладником банку у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Уповноваженої особи залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів були відсутні підстави для не включення позивача до переліку вкладів, які маю право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Суд встановив, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 28 квітня 2016 року був укладений договір «Капітал+» (новий) з виплатою процентів щомісячно № 980-054-000230251 (далі - договір № 980-054-000230251 від 28 квітня 2016 року). Згідно умов вказаного договору позивач передає у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти у розмірі 52000 грн. 00 коп. на строк не більше 182 днів зі сплатою процентів.

Фактична сплата позивачем коштів до ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у вказаному розмірі підтверджується платіжними дорученнями № 7034999 від 28 квітня 2016 року на суму 52000 грн. 00 коп.

Також між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений договір банківського рахунка «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-054-000000244 від 29 квітня 2015 року (далі - договір № 980-054-000000244 від 29 квітня 2015 року).

ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року здійснило переказ коштів у сумі 52000 грн. 00 коп. на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000230251 від 28 квітня 2016 року».

Згідно копії довідки ПАТ «Банк Михайлівський» від 02 вересня 2016 року № ЗГ1/1971/1 про стан рахунку № НОМЕР_1 залишок коштів на рахунку ОСОБА_2 складає 52000 грн. 00 коп.

Постановою Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» був віднесений до категорії неплатоспроможних. У зв'язку з цим Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення № 812 від 23 травня 2016 року про запровадження з 23 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський».

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут та надалі вказаний Законом зазначається у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч. 1 ст. 27 вказаного Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ОСОБА_2 не була включена до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 52000 грн. 00 коп.

Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Перелік таких випадків наведений у ч. 4 ст. 26 вказаного Закону. Відповідно до вказаної норми права Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов'язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків.

Посилання на ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на підставу не включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.

Підставою для не включення ОСОБА_2 до вказаного переліку став висновок Уповноваженої особи про нікчемність транзакції (операції) по перерахуванню коштів на рахунок позивача.

Так, листом від 02 вересня 2016 року № 3Г/1971/1 позивачу було направлене повідомлення про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року у сумі 52000 грн. 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000230251 від 28 квітня 2016 року», є нікчемним відповідно до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно вказаних норм права правочин є нікчемним, якщо:

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

У повідомленні від 02 вересня 2016 року № 3Г/1971/1 не зазначені обставини, які стали підставою для висновку про нікчемність правочину з перерахування коштів. Згідно заперечень на адміністративний позов та акту про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критерію нікчемності № 2 від 01 червня 2016 року такими підставами було те, що Уповноважена особа визнала нікчемними договори про відступлення прав вимоги № 1805 від 18 травня 2016 року та № 1 від 19 травня 2016 року. Згідно вказаних договорів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відступило ПАТ «Банк Михайлівський» свої права вимоги до фізичних осіб. У свою чергу ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив переказ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів у розмірі 870000000 грн. 00 коп. та 561585182 грн. 51 коп. в якості оплати за відступлені права вимоги. На думку Уповноваженої особи кошти у загальному розмірі 52000 грн. 00 коп., які перераховані на рахунок ОСОБА_2, є частиною грошових коштів, які були отримані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за нікчемними договорами про відступлення прав вимоги № 1805 від 18 травня 2016 року та № 1 від 19 травня 2016 року.

Також Уповноважена особа вважає, що здійснюючи переказ коштів на рахунок позивача, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» мало на меті отримання коштів з рахунку у ПАТ «Банк Михайлівський» не за рахунок банку, а від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто державних коштів.

Отже, віднесення операції з перерахування коштів до категорії нікчемних Уповноважена особа пов'язує саме із необхідністю захистити інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів також звертає увагу на те, що у повідомленні від 02 вересня 2016 року № 3Г/1971/1 зазначено про нікчемність транзакції щодо перерахування коштів (транзакцій) у розмірі 52000 грн. 00 коп. Натомість, договір банківського рахунка «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-054-000000244 від 29 квітня 2015 року не був віднесений до категорії нікчемних.

Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи щодо направлення повідомлення про нікчемність правочину щодо перерахування коштів, колегія суддів дійшла до таких висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як раніше зазначалося, перерахування коштів у сумі 52000 грн. 000 коп. з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та рахунок ОСОБА_2 відбулося відповідно до договору № 980-054-000230251 від 28 квітня 2016 року. ПАТ «Банк Михайлівський» не був стороною вказаного договору.

Укладення зазначеного договору та перерахування коштів у сумі 52000 грн. 00 коп. є правочином, який спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків саме ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_2 Натомість, ПАТ «Банк Михайлівський» у даних правовідносинах виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів, не був учасником правочину та не набував за результатами його вчинення цивільних прав і обов'язків.

Під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду також прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операції з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 не належать до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для перевірки та визнання нікчемним правочину з перерахування коштів у розмірі 52000 грн. 00 коп. на рахунок позивача, а також для не включення даних про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу із зазначенням суми всіх залишків на рахунку.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Уповноваженої особи залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

Л.О. Костюк