Постанова № 76379813, 04.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8036/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо невключення його до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 8050 доларів США за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 за Договором банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113 від 27.11.2013 та Договором про відступлення права вимоги №01/11 від 21.11.2014;

3) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити його до Загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу, що порушує його майнові права.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі у межах гарантованої суми за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивача за Договором банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113 від 27.11.2013 та Договором про відступлення права вимоги №01/11 від 21.11.2014.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в частині задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилався на те, що 27.11.2013 між АТ «Дельта Банк» (банком) та ОСОБА_5 (клієнтом) укладено Договір банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113, згідно якого банк відкрив клієнту поточні рахунки.

У подальшому, 21.11.2014 між ОСОБА_5 (Первісним кредитором) та позивачем (Новим кредитором) укладено Договір про відступлення права вимоги №01/11.

Однак, вказаний договір був укладений без отримання письмової згоди Банку на відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу.

Крім того, позивач не є ні кредитором, ні вкладником АТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів, оскільки за позивачем грошові кошти станом на початок процедури виведення Банку з ринку не обліковувались.

При цьому, на виконання п. 1 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_5 виплачено гарантовану суму відшкодування в загальному розмірі 200 000 грн в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в тому числі по договору банківського вкладу.

Залишок коштів ОСОБА_5 відповідно до його заяви було включено до четвертої та сьомої черг задоволення вимог кредиторів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що під час підписання договору банківського рахунку №007-28801-271113 від 27.11.2013 та під час підписання договору про відступлення права вимоги №01/11 від 21.11.2014 не діяли Правила, які передбачали отримання згоди від банку на укладення Договору про відступлення.

При цьому, Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта банк» не є складовою частиною укладеного між Банком та ОСОБА_5 договору, оскільки ОСОБА_5 вони не підписувались.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що на момент укладення Договору про відступлення права вимоги діяли Правила від 06.08.2014.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 27.11.2013 між АТ «Дельта Банк» (банком) та ОСОБА_5 (клієнтом) укладено Договір банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113, згідно якого банк відкрив клієнту поточні рахунки (а.с. 10).

21 листопада 2014 року між ОСОБА_5 (Первісним кредитором) та ОСОБА_4 (Новим кредитором) укладено Договір про відступлення права вимоги №01/11, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги стосовно частини грошових коштів у розмірі 8050 доларів США, внесених Первісним кредитором на вкладний рахунок згідно з умовами Договору банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113 від 27.11.2013, укладеного між Первісним кредитором та АТ «Дельта Банк» (а.с. 11-12).

Згідно довідки про наявність рахунків, відкритих в АТ «Дельта Банк», залишок коштів ОСОБА_5 станом на 16.04.2015, зокрема, на поточному рахунку НОМЕР_1 в доларах США по договору №007-28801-271113 складав 22928,14 доларів США (а.с. 13).

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 строком на три місяці (з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно) запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк дії тимчасової адміністрації у банку продовжено до 02.10.2015.

Згідно з постановою Правління Національного банку України №664 від 02.10.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора, визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

27 серпня 2015 року позивач звернувся із заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про включення його до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення виплати належних коштів, посилаючись на те, що він є Новим кредитором по Договору банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113 від 27.11.2013, укладеного між ОСОБА_5 та АТ «Дельта Банк», відповідно до Договору про відступлення права вимоги №01/11 від 21.11.2014, в частині коштів у розмірі 8050 доларів США (а.с. 14-15).

Не отримавши відповідь на заяву від 27.08.2015 ОСОБА_4 21.10.2015 повторно звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про включення його до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення виплати належних йому коштів у сумі 8050 доларів США, однак відповіді на вказані заяви позивач так і не отримав (а.с. 18-19).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяв позивача про його включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто ненадання будь-яких відповідей щодо наявності або відсутності підстав для включення позивача до такого переліку, так само як і своєї письмової позиції до позову (заперечень, відзиву), вказане свідчить про задоволення позовної вимоги про зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування гарантованої суми за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Разом з тим, вимоги про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є передчасними, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не отримував ні переліку вкладників з відомостями про позивача, ні додаткової інформації про позивача, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а тому відсутні підстави для висновку про порушення Фондом прав позивача.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, та відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку фінансових послуг.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Фонд не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону №4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону №4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону №4452-VI).

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (надалі - Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення №14, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як свідчать матеріали справи, 27.11.2013 між АТ «Дельта Банк» (банком) та ОСОБА_5 (клієнтом) укладено Договір банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113, згідно якого банк відкрив клієнту поточні рахунки (а.с. 10).

21 листопада 2014 року між ОСОБА_5 (Первісним кредитором) та ОСОБА_4 (Новим кредитором) укладено Договір про відступлення права вимоги №01/11, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги стосовно частини грошових коштів у розмірі 8050 доларів США, внесених Первісним кредитором на вкладний рахунок згідно з умовами Договору банківського рахунку фізичної особи №007-28801-271113 від 27.11.2013, укладеного між Первісним кредитором та АТ «Дельта Банк» (а.с. 11-12).

Доказів того, що вказаний договір про відступлення права вимоги був нотаріально засвідчений або доказів того, що укладання такого договору мало місце 21.11.2014 позивачем надано до суду не було.

До тверджень апелянта про те, що на момент укладення договору відступлення права вимоги від 21.11.2014 діяли Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта банк», які передбачали обов'язкове отримання попередньої письмової згоди Банку у разі якого відступлення вкладником права вимоги, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані зміни з'явились лише у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта банк», із змінами та доповненнями згідно Рішення Ради Директорів АТ «Дельта банк» згідно Протоколу №1 від 14.01.2015.

Разом з тим, вкладником, згідно з п. 4 частини першої ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Під вкладом, згідно з п. 3 частини першої ст. 2 Закону № 4452-VI, слід розуміти кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають статус вкладника неплатоспроможного банку. Тобто право на відшкодування коштів за вкладом у неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування) мають ті фізичні особи, чиї кошти було залучено банком на підставі договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що свої вимоги до ПАТ «Дельта Банк» як вкладника позивач обґрунтовує наявністю договору від 21.11.2014 з ОСОБА_5 про відступлення права вимоги, за яким останній передав позивачу своє право вимоги на частину вкладу, розміщеного в ПАТ «Дельта Банк».

Однак, оскільки договір банківського вкладу з ПАТ «Дельта Банк» уклав саме ОСОБА_5, то він і є вкладником цього банку в розумінні статті 2 Закону № 4452-VI, а відтак має право на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 16.04.2015 ПАТ «Дельта Банк» вбачається, що, залишок коштів згідно договору №007-28801-271113 від 27.11.2013 на рахунку № НОМЕР_1 в доларах США становив 22 928, 14 доларів США, та відповідний рахунок за таким договором відкритий на ім'я ОСОБА_5, а не на ОСОБА_4 (а.с. 13).

Питання зміни власника рахунку по №007-28801-271113 від 27.11.2013 у вказаній довідці не ставилося.

Доказів зміни власника рахунку № НОМЕР_1, на якому розміщені грошові кошти згідно договору №007-28801-271113 від 27.11.2013, позивачем до суду не надано.

Слід відзначити, що за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою.

При цьому, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у цьому випадку - договору банківського вкладу між ПАТ «Дельта Банк» і вкладником ОСОБА_5

Відтак, на підставі договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 позивач не набуває статусу вкладника ПАТ «Дельта Банк» на тих же умовах, що й ОСОБА_5 за договорами банківського вкладу №007-28801-271113 від 27.11.2013.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у разі наявності у ОСОБА_4 документально підтверджених грошових вимог до банку (боржника) щодо його грошових зобов'язань, позивач міг стати лише кредитором цього банку.

Водночас кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги від 21.11.2014, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування, які мають інше призначення і спрямування (відшкодування вкладникам коштів за їхніми вкладами).

Крім того, згідно Витягу з Загального реєстру вкладників та Реєстру акцептованих вимог кредиторів, наданих до суду апеляційної інстанції відповідачем, вбачається включення ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування за рахунок Фонду коштів в сумі 200 000 грн, та про включення акцептованих вимог по рахунку № НОМЕР_1 до виплат четвертої черги відповідно (а.с. 163-164).

Дані обставини свідчать про використання ОСОБА_5 самостійно свого права щодо включення його вимог до реєстру вкладників на отримання 200 000 грн за рахунок Фонду, і, як наслідок, з урахуванням при цьому незмінності власника рахунку № НОМЕР_1, відсутність у ОСОБА_4 права на відшкодування коштів на підставі договору про відступлення права вимоги за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в частині задоволення позовних вимог.

В решті - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено: 10 вересня 2018 року.