Рішення № 7637980, 21.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.09р.Справа № 29/370-09 За позовом Приватного підприємства "Електрокомплект", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Альфа ком", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10863, 97грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник Дядюх О.В. за довіреністю №212/1-2 від 05.05.2009р.

від відповідача: представник Могила Р.С. за довіреністю б/н від 09.11.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

          ПП "Електрокомплект", м. Київ звернулось до господарського суду із позовною заявою до ТОВ "Торговий дім "Альфа-ком", м. Дніпропетровськ про стягнення 10863грн. 97коп. заборгованості, 108грн. 64коп. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи погашенням заборгованості перед позивачем. Одночасно, відповідачем подано заяву про призначення судової експертизи по справі.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          17.12.2007р. між ПП "Електрокомплект" (далі - позивач) та ТОВ "Торговий дім "Альфа-ком" (далі - відповідач) укладено договір поставки №377-07 (далі - договір).

          Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача по справі) електротехнічну продукцію (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору .

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач договірні зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 12209грн. 85коп., що підтверджується накладними на відвантаження №ЕД-0005339 від 03.11.2008р., №ЕД-0005340 від 03.11.2008р.

          Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт отримання відповідачем товару, вказаного накладних підтверджується підписом представника відповідача на накладнмх на підставі виданої довіреності (а.с.10).

Відповідач проти отримання товару не заперечує, що також підтверджується його частковою оплатою.

Відповідно до п. 2.4 договору остаточний розрахунок за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем протягом 25 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Суд частково приймає заперечення відповідача щодо погашення суми заборгованості перед позивачем на суму 649грн. за накладною ЕД-0005340 від 03.11.2008р., що підтверджується платіжним дорученням №1493грн. від 12.12.2008р. Докази перерахування відповідачем 11560грн. 86коп. судом не приймаються, оскільки зазначені кошти перераховано на підставі рахунку позивача №ЕД-7196674 від 24.09.2008р., який не є предметом даного спору.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 10214грн. 97коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

В зв'язку з поданням відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 649грн., провадження у зазначеній сумі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши заяву відповідача про призначення судової експертизи судом встановлено наступне.

Необхідність проведення експертизи відповідач мотивує факсимільним відтворенням підпису директора позивача Смірнова В.В. без письмової згоди сторін щодо використання такого відтворення підпису при укладенні договору. Відповідач просить поставити перед експертом питання, чи підпис Смірнова В.В. в договорі №377-07 від 17.12.2007р. виконаний останнім власноручно чи факсимільним відтворенням за допомогою засобів механічного копіювання іншою особою.

          Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної заяви, так як висновок експерта з поставлених відповідачем питань ніяким чином не впливає на суть прийнятого рішення, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості, а не визнання договору недійсним.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфа-ком" (м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 4-В; код ЄДРПОУ 34561615; р/р 2600900014413 у філії банку "Укрексімбанк", МФО 305675) на користь приватного підприємства "Електрокомплект" (м. Київ, вул. Автозаводська, 2 (бізнес-центр "Алкон"); код ЄДРПОУ 30783141; р/р 26009010559441 у КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 10214грн. 97коп. заборгованості, 102грн. 15коп. державного мита та 221грн. 91коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          Провадження у справі в сумі 649грн. припинити.           

СуддяД.М. Полєв