Постанова № 76379332, 06.09.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/636/18м. Одеса, пр-т Шевченка,29,

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з’явився

від Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1, - гололова (статут № 112; паспорт серія ЕР № 395104, дата видачі : 01.11.10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2018 про повернення

позовної заяви

у справі № 915/636/18

за позовом Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області

до Фермерського господарства “Герасименко Івана Федоровича”

про зобов’язання повернути земельну ділянку

головуючий суддя – Алексєєв А.П.

місце ухвалення ухвали: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 06.09.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

21.06.2018 року Заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фермерського господарства “Герасименко Івана Федоровича” відповідно до якої просив:

- зобов’язати ФГ “Герасименко Івана Федоровича” повернути земельну ділянку площею 30 га ведення фермерського господарства вартістю 775392,90 грн., розташовану на території Нововасилівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 510 від 03.04.1996 року;

- стягнути з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір.

26.06.2018 року ухвалою Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/636/18 позовну заяву Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області залишено без руху, роз’яснено прокурору, що строк для усунення недоліків не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

09.07.2018 року ухвалою Господарського суду Миколаївської області позовну заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури № (15-33) 4180 вих.18 від 15.06.2018 року разом з додатками всього на 45 арк. (в тому числі платіжне доручення № 723 від 06.06.2018 року про сплату судового збору в сумі 11630,89 грн.); лист № (15-33)4584вих.18 від 04.07.2018 року з додатками всього на 48 арк. – повернуто прокурору.

Висновок суду мотивований посиланням на положення ч.8 ст.174 ГПК України, а саме прокурором не усунуто всі недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом ухвалою суду від 20.06.2018 року, а саме не було обґрунтовано підстав та способу встановлення порушень інтересів держави або загрози їх порушень.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, керівник Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просить суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені положення ст.ст. 53, 162 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Також скаржник зазначає, що в даному випадку підставою для звернення прокурора є невжиття Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївської області заходів до повернення земельної ділянки, яка без належних правових підстав протягом тривалого часу використовується фермерським господарством.

Крім того апелянт зазначає, що у листі прокурора на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2018 року зазначено, що питання законності використання вказаної земельної ділянки досліджувалось прокурором в рамках ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» шляхом направлення відповідних запитів та отримання інформації, у зв’язку з чим, за твердженням прокурора, вимоги ухвали суду від 20.06.2018 року виконано належним чином.

Заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області в судове засідання 06.09.2018 року не з’явились, про час, дату та місцем розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скарги за їх відсутністю.

30.08.2018 року від голови Фермерського господарства “Герасименко Івана Федоровича” надійшов відзив на апеляційну скаргу , відповідно до якого в судовому засіданні просив у задоволені апеляційної скарги Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області відмовити, оскаржувану ухвалу Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційної скарги до провадження.

Оскільки представники позивача в судове засідання 06.09.18 не з’явились, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.273 ГПК України закінчується, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю представників позивача.

Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов’язків досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Судова колегія зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 113, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України згадане право скаржника на усунення недоліків позовної заяви може бути реалізовано ним протягом встановленого законом процесуального строку, який починається з наступного дня після настання відповідної події - вручення йому ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та триває до 24 години останнього дня строку.

Залишаючи без руху хвалою суду від 26.06.2018 року позовну заяву Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області, судом зазначено, що прокурору необхідно:

- зазначити повну назву відповідача;

- зазначити у позовній заяві посилання на закон, який передбачає обраний спосіб захисту прав або інтересів, або надати посилання на закон, якому не суперечить обраний інший спосіб захисту прав та інтересів;

- за пунктами викласти обставини в обґрунтування позовних вимог із зазначенням відповідних доказів, якими підтверджуються ці обставини з посиланням на їх нумерацію у додатку до позовної заяви;

- надати докази нездійснення або неналежного здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області захисту інтересів держави у сфері земельних відносин щодо повернення земельної ділянки із постійного користування (акт службової перевірки, докази притягнення винних осіб до відповідальності тощо);

- зазначити на який підставі та у який спосіб прокурором були встановлені порушення інтересів держави.

05.07.2018 року на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2018 року у справі № 415/636/18, керівником Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області надані письмові пояснення відносно способу та підстав виявлення порушень інтересів держави. (а.с.34-37)

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновки Господарського суду Миколаївської області, які містяться в ухвалі суду від 09.07.2018 року та такими, що не ґрунтуються на зазначених вище нормах права і обставинах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Для забезпечення принципів змагальності та рівності сторін для запобігання порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод колегія суддів вважає за необхідне надати доступ до правосуддя позивачу шляхом передачі матеріалів позовної заяви та заяви про усунення недоліків до суду першої інстанції для надання правової оцінки та встановлення відповідності їх приписам чинного процесуального законодавства.

Приймаючи до уваги, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про необхідність її скасування а апеляційна скарга Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області підлягає задоволенню.

З огляду на те, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2018 року у справі № 915/636/18 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції, то з урахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 115-116, 129, 162, 174, 269, 270, 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївської області - задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2018 року у справі №915/636/18 скасувати.

Справу № 915/636/18 передати Господарському суду Миколаївської області для вирішення питання про призначення позовної заяви до розгляду по суті.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „07” вересня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська