Ухвала суду № 76379263, 07.09.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

07 вересня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/1149/17 Господарський суд Чернігівської області, у складі судді Фесюри М.В. за участю секретаря Тарасевич А.М., у судовій справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ “Преміум», вул. Бастіонна, 1/36, м. Київ, 01014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Маяк»,

вул. Шевченка, буд. 6, с. Лихачів, Носівський район, Чернігівська область, 17111

предмет спору: про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1520843,91 доларів США (по курсу НБУ станом на 13.12.2017 – 41332127,02 грн.)

Представники: від позивача ОСОБА_1;

від відповідача- Кривошей Є.В.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Преміум», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Преміум» ОСОБА_2, подано у порядку загального позовного провадження позов, датований 13.12.2017 за № 01304/545, до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Маяк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1520843,91 доларів США (по курсу НБУ станом на 13.12.2017 - 41332127,02 грн.), з яких 1300000,00 доларів США сума боргу по кредиту та 220843,91 грн. сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов кредитного договору від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії та додаткових угод до нього.

Ухвалою суду від 17.01.2018 за клопотанням відповідача, задоволеного судом, провадження по справі було зупинено до вирішення та набуття чинності рішення по справі № 910/23455/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» про визнання недійсними пунктів 1, 2 додаткового договору № 9 від 16.06.2017 до кредитного договору № 92/КЛ/14 від 15.10.2014 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, а також пункту 4 в частині внесення змін до пункту 1.1.3 кредитного договору від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14.

16 квітня 2018 року Господарським судом міста Києва було винесено рішення по справі № 910/23455/17, яким відмовлено в повному обсязі в задоволенні позову ТОВ Агрофірма «Маяк» до ПАТ «КБ «Преміум». Київським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 по справі № 910/23455/17 залишено без змін, про що винесено постанову від 25 липня 2018 року.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 по справі № 910/23455/17 набуло законної сили 25 липня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2018 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.08.2018.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 02-01/58/18 від 20.08.2018 справу призначено до повторного автоматичного розподілу. Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 справу розподілено судді Фесюри М.В.

03.09.2018 на адресу суду надійшло доповнення до відзиву відповідача від 31.08.2018 в якому відповідач посилаючись на ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Доповнення прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

03.09.2018 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №01304/203 від 30.08.2018 в якій позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1336722,90 доларів США, з яких 1300000,00 доларів США сума боргу по кредиту та 36722,90 грн. сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог №01304/203 від 30.08.2018 до розгляду та долучив її до матеріалів справи.

07.09.2018 до початку підготовчого засідання відповідачем подано письмове заперечення від 06.09.2018 в якому відповідач зазначив, що з огляду на обраний позивачем позасудовий спосіб врегулювання шляхом набуття предмета іпотеки у власність, посилання позивача на п.3.2.8. кредитного договору не може бути належним обґрунтуванням правомірності заявлених позовних вимог. Посилання позивача на наявність договорів застави №92/КЛ/13-З/4 від 14.01.2016 та №92/КЛ/13-З/5 від 14.01.2016 вважає безпідставним, оскільки, на думку відповідача такі договори не стосуються предмету позову та не впливають на розгляд справи.

Заперечення відповідача прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Позивачем подано відповідь на доповнення до відзиву №01304/211 від 06.09.2018 в якому позивач зазначає, що на забезпечення повернення кредиту за договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №92/КЛ/14 від 15.10.2014 між сторонами було укладено договори забезпечення №92/КЛ/14-З/4 від 14.01.2016, №92/КЛ/13-З/5 від 14.01.2016 та іпотечний договір від 16.06.2017 де загальна вартість всього майна переданого в забезпечення майна забезпечує виконання зобов’язань відповідача перед банком. Також, посилаючись на умови п.3.2.8. кредитного договору позивач зазначає, що банк має право одержувати відшкодування з іншого майна позивальника, що не виступає предметом застави, у разі недостатності одержаних від реалізації заставленого майна грошових коштів для погашення в повному обсязі майнових вимог кредитодавця, а відтак просить суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Крім того, позивачем 07.09.2018 подано заяву №01304/212 від 06.09.2018 про забезпечення позову. В поданій заяві позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено договори забезпечення №92/КЛ/14-З/4 від 14.01.2016, №92/КЛ/13-З/5 від 14.01.2016, іпотечний договір від 16.06.2017 яків разі неповернення кредитних коштів дають банку змогу задовольнити вимоги. 18.07.2018 прибувши за адресою розташування майна, що перебувало в забезпеченні, встановлено, що іпотечне майно, а саме: нежитлова будівля – комплекс для очистки і сушки зерна; нежитлова будівля – реммайстерня; нежитлова будівля - адмінбудівля, склад, нежитлова будівля склад, було встановлено, що приміщення реммайстерні та комплекс для очистки і сушки зерна знаходяться занедбаному стані, обладнання для сталого функціонування демонтовано та вивезено в невідомому напрямку попереднім керівником, що значно знижує цінність такого майна. Також відповідно до умов договорів застави відповідачем було передано рухоме майно в кількості 46 одиниць, яке також не було виявлено за визначеним в договорі місцем зберігання, що перешкоджає банку задовольнити вимоги за рахунок такого майна. У зв’язку з зазначеними діями службових осіб відповідача позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за результатом розгляду якої порушено кримінальні провадження №12018270200000223 та №12018270200000224.

Таким чином, позивач вважає, відповідачем вживаються заходи спрямовані на ухилення від відповідальності щодо сплати заборгованості за кредитним договором, що є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Позивач просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на будь-яке майно та грошові кошти ТОВ Агрофірма «Маяк» виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах суми заявлених позовних вимог.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідач в підготовчому засіданні проти заяви позивача про забезпечення позову заперечив та зазначив, що в рамках кримінального провадження слідчим суддею вже накладено арешт на майно ТОВ Агрофірма «Маяк», а тому повторне накладення арешту жодним чином не сприятиме захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Позивач підтвердив, що йому відомо про накладання слідчим суддею арешту на майно ТОВ Агрофірма «Маяк».

Стаття 75 ГПК України визначає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявником наведено лише власні висновки щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову та докази відкриття кримінального провадження. Доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявником не наведено.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 184 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення. Інші учасники справи мають право подати письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи викладене вище, зважаючи, що судом надано сторонам у справі можливість для надання суду визначених процесуальним законом заяв та клопотань по суті справи, визначено обставини справи, які підлягають встановленню та вжито заходів щодо зібрання відповідних доказів, вчинено належні дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 182, 185, 195, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

2. Закрити підготовче провадження.

3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 14 вересня 2018 року о 12 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №301.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та в частині п.1 може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 11 вересня 2018 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/