Рішення № 76378802, 05.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/890/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Горнович Л.О., розглянувши матеріали справи № 916/890/18

позивач: Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця”, в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код - 40081200)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Містраль” (код – 40444653, 65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, 11, прим. 11)

про стягнення 832 477,64 грн., з якої 476 939,16 грн. - плата за користування вагонами, 339 963,00 грн. – збір за зберігання вантажу у вагонах, 14 551,08 грн. – збір за проведення маневрової роботи, 1 024,40 грн. – збір за повідомлення (телеграфне)

з підстав затримки вагонів

за явкою представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність;

від відповідача: ОСОБА_2 – довіреність.

Суть спору: 15.05.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» про стягнення 775 471,92 грн., з якої 444 325,68 грн. - плата за користування вагонами, 317 333,40 грн. – збір за зберігання вантажу у вагонах, 12 934,44 грн. – збір за проведення маневрової роботи, 878,40 грн. – збір за повідомлення (телеграфне), з підстав затримки вагонів.

16.05.2018 суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

06.06.2018 Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову, з огляду на те, що на його думку Позивачем пропущено строк пред’явлення позову, а також з огляду на те, що затримка вагонів виникло не з вини ТОВ «ВКФ «Містраль» та не з причин, які залежали від Відповідача.

В судовому засіданні 07.06.2018 оголошено перерву до 27.06.2018.

27.06.2018 від Позивача суд отримав відповідь на відзив, якою Позивач заперечує проти позиції Відповідача.

В судовому засіданні 27.06.2018 оголошено перерву до 10.07.2018.

03.07.2018 суд отримав заперечення Відповідача на відповідь на відзив, в якій обґрунтовано позицію щодо незгоди з відповіддю на відзив.

В судовому засіданні 10.07.2018 Позивач надав заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог відповідно до якої він просить суд стягнути з Відповідача 832 477,64 грн., з якої 476 939,16 грн. - плата за користування вагонами, 339 963,00 грн. – збір за зберігання вантажу у вагонах, 14 551,08 грн. – збір за проведення маневрової роботи, 1 024,40 грн. – збір за повідомлення (телеграфне). Судом прийнята вказана заява до розгляду.

В судовому засіданні 10.07.2018 оголошено перерву до 27.07.2018.

Ухвалою суду від 10.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 16.08.2018.

Судове засідання призначене на 27.072018 не відбулося у зв’язку із відрядженням судді Демешина О.А.

Ухвалою суду від 30.07.2018 підготовче засідання у справі № 916/890/18 призначено на 13.08.2018.

13.08.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 16.08.2018.

В судовому засіданні 16.08.2018 оголошено перерву до 05.09.2018.

В судовому засіданні 27.06.2018 представником Відповідача надано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 2-32618 від 27.06.2018), в якому просить суд зупинити провадження у справі № 916/890/18 до набранням законної сили судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/2876/18за позовом ТОВ «ВКФ «Містраль» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо проведення митного огляду товарів, який знаходився у залізничних вагонах № 64459340, 67845339,67917559, 67891325, 67190785, 67870907, 67877944, 67652578, 65286825, 67882365, 65883100, 60674439, 67723114, 68789882, 66239633, 67918979, 65620106, 67910679, 67382812 лише 29.08.2017 /а.с. 140-141/.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому судом із змісту вказаного клопотання не вбачає об’єктивної неможливості розгляду справи № 916/890/18. Окрім того, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі.

Отже, зазначення у клопотанні лише про пов’язаність інших справ, що розглядаються іншим судом, з даною справою, за відсутності обґрунтування неможливості розгляду цієї справи, не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач з позовом не згоден.

В С Т А Н О В И В:

31.05.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 6423607. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору предметом нього є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги /а.с. 76-78/.

У серпні 2017 року начальнику станції «Слобідка» надійшли Заявки Одеської митниці ДФС на пред’явлення для комісійного огляду 19 вагонів, а саме вагони № 64459340, 67845339, 67917559, 67891325, 67190785, 67870907, 67877944, 67652578, 65286825 (заявка від 01.08.2017 а.с. 25), 65883100 (заявка від 02.08.2017 а.с. 37), 60674439, 67723114, 68789882, 66239633 (заявка від 08.08.2017 а.с. 40), 67918979, 65620106, 67910679, 67382812 (заявка від 10.08.2017 а.с. 47). Необхідність затримання вказаних вагонів Одеська митниця ДФС було одержано копію листа Служби безпеки України від 28.07.2017 вих. № 65/4-6682 до якого додано Доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.07.2017 № 65/4-6681, зі змісту якого вбачається, що Головним відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління служби безпеки України, отримано інформацію щодо можливого протиправного переміщення в зоні діяльності Одеської митниці ДФС товарів «промисловий та побутовий металобрухт», який слідує у митному режимі «експорт» від ТОВ «ВКФ «Містраль». З метою перевірки вказаної інформації, недопущення нанесення можливої шкоди державним інтересам, здійснити митний огляд (переогляд) вказаного вантажу /а.с. 23-24/.

Відповідно до відомостей, що містяться у накладних СМГС, а саме: № 43696319, 43684562, 43684570, 43684596, 34035675, 34035717, 34035683, 34035709, 34053967, 34110999, 34153460, 34153445, 34107961, 34107953, 43745082, 43745033, 43745025, 43745017 вантажовідправником затриманих вагонів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» /а.с. 27-52/.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 3 Закону України “Про залізничний транспорт” від 04.07.1996 № 273/96-ВР передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно із статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша, друга, третя статті 909 Цивільного кодексу України).

Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини перша, друга статті 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Факт затримки та час простою вагонів, затриманих на підставі заявки Одеської митниці ДФС від 01.08.2017 підтверджується:

- актами загальної форми № 84 від 01.08.2017, № 108 від 29.08.2017 та № 116 від 02.09.2017, якими засвідчено, що вагони № 67891325, 67190785, 64459340, 67845339, 67917559 по накладним № 43696319, 43696343, 43684562, 43684570, 43684596 (станція відправлення Харків-Балашівський) затримані 01.08.2017 о 13 год. 30 хв. на підставі заявки митної служби для митного огляду. Вагони випущені після митного огляду 29.08.2017 о 17 год. 30 зв. (а.с. 26). Вагон № 67190785 по накладній № 43696343 випущений після митного огляду 02.09.2017 о 14. год. 30 хв. (а.с. 177).

- актами загальної форми № 83 від 01.08.2017 та № 109 від 29.08.2017, якими засвідчено, що вагони № 67877944, 67652578, 65286825, 67882365, 67870907 по накладним № 34035675, 34035717, 34035683, 34035709, 34053967 (станція відправлення Київ-Петрівка) затримані 01.08.2017 о 13 год. 30 хв. на підставі заявки митної служби для митного огляду. Вагони випущені після митного огляду 29.08.2018 о 17 год.30 хв. (а.с. 31).

Факт затримки та час простою вагону, затриманого на підставі заявки Одеської митниці ДФС від 02.08.2017 підтверджується:

- актами загально форми № 85 від 02.08.2017, № 107 від 29.08.2017, № 111 від 29.08.2017 та № 113 від 30.08.2017, якими засвідчено, що вагон № 65883100 по накладній № 34110999 (станція відправлення Кам’янець-Подільський) затриманий 02.08.2017 о 18 год. 00 хв. для митного огляду та повного вивантаження. Вагон випущений після митного огляду 29.08.2017 о 17 год. 30 хв., вагон затриманий для завантаження вантажу після митного огляду 29.08.2017 о 17 год. 31 хв. та випущений 30.08.2017 о 13 год. 00 хв. /а.с. 38, 38 на звороті/.

Факт затримки та час простою вагонів, затриманих на підставі заявки Одеської митниці ДФС від 08.08.2017, підтверджується:

- актами загальної форми № 91 від 08.08.2017 та № 106 від 29.08.2017, якими засвідчено, що вагони № 68789882, 66239633 по накладним № 34153460 та 34153445 (станція відправлення Кам’янець-Подільський) затримані 08.08.2017 об 11 год. 30 хв. на підставі заявки митної служби для митного огляду. Вагони випущені після митного огляду 29.08.2017 о 17 год. 30 хв. (а.с. 41);

- актами загальної форми № 92 від 08.08.2017 та № 105 від 29.08.2017, якими засвідчено, що вагони № 60674439, 67723114 по накладним № 34107961 та 34107953 (станція відправлення Київ-Петрівка) затримані 08.08.2017 об 11 год. 30 хв. на підставі заявки митної служби для митного огляду. Вагони випущені після митного огляду 29.08.2017 о 17 год. 30 хв. /а.с. 44/.

Факт затримки та час простою вагонів, затриманих на підставі заявки Одеської митниці ДФС від 10.08.2017, підтверджується:

- актами загальної форми № 95 від 10.08.2017 та № 104 від 29.08.2017, якими засвідчено, що вагони № 65620106, 67910679, 67918979, 67382812 по накладним № 43745082, 43745025, 43745017, 43745033 (станція відправлення Харків-Балашовський) затримані 10.08.2017 о 13 год. 30 хв. на підставі заявки митної служби для митного огляду. Вагони випущені після митного огляду 29.08.2017 о 17 год. 30 хв. /а.с. 48/.

Згідно із статтею 28 § 6, статтею 32 § 1 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла з причин, незалежних від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством. Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника.

Відповідно до пункту 120 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за затримку вагонів і контейнерів через недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил або неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до статті 119 цього Статуту, і несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.

Згідно із пунктами 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерам, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності вносять плату. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Позивачем за час простою 18 вагонів на станційних коліях вантажовідправнику було нарахована плата за користування вагонами на загальну суму 832 477,64 грн., з якої 476 939,16 грн. (з ПДВ) – плата за користування вагонами, 339 963,00 грн. (з ПДВ) – збір за зберігання вантажу у вагонах, 14 551,08 грн. (з ПДВ) – збір за проведення маневрової роботи, 1 024,40 грн. – збір за повідомлення (телеграфне). Судом перевірено правильність розрахунку заборгованості наданого Позивачем (а.с. 15-22, 173-174).

Докази оплати Відповідачем нарахованих йому платежів в матеріалах справи відсутні.

Суд не приймає доводи Відповідача стосовно позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до частини 5 статті 315 Господарського кодексу України та статті 137 Статуту залізниць України для позовів перевізника до вантажоодержувача чи вантажовідправника, що випливають з перевезення встановлено шестимісячній строк позовної давності.

Статтею 926 Цивільного кодексу України та частиною 6 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному або міждержавному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи вимоги Закону України "Про приєднання України до Протоколу від 3 червня 1999 року, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 9 травня 1980 року" та те, що Україна приєдналась 05.06.1992 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, при вирішенні спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів у міжнародному залізничному сполученні, необхідно враховувати приписи Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.

Стаття 48 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (в редакції від 16.10.2015), яка врегульовує позовну давність, не містить положень про строки давності на подання залізницею позовів до вантажовідправників.

Відповідно до § 1 та § 2 ст. 48 Єдиних правил до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (додаток B до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 9 травня 1980 року) строк давності позовів, які ґрунтуються на договорі перевезення, закінчується через один рік. Строк давності починається: a) стосовно відшкодування повної втрати вантажу - з тридцятого дня після закінчення строку доставки; b) стосовно відшкодування часткової втрати, пошкодження або прострочення доставки - з дня видачі вантажу; c) у решті випадків - з дня, коли можуть бути пред'явлені позови. День, зазначений як початок відліку строку давності, ніколи не включається до строку.

З огляду на викладене до спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі, які пов'язані з перевезенням вантажу відповідача у міжнародному сполученні (зі станцій відправлення Харків-Балашівський, Київ-Петрівка, Кам’янець-Подільський до станції призначення – Рибниця, Республіка Молдова) має застосовуватися однорічна позовна давність за правилами § 1 та § 2 ст. 48 Єдиних правил до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (додаток B до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 9 травня 1980 року), а не шестимісячний строк, передбачений статтею 137 Статуту залізниць України та частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України, як про те дійшли висновку господарські суди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 927/526/17.

Суд не приймає довід Відповідача про звільнення його від відповідальності щодо обов’язку зі сплати простою вагонів із посиланням на частину п’яту статті 338 Митного кодексу України, через те, що не було виявлено та встановлено факту незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що затримка вагонів відбулась у зв'язку з проведенням митного огляду вантажу, що перевозились у зазначених вище вагонах.

Відповідно до частини 1 статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із частиною п’ятою статті 338 Митного кодексу України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Тобто, частиною 5 статті 338 МК Украни, серед іншого, регулюються питання покладення витрат на проведення огляду (переогляду) товарів (оплата роботи працівників, що проводять огляд; витрати на техніку, що застосовується при огляді; залучення спеціалістів тощо. Оплата за користування вагонами не входить до витрат на проведення огляду (переогляду) товарів.

Відповідно до статті 336 Митного кодексу України митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

Згідно з частиною 2 статті 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Враховуючи викладене, здійснення митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення статті 218 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 927/526/17.

Окрім того, вчинення митними органами відповідних митних процедур не впливає на договірні відносини між Позивачем та Відповідачем. А відтак, вчинення таких процедур митними органами не звільняє ТОВ «ВКФ «Містраль» від відповідальності за неналежне виконання договору перевезення.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Містраль” (код – 40444653, 65026, м. Одеса, пров. Воронцовський, 11, прим. 11) на користь Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця”, в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код - 40081200) 476939 гривень 16коп. - плати за користування вагонами, 339963 гривень збору за зберігання вантажу у вагонах, 14551 гривню 08коп. збору за проведення маневрової роботи, 1 024 гривні 40коп. збору за повідомлення (телеграфне) та 12 489 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 вересня 2018 р.

Суддя О.А. Демешин