Рішення № 76378431, 27.08.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2018 р. Справа № 911/1637/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд»

про стягнення 99 792,17 грн.

за участю представників сторін: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг» (далі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (далі – відповідач) про стягнення 99 792,17 грн. заборгованості, яка складається з: 94 958,40 грн. основного боргу, 4 443,53 грн. пені та 390,24 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 8 від 09.02.2018 про надання послуг в частині своєчасної та повної оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи, з урахуванням задоволеного судом клопотання позивача, вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 27.08.2018.

В судове засідання 27.08.2018 представники сторін не з’явились, про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином шляхом направлення копій ухвал від 30.07.2018 на адреси сторін згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, слід зазначити, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін до суду не надійшло.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

встановив:

09.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (замовник) укладено договір № 8 про надання послуг (далі – договір № 8), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати такі послуги: Гідродинамічне очищення каналізаційної системи по вул. Садовій в смт Немішаєве Бородянського району Київської області (п. 1.1. договору № 8).

Відповідно до п. 1.2. договору № 8 замовник зобов’язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п. 1.1. цього договору.

Пунктом 1.3. договору № 8 передбачено, що надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.

Згідно з п. 2.1. договору № 8 загальна сума договору складає: 94 958,40 грн. (дев’яносто чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят вісім грн. 40 коп.), у тому числі ПДВ (20%) 15 826,40 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять шість грн. 40 коп.).

За надані послуги згідно п. 1.1. цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг (п. 3.1. договору № 8).

Пунктом 3.2. договору № 8 сторони погодили, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.3. договору № 8, сторони погодились, що кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п. 3.2. здійснюється не пізніше 31 травня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2018 позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору № 8 та виконав роботи на загальну суму 94 958,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за лютий 2018 року та Довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за лютий 2018 року, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, копії яких долучені до позовної заяви.

У зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе за договором № 8 зобов’язань з оплати в строк до 31.05.2018, за виконані позивачем роботи, позивач 15.06.2018 направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» вимогу за вих. № 200 від 13.06.2018, в якій просив в семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги оплатити заборгованість за договором № 8. Зазначену вимогу позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення, копія якого долучена до позову.

У зв’язку з тим, що відповідач відповіді на вимогу не надав та борг в сумі 94 958,40 грн. не сплатив, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

З правового аналізу змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду спору відповідач не надав суду доказів відсутності боргу, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 94 958,40 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт за договором № 8 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов’язання позивач, посилаючись на пункт 6.4. договору № 8, просив стягнути суму пені у розмірі 4 443,53 грн. за період з 01.06.2018 по 20.07.2018.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) – визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.4. договору № 8 при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, розрахунок пені позивачем виконано із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ та не враховано, що умовами договору передбачено пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ. Здійснивши перерахунок пені за вказаний позивачем період із застосуванням однієї облікової ставки, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 2 221,77 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 390,24 грн. за період з 01.06.2018 по 20.07.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних за зазначений вище період, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 94 958,40 грн. основного боргу, 2 221,77 грн. пені та 390,24 грн. 3% річних, в решті позовних вимог слід відмовити.

Витрати, понесені позивачем у зв’язку зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (07853, Київська обл., Бородянський р-н, смт Немішаєве, вул. Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 32430630) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рона інжиніринг» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, код ЄДРПОУ 39070065) 94 958 (дев’яносто чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 2 221 (дві тисячі двісті двадцять одну) грн. 77 коп. пені, 390 (триста дев’яносто) грн. 24 коп. 3% річних та 1 722 (одну тисячу сімсот двадцять дві) грн. 77 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.09.2018.

Суддя О.В. Щоткін