Рішення № 76378420, 11.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2018

Справа № 910/8583/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАЖСПЕЦТЕХ»

до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 110800,80 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог від 25.07.2018, про стягнення на користь Позивача суми боргу та санкцій за договором надання послуг №ПК/ВокОдГол/104 від 12.12.2017 у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань оплатити надані йому послуги.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте з причин, які суду не повідомив, не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору чи проти здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у тому числі без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору № ПК/ВокОдГол/104 від 12.12.2017 з додатками (далі разом – Договір), Позивачем були надані Відповідачу обумовлені договором послуги (технічне обслуговування) на загальну суму 94998,55 грн., що підтверджено підписаним сторонами без зауважень актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.12.2017.

Правомірність Договору судом наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Договору, днем надання послуг вважається дата підписання акта здачі-приймання наданих послуг. Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником (Відповідачем) протягом 30 календарних днів з дати підписання акта здачі-прийняття наданих послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по наданню послуг, які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації.

Залученими до справи доказами підтверджується, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) було підписано сторонами 27.12.2017, а податкова накладна №279 від 27.12.2017 була зареєстрована 15.01.2018, отже строк внесення Відповідачем оплати за надані послуги є таким, що настав, та був прострочений станом на час звернення Позивача до суду з даним позовом і відкриття судом провадження у справі.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, та обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

У матеріалах справи відсутні докази внесення Відповідачем оплати за надані на підставі вищеописаних Договору та акта послуги.

Також у справі відсутні докази наявності у Відповідача будь-яких заперечень та/або зауважень щодо кількості, якості та/або комплектності виконаних Позивачем на підстав Договору та відображених у вищеописаному акті послуг.

З огляду на наведене, матеріалами справи доведено прострочення Відповідачем внесення оплати за надані Позивачем по Договору та відображені у акті послуги на суму 94998,55 грн., тому позовні вимоги згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України про стягнення 94998,55 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов’язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 2684,64 грн. втрат від інфляції та 1077,52 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Натомість з вимогами про стягнення 12040,09 грн. пені суд не погоджується, оскільки положення статей 546 та 547 ЦК України передбачають обов’язкове укладення правочину щодо забезпечення, в тому числі пенею як видом неустойки, виконання зобов'язань між сторонами у письмовій формі, а сторонами даного спору всупереч ст. 547 ЦК України не укладалось у письмові формі правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань з оплати наданих послуг пенею.

Статті 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також вказують, що пеня за прострочення грошових зобов’язань встановлюється за згодою сторін, а її розмір, який повинен застосовуватись, не визначається даним законом, а натомість лише обмежується ним (подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

Саме лише посилання в Договорі, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов’язань згідно з чинним законодавством також не є укладеним між сторонами правочином щодо забезпечення пенею виконання конкретного встановленого Договором обов’язку – вчасно та повність оплатити надані послуги

А відтак, у суду відсутні підстави покладати таку відповідальність на Відповідача та стягувати з нього 12040,09 пені, тому в цій частині суд відмовляє.

Понесені Позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо витрат Позивача на професійну правничу допомогу, то дослідивши попередній орієнтовний розрахунок цих витрат, який додано до позовної заяви, суд встановив, що адвокатом не було надано послугу у вигляді відрядження до міста Києва, оскільки судове засідання судом не призначалося, а всі документи до суду надсилалися поштою. Окрім того, адвокатом не надано доказів понесення ще частини витрат, вказаних у попередньому розрахунку, а саме, витрат, пов’язаних з канцелярією, з отриманням витягу з ЄДР (чеки, квитанції) та не надано доказів проведення зустрічей з клієнтом (Позивачем) з наданням йому консультації. Натомість, надання послуг адвокатом у даному спорі підтверджено підписаними ним такими документами процесуального характеру, як позов, заява/клопотання, пояснення тощо.

Відтак, враховуючи відсутність доказів щодо надання адвокатом більшої кількості послуг, ніж та, яка підтверджена наявними у справі доказами, суд стягує доведений розмір понесених Позивачем витрат у розмірі 2500 грн. згідно залученого до позову розрахунку.

У іншій частині судові витрати відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються. Оскільки судових збір за звернення з даним позовом сплачувався у мінімальному розмірі, то підстави для повернення його частини з бюджету у зв’язку зі зменшенням суми позовних вимог у суду відсутні.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАЖСПЕЦТЕХ» (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Овідіополь, вул. Одеська, 4; ідентифікаційний код 35049500) 94998 (дев’яносто чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 55 коп. заборгованості, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 64 коп. втрат від інфляції, 1077 (одну тисячу сімдесят сім) грн. 52 коп. 3% річних, а також 1570 (одну тисячу п’ятсот сімдесят) грн. 53 коп. судового збору, 2500 (дві тисячі п’ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.