Рішення № 76378371, 11.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2018Справа № 910/8071/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8)

до Товариства з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "Київ Ре" (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 13-Б)

про відшкодування матеріальної шкоди 47 969,93 грн., завданої в результаті ДТП в порядку регресу

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю" Страхова компанія "Київ Ре" про відшкодування матеріальної шкоди 47 969,93 грн., завданої в результаті ДТП в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №37934а6ала від 13.07.2016 наслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ТзДВ "Страхова компанія "Київ Ре", позивач просить суд стягнути з останнього 47 969,93 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.18 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви.

09.07.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач надав на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 25.06.2018 оригінали фіскального чеку № 9127 від 06.07.2018 та опис вкладення в цінний лист № 0305608492297 від 06.06.2018 як докази направлення на адресу відповідача позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/8071/18 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

03.08.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував щодо позову з тих підстав, що позивач протягом року з дати ДТП не подавав до Товариства з додатковою відповідальністю" Страхова компанія "Київ Ре" заяви на виплату страхового відшкодування за полісом №АК/1562243.

15.08.2018 до господарського суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що 19.10.2017 представником відповідача була отримана претензія № ЕЛ_3899 від 12.10.2017 про виплату в порядку регресу 48 469,93 грн., а відтак, з урахуванням ДТП від 12.05.2017, позивачем не було пропущено однорічний термін для звернення до страховика згідно п. 37.1.4. п 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

13 липня 2016 року за договором добровільного страхування наземного транспорту №37934а6ала ПрАТ "АХА Страхування" (далі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за яким є ОСОБА_1.

З довідки №3017136350928274 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 12.05.2017 у м. Львові по вул. Івана Гонти мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під його керуванням, та "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3б, 16.11. Правил дорожнього руху України, про що було встановлено у постанові Галицького районного суду м. Львова від 19.06.2017 у справі 431/2538/17.

17 травня 2017 року страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до Звіту №1120/17 про оцінку автомобіля "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності Войтик Ярославом Михайловичем від 24.05.2017, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу склала 54 071,40 грн.

В матеріалах справи містяться рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Арія Моторс" №А037070 та №АР00028602 від 17.05.2017, відповідно до яких загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, склала 48 469,93 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 12.05.2017 за участю застрахованого автомобіля "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, згідно складених страхових актів № АХА2208171 та №АХА2208139 від 22.05.2017 позивачем було визначено суму страхового відшкодування у загальному розмірі 48 469,93 грн., виплата якої підтверджується платіжними дорученнями № 335 248 від 23.05.2017 на суму 39 861,90 грн. та №335 247 від 23.05.2017 на суму 8 608,03 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Галицького районного суду м. Львова від 19.06.2017 у справі 431/2538/17.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем як страховиком, та ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс НОМЕР_5), який діяв на момент вчинення ДТП та відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №37934а6ала від 13.07.2016, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс НОМЕР_5) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у заявленому позивачем розмірі, а саме 47 969,93 грн. (48 469,93 грн. - 500,00 грн.).

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо відсутності звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки з наявної у матеріалах справи претензії вих. № ЕЛ_3899 від 12.10.2017, яка була надіслана на адресу відповідача (фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" №6203 від 18.10.2017) та отримана останнім 19.10.2017 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0305608614660), вбачається, що позивач звертався до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 48 469,93 грн., в межах річного строку, визначеного п. 37.1.4. п 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 969,93 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "Київ Ре" (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 13-Б, ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 47 969 (сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.09.2018

Суддя Пукшин Л.Г.