Рішення № 76378080, 06.09.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/76/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2018 Справа № 908/1351/18

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арні 2010” (69054, АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовагро” (72417, Запорізька область, Приазовський район, с. Прудентово, вул. Дружби, буд. 30)

про стягнення суми боргу в розмірі 180478,32грн., 3% річних - 1008,70грн, пені - 11431,94грн.

Суддя Колодій Н.А.

При секретарі: Лола Н.О.

За участю представників сторін:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Арні 2010” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовагро” про стягнення суми боргу в розмірі 180478,32грн., 3% річних - 1008,70грн, пені - 11431,94грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1351/18 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.09.2018.

У судове засідання 06.09.2018р. представник позивача не з’явився. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На виконання умов договору поставки № 47/2018 від 02.04.2018 позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 180478,32 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар не здійснив. У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму 180478,32 грн. основного боргу, суму 1008,70 грн. 3% річних та суму 11431,94 грн. пені.

Представник відповідача у судове засідання не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце судового засідання повідомний належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення – ухвали про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018. між ТОВ “Арні 2010” (постачальник, позивач у справі) та ТОВ “Азовагро” (покупець, відповідач) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 47/2018, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити паливно-мастильні матеріали, а покупець – прийняти товар за кількістю і якістю та оплатити в строки зазначені у договорі (п. 1.2).

Фактом виконання зобов’язання постачальником є факт відвантаження товару в автотранспорт покупця або на склад ПММ покупця (п. 3.2).

Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки за кожну прийняту партію товару здійснюються покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк не більше тридцяти календарних днів з моменту поставки або за попередньою оплатою.

Згідно з п. 8.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018., а в частині розрахунків – до їх повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач 03.04.2018. поставив відповідачу дизельне пальне на суму 180478,32 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-0446 від 03.04.2018., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № РН-0446 від 03.04.2018 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар не здійснив.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки нафтопродуктів № 47/2018 від 02.04.2018р. в розмірі 180478,32 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 180478,32 грн. основного боргу є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 11431,94 грн. за період з 03.05.2018 по 10.07.2018.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у разі прострочки платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов’язань відповідачем є доведеним, однак перевіривши розрахунок пені, суд вважає за необхідне його скоригувати в частині визначення періоду, оскільки нарахування пені повинно здійснюватися з 04.05.2018., при цьому розмір пені позивачем визначено вірно.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в розмірі 11431,94 грн. задовольняються

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 1008,70 грн. – 3% річних за період з 03.05.2018. по 10.07.2018

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок річних також корегує його в частині визначення періоду нарахування річних. Розмір 3% річних позивачем визначено вірно, а отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовагро” (72417, Запорізька область, Приазовський район, с. Прудентово, вул. Дружби, буд. 30; код ЄДРПОУ 41776849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арні 2010” (69054, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37359594) суму 180478 (сто вісімдесят тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 32 коп., суму 11431 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 94 коп. пені, суму 1008 (одну тисячу вісім) грн. 70 коп. – 3% річних, суму 2893,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено10.09.2018р.

Суддя Н.А. Колодій