Постанова № 76377745, 11.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 760/12270/18 Апеляційне провадження № 22-ц/796/7423/2018Головуючий у суді першої інстанції - Кізюн Л.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі:

суддя-доповідач ОніщукМ.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 липня 2018 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2018 позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 21-23).

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що ухвала постановлена з порушенням судом норм процесуального права (а.с. 25-27).

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з викладеним справа підлягає розгляду апеляційним судом міста Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.08.2018 відкрито апеляційне провадження у справі (а.с. 37-38).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2018 справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 40).

Справу розглянуто в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що позивачем не було усунуто виявлених судом недоліків позовної заяви.

З вказаним висновком суду погодитись неможливо, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.05.2018 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.

В апеляційній скарзі зазначено, що позивачем у встановлений строк та в повному обсязі виконано всі вимоги ухвали суду, надіслано заяву про усунення недоліків разом з всіма витребовуваними судом документами в оригіналах та належним чином завірених копіях, в належній кількості екземплярів для сторін по справі.

Вказана заява з додатками була отримана канцелярією суду 23.06.2018 про що свідчить штамп із зазначенням дати отримання за вхідним № 53672 (а.с. 13-20).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2018 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків.

Повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» суд вказав, що позивачем не було подано у встановлений судом строк належно оформлену позовну заяву з урахуванням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та ухвали про залишення без руху, не було зазначено обґрунтований розрахунок сум, які просить стягнути банк з відповідача на свою користь. При цьому долучений до позовної заяви розрахунок, не містить даних про особу, яка його підписала та повноважень цієї особи. Окрім того зазначав, що ідентифікаційний код позивача - юридичної особи в ЄДРПОУ зазначено для юридичної особи АТ КБ «ПриватБанк», організаційно-правова форма якої Приватне акціонерне товариство.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що уточнена позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» складена з урахуванням положень ст. 175 ЦПК України, оскільки містить всі визначені даною статтею обов'язкові реквізити. Заявлені позовні вимоги викладені в чіткій, ясній і зрозумілій формі, у позовній заяві зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено обраний спосіб захисту.

Частиною 1 статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Також слід зазначити, що ст. 229 ЦПК України передбачає, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Крім цього, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлений законом (рішення у справах: «Walchli v. France» від 26 липня 2007 року, «ТОВ «Фріда» проти України» від 8 грудня 2016 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвіссарі проти Фінляндії» від 27 вересня 2001 року).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про не виконання позивачем вимог ухвали суду від 15.05.2018, є передчасним та спростовується матеріалами справи.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 369, 371, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 липня 2018 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 11 вересня 2018 року

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва