Рішення № 76377324, 10.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року справа № 823/2262/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі – ліквідаційна комісія, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову з боку ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області у не проведенні розслідування нещасного випадку, що стався 23 лютого 2015 року з дільничним інспектором СДІМ Придніпровського РВ в м. Черкасах УМВС, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1;

- зобов’язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 23 лютого 2015 року з дільничним інспектором СДІМ Придніпровського РВ в м. Черкасах УМВС, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області проігнорувало вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, оскільки за наслідками нещасного випадку, що стався з позивачем 23 лютого 2015 року під час виконання позивачем службових обов’язків, не проведено службове розслідування та не складені відповідні акти за формою Н-1* та Н-5*.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що нещасний випадок з позивачем трапився у складі зведених загонів, сформованих підрозділом ГУМВС України в м. Києві, а тому відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346, має розслідуватися цим підрозділом за участю представника підрозділу, що направив працівника, а тому підстави для проведення розслідування нещасного випадку, який стався із позивачем 23.02.2015 у м. Києві у відповідача відсутні.

12 червня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк протягом якого можуть бути усунуті недоліки.

05 липня 2018 року позивачем до Черкаського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків.

10 липня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03 серпня 2018 року.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено до 27.08.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 07.09.2018.

06 вересня 2018 року представник відповідача подав до Черкаського окружного адміністративного суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки відділу матеріального забезпечення УМВС України в Черкаській області про те, що рапорт про проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 до ВМЗ УМВС України в Черкаській області не надходив.

07 вересня 2018 року представник відповідача подав до Черкаського окружного адміністративного суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено судовий розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

При розгляді справи в порядку письмового провадження, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що відповідно до наказу начальника управління МВС України в Черкаській області за 2015 рік від 17.05.2015 № 300 з метою забезпечення охорони громадського порядку в м. Києві, а також виконання вимог доручення МВС України № 1095 від 15.02.2015 з 17.02.2015 і до особливого розпорядження відряджено в підпорядкування начальника ГУМВС України в м. Києві, 100 працівників міліції, серед яких, зокрема дільничний інспектор СДІМ Придніпровського РВ в м. Черкасах УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_1

Відповідно до сигнального листка про нещасний випадок від 26.02.2015 травматолог ДУ “ТМО МВС України по Черкаській області” ОСОБА_2 повідомив начальника Придніпровського РВ, що 23 лютого 2015 за медичною допомогою в поліклініку лікарні (з поліклінікою) ДУ “ТМО МВС України по Черкаській області” звернувся співробітник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з діагнозом: перелом ІІ пястной кісті лівої кісті, садно І пальця лівої кісті. Травма отримана у службовому відрядженні.

05 квітня 2018 року позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою, в якій просив призначити розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 23.02.2015 під час виконання службових обов’язків по охороні громадського порядку в зведеному загоні Черкаської області біля будівлі Головного управління МВС у м. Києві.

Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області листом № 16/1-48 від 17.04.2018 повідомила ОСОБА_1, що правові підстави для організації проведення розслідування нещасного випадку, який стався із позивачем 23.02.2015, відсутні, оскільки ліквідаційна комісія не наділена повноваженням проведення розслідування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

З метою врегулювання питань, пов’язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 № 1346 (далі – Порядок № 1346).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Порядку № 1346 дія цього Порядку поширюється на з’єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).

Розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Згідно пункту п. 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктами 3.1, 3.2 Порядку № 1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов’язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов'язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

У разі спроби самогубства працівника до складу комісії включається психолог.

Згідно з пунктом 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов’язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов’язків (не пов’язаний з виконанням службових обов’язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п’яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Пунктами 3.20, 3.24 Порядку № 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий.

Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).

Нещасні випадки (у тому числі поранення) з працівниками, які виконували завдання (роботи) у складі зведених загонів (груп, бригад, транспортної колони), сформованих певним підрозділом, розслідуються цим підрозділом за участю представника підрозділу, що направив працівника.

Такі випадки беруться на облік підрозділами, працівниками яких є потерпілі.

Як свідчать матеріали справи, дільничного інспектора СДІМ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з 17.02.2015 і до особового розпорядження відряджено у підпорядкування начальника ГУМВС України в м. Києві з метою забезпечення охорони громадського порядку в м. Києві, а також виконання вимог доручення МВС України № 1095 від 15.02.2015, що підтверджується витягом з наказу управління МВС України в Черкаській області за 2015 рік № 300 від 17.02.2015, посвідченням про відрядження № 8 від 17.02.2015.

Як зазначає позивач, 23 лютого 2015 року, з метою забезпечення належного громадського порядку та підтримки нормальної обстановки і порядку біля приміщення Головного управління МВС України в м. Києві, позивач разом із зведеним загоном заступив на чергування, де охороняв заїзд з тильної сторони по вулиці Володимирській 15.

Ввечері того ж дня, під час охорони вказаного приміщення, до арки підійшла група невідомих осіб, які порушуючи громадський порядок намагалися потрапити на територію охоронюваного об’єкта.

З метою припинення неправомірних дій та недопущення незаконного захоплення адміністративної будівлі Головного управління МВС України в м. Києві між правопорушниками та працівниками міліції відбулася сутичка, в результаті якої, позивача було збито з ніг невідомими особами, в результаті чого ОСОБА_1 отримав травму лівої руки.

25 лютого 2015 року позивач звернувся до травмункту КМКЛ № 8 м. Києва, де ОСОБА_1 діагностовано перелом ІІ п’ясткової кістки лівої кісті, ссадина І пальця Лівої кісті, вказане підтверджується довідкою травмункту КМКЛ № 8 м. Києва від 25.02.2015.

В зв’язку з отриманою травмою позивач 05.04.2018 звернувся із заявою до відповідача, в якій просив призначити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 23.02.2015 під час виконання службових обов’язків по охороні громадського порядку в зведеному загоні Черкаської області біля будівлі Головного управління МВС України в м. Києві, однак листом від 17.04.2018 № 16/1-48 відповідач відмовив в організації проведення розслідування нещасного випадку.

Суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутні правові підстави для проведення розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 25.02.2015, оскільки позивач забезпечував охорону громадського порядку в м. Києві, виконував вимоги доручення МВС України № 1095 від 15.02.2015 у зведеному загоні та був підпорядкований начальнику ГУМВС України в м. Києві, а тому відповідно до пункту 3.24 Порядку № 1346 розслідування вказаного нещасного випадку має проводитися підрозділом , до якого був відряджений позивач та за участю представника підрозділу, що його направив.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини 5 вказаної статті у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідач не надав суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач – ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області 08592537).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 10.09.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк