
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2018 року м. Київ справа №810/2744/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1Ю.) з позовом до Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі – відповідач, Управління), в якому просить:
- визнати протиправними дії Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Сквирське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання нею робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 363 руб. 63 копійки, на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства №270 від 18 вересня 2003 року, починаючи з 11.05.2018, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 09 липня 1982 року по 04 червня 1988 року вона працювала на посаді голови правління Кривошиїнського сільського споживчого товариства Сквирської райспоживспілки. Після подій на Чорнобильській АЕС, 09 вересня 1986 року її було відряджено у м. Чорнобиль Київської області, що підтверджується посвідченням про відрядження. Прибувши у м. Чорнобиль Київської області вона отримала вказівку відбути в м. Прип’ять, де і займалася вивозом товарів промислової та продовольчої групи з магазинів м. Прип’ять.
Позивач зазначає, що на даний час вона відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській катастрофи та є інвалідом 2 групи.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003 встановлено факт перебування позивача з 09.09.1986 по 11.09.1986 в м. Прип’ять Київської області і тривалість її робочого часу за час цього відрядження.
На підставі встановлених судовим рішенням фактів, на підставі наданих позивачем документів, стверджуючих про роботи в зоні відчуження, Сквирським районним споживчим товариством було видано ОСОБА_1 довідку про заробітну плату від 18.09.2003 №270. Натомість, відповідач незаконно та безпідставно відмовився перерахувати позивачу пенсію на підставі вказаної довідки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) та витребувано докази по справі від Сквирського районного споживчого товариства, Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району", Київської обласної спілки споживчих товариств.
Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Сквирською районною спілкою споживчих товариств видано позивачу довідку про заробітну плату від 18.09.2003 №270. Відповідач вважає, що оплату праці, відповідно до вказаної довідки, Сквирське районне споживче товариство фактично не проводило і позивач такі кошти не отримував.
Пояснює, що позивачем не надано доказів на спростування відомостей, зазначених у довідці, що була видана позивачу при первинному призначенні пенсії, а відомості в довідці від 18.09.2003 №270 не підтверджено жодними первинними документами.
На думку відповідача, оскільки заробітна плата, нарахована відповідно до довідки від 18.09.2003 №270, фактично не була виплачена позивачеві, перерахунок пенсії не може проводитися на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.
17 липня 2018 року до суду від Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 17.07.2018 задоволено клопотання Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Протокольною ухвалою від 02.08.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 08.08.2018 витребувано докази по справі від Сквирського районного споживчого товариства.
15 серпня 2018 року до суду від Сквирського районного споживчого товариства надійшли додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 29.08.2018 витребувано докази по справі від відповідача.
05 вересня 2018 року до суду від відповідача надійшли додаткові докази по справі.
Розглянувши позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно до посвідчення серії А №432004 виданого Київською облдержадміністрацією 29.08.2003 (том 1, а.с. 13).
Згідно із посвідченням серії ААВ №002473 виданого 09.04.2012, позивач є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (том 1, а.с. 13).
Згідно із довідки до акта огляду МСЕК серії №КИО-І №188497, позивач є інвалідом другої групи з 09 липня 2003 року, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (том 1, а.с. 17).
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Сквирське районне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 перебувала з 09.09.1986 по 11.09.1986 в м. Прип’ять Київської області і тривалість робочого часу за час відрядження щоденно становила 19 годин в зоні відчуження (том 1, а.с. 19). Згідно відмітки вказане рішення набрало законної сили 16.10.2003.
З урахуванням факту, встановленого рішенням Сквирського районного суду Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003, Сквирським районним споживчим товариством було видано довідку про заробітну плату від 18.09.2003 №270, відповідно до якої ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження у період з 09.09.1986 по 11.09.1986 було виплачено 363 руб. 63 коп. (том 1, а.с. 47-48)
Позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
Судом встановлено, що 03.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки.
Листом (рішенням) Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 10.05.2018 №68/Г-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, оскільки по-перше, рішення суду про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не дає права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії, по-друге, перевіркою, проведеною спеціалістами Управління, не стверджується місця проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні, по-третє, рішення суду не містить зобов'язань до Пенсійного фонду України у Сквирському районі щодо перерахунку пенсії, по-четверте, з 01.01.2012 року пенсія обчислюється у мінімальному розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (том 1, а.с. 23-24).
Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).
Відповідно до пункту 7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об’єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17, від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 07 червня 2018 року у справі №577/1982/17, від 24 квітня 2018 року у справі №686/6278/17, від 12 червня 2018 року у справі №458/417/15-а.
Суд зазначає, що достовірність відомостей, зазначених у довідці Сквирського районного споживчого товариства від 18.09.2003 №270, була предметом перевірки, за результатами якої відповідачем було складено акт від 28.11.2006, висновками якого встановлено, що згідно книги нарахованої заробітної плати за 1986 рік 09 місяць підвищеної заробітної плати за роботу в м. Чорнобиль немає, у жовтні 1986 році є підвищений заробіток в сумі 57 крб. 24 коп. за серпень 1986 року та у листопаді 1986 році є підвищений заробіток в сумі 31 крб. 31 коп. за вересень 1986 року. В книгах розпоряджень Кривошиїнського сільського споживчого товариства за 1986 рік розпоряджень на відрядження в Чорнобильську зону немає (том 1, а.с. 68).
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17 (№К/9901/19916/18) висловив свою позицію стосовно того, що суди повинні дослідити, чи підтверджені зазначені в довідці дані первинними розрахунковими документами (відомостями).
З’ясовуючи чи відповідає розмір заробітної плати, зазначений у довідці Сквирського районного споживчого товариства від 18.09.2003 №270, відомостям, вказаним у особових рахунках, платіжних відомостях та інших документах про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, де працював позивач, суд ухвалою від 11.06.2018 витребував від 1) Сквирського районного споживчого товариства (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Соборна, буд. 22), 2) Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Київська, буд. 12), 3) Київської обласної спілки споживчих товариств (01042, м. Київ, Печерський район, вул. Патріса Лумумби, буд. 21): належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану і сплачену заробітну плату Кривошиїнським сільським споживчим товариством Сквирської райспоживспілки ОСОБА_1 за вересень 1986 року; належним чином засвідчені копії наказів, книг наказів Кривошиїнського сільського споживчого товариства Сквирської райспоживспілки за вересень 1986 року, що стосуються ОСОБА_1.
Крім того, ухвалою від 08.08.2018 суд повторно витребував від Сквирського районного споживчого товариства належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема, виписки з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату Кривошиїнським сільським споживчим товариством Сквирської райспоживспілки ОСОБА_1 за вересень 1986 року; накази, книги наказів Кривошиїнського сільського споживчого товариства Сквирської райспоживспілки за вересень 1986 року, що стосуються ОСОБА_1 та витребував від Сквирського районного споживчого товариства належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема виписки з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату Кривошиїнським сільським споживчим товариством Сквирської райспоживспілки ОСОБА_1 за жовтень-листопад 1986 року.
Листом від 22.06.2018 №01-26 Київська обласна спілка споживчих товариств повідомила, що документи витребувані ухвалою суду від 11.06.2018 відсутні (том 1, а.с. 45).
Листом від 23.06.2018 №05-05/273 Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району повідомив, що архівні документи бувшого Сквирського районного споживчого товариства м. Сквира Сквирського району на збереження не передавались (том 1, а.с. 38).
Від Сквирського районного споживчого товариства надійшов лист від 09.08.2018 №126 разом з копією командировочного посвідчення за вересень 1986 року №147, виданого ОСОБА_1 для відрядження у м. Чорнобиль, термін відрядження – 3 дні; копією рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003; копією довідки Сквирського районного споживчого товариства від 18.09.2003 №270 про заробітну плату ОСОБА_1 та копіями витягів про нарахування заробітної плати ОСОБА_1, а саме: відомості по особовим рахункам Кривошиїнського сільпо щодо видачі заробітної плати за жовтень та листопад 1986 року та витяг книги по рахунку №70 "Рахунки по оплаті праці" Перерахунки зарплати працівникам, які працювали в зоні відчуження в 1986 роках.
Так, згідно витягу книги по рахунку №70 "Рахунки по оплаті праці" Перерахунки зарплати працівникам, які працювали в зоні відчуження в 1986 роках, ОСОБА_1 у 2003 році за відпрацьовані в зоні ЧАЕС 3 дні, тривалість відпрацьованого часу - 57 годин, було перераховано заробітну плату на загальну суму 363 крб. 63 коп., що відповідає даним вказаним в довідці Сквирського районного споживчого товариства від 18.09.2003 №270 про заробітну плату ОСОБА_1 в населених пунктах зони відчуження з 09.09.1986 по 11.09.1986.
У відмові Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства від 18.09.2003 №270 відповідач посилається на те, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003 не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчуження та не містить зобов’язань до Пенсійного фонду України у Сквирському районі щодо перерахунку пенсій.
Суд наголошує, що за приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Одним із основних принципів, на необхідності дотримання якого наголошує Європейський суд з прав людини, є принцип верховенства права, до фундаментальних аспектів якого відноситься принцип юридичної визначеності, який включає в себе принцип остаточності рішень суду.
Так, наприклад, у рішенні від 09.11.2004 "Справа "Науменко проти України" Європейський суд з прав людини вважає, що обставини даної справи схожі з обставинами справи "Рябих проти Росії" (заява №52854/99, рішення від 24.07.2003), де у відповідній частині було вирішено: "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи".
У справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України (рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002) Європейський Суд наголосив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Суд, зважаючи на принципи здійснення правосуддя, зокрема, обов’язковості судових рішень, відмічає, що відповідачем не надано доказів оскарження рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003, чи інших допустимих і належних доказів щодо цього. Згідно відмітки вказане рішення набрало законної сили 16.10.2003.
Суд не бере до уваги також посилання відповідача на роз’яснення Міністерства праці України від 08.08.1996 №02-105-013, лист Міністерства праці України від 20.11.1995 №09-3815, лист Міністерства праці України, Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства Фінансів України від 29.10.1992 №09-3751, №1082/3к, №13-412/308, оскільки вказані листи мають рекомендаційний характер.
Щодо наданого відповідачем акту перевірки характеру виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 28.11.2006, складеного провідним спеціалістам відділу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київської області щодо обґрунтованості видачі довідки Сквирського районного споживчого товариства від 18.09.2003 №270, яким встановлено, що "книга нарахованої заробітної плати за 1986 рік 09 місяць підвищеної заробітної плати за роботу в роботу в м. Чорнобиль немає, у жовтні 1986 році є підвищений заробіток в сумі 57 крб. 24 коп. за серпень 1986 року та у листопаді 1986 році є підвищений заробіток в сумі 31 крб. 31 коп. за вересень 1986 року. В книгах розпоряджень Кривошиїнського сільського споживчого товариства за 1986 рік розпоряджень на відрядження в Чорнобильську зону немає" (том 1, а.с. 68), суд звертає увагу на наявні в матеріалах справи докази, які спростовують висновки вказаного акту:
- копія командировочного посвідчення за вересень 1986 року №147, виданого ОСОБА_1 для відрядження у м. Чорнобиль, термін відрядження – 3 дні;
- копія книги витягу по рахунку №70 "Рахунки по оплаті праці" Перерахунки зарплати працівникам, які працювали в зоні відчуження в 1986 роках, відповідно до якого ОСОБА_1 у 2003 році за відпрацьовані в зоні ЧАЕС 3 дні, тривалість відпрацьованого часу - 57 годин, було перераховано заробітну плату на загальну суму 363 крб. 63 коп.
При цьому суд звертає увагу на інші беззаперечні докази перебування позивача у зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме:
- виписка з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії КИО-1 №188497 від 09.07.2003, Обласної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлено 70% втрати професійної здатності з 07.07.2003 довічно у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (том 1, а.с. 16);
- посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) серії А №432004 від 29 серпня 2003 року, видане Київською обласною державною адміністрацією позивачу (том 1, а.с. 13).
Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України про те, що невід’ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанови від 04.11.2015 у справі №539/4466/14-а та від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14), суд наголошує, що тривалість робочого дня позивача та місце виконання роботи підтверджено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003, яке набрало набрало законної сили 16.10.2003.
У зв’язку з вищенаведеним, суд також відхиляє посилання відповідача і на постанову Держкомпраці СРСР і секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986, якою для працівників, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановлено 6 годинний робочий день при 6-денному робочому тижні.
Щодо посилання відповідача на рішення Кагарлицького районного суду від 21.12.2017 по справі №368/1431/17, Сквирського районного суду від 26.12.2016 по справі №376/2353/16-а; від 28.07.2016 по справі №376/1020/16-а; від 17.08.2016 по справі №376/1016/16-а, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі №368/1262/17, суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду (частина п’ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене та враховуючи, що зазначені в поданій позивачем довідці для перерахунку (розрахунку) пенсії дані про нараховану та виплачену заробітну плату підтверджені первинними документами, зокрема, витягом книги по рахунку №70 "Рахунки по оплаті праці" Перерахунки зарплати працівникам, які працювали в зоні відчуження в 1986 роках, а також установлений Сквирським районним судом Київської області від 15.09.2003 у справі №2-815/2003 факт роботи позивача у зоні відчуження з 09.09.1986 по 11.09.1986 та відповідна кількість відпрацьованих щоденно годин, суд вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.
Щодо періоду перерахунку пенсії позивачу, суд звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що позивачу здійснювалося нарахування пенсії з урахуванням спірної довідки Сквирського районного споживчого товариства від 18.09.2003 №270, однак в подальшому, розрахунок пенсії на підставі цієї довідки було припинено.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 04.06.2018.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Однак, що у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.
Відтак належним судовим захистом та відновленням порушеного права позивача суд вважає зобов'язання відповідача здійснити спірний перерахунок пенсії саме з 04.12.2017, тобто в межах шестимісячного строку.
При цьому, заява позивача від 03.05.2018 про перерахунок пенсії не є заявою про перерахунок пенсії на підставі нових документів, у зв'язку з виникненням права на підвищення пенсії у розумінні частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Перерахунок пенсії на підставі зазначеної норми та відповідної довідки позивачу вже було здійснено раніше, проте в подальшому такий розрахунок був припинений відповідачем.
Таким чином, зазначену заяву слід розцінювати як звернення позивача з вимогою поновити його права, які були порушені у зв'язку із припиненням нарахування пенсії на підставі зазначеної довідки про заробітну плату.
З огляду на це, положення частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у даному випадку не можуть бути застосовані.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що дії Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, з метою повного захисту порушеного права позивача, суд вважає необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання нею робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 363 (триста шістдесят три) руб. 63 коп., на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства №270 від 18 вересня 2003 року, починаючи з 04.12.2017, з урахуванням вже виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Сквирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Сквирське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання нею робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 363 (триста шістдесят три) руб. 63 коп., на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства №270 від 18 вересня 2003 року, починаючи з 04.12.2017, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.
Судове рішення № 76376593, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 10.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/2744/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: