Рішення № 76376569, 03.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року № 810/1930/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2018 №0042615001.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пунктом 2.3 рішення дев'ятнадцятої сесії сьомого скликання Узинської міської ради від 11.07.2017 № 19-118/2017 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік» затверджено ОСОБА_1 про встановлення земельного податку (Додаток № 2.3). ОСОБА_1 встановлено, зокрема, ставку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користування суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) у розмірі 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Виходячи з даного ОСОБА_1, податковим органом здійснено розрахунок позивачу земельного податку з юридичних осіб у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та прийнято оскаржуване повідомлення – рішення.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2018, залишеного без змін Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, визнано незаконним та скасовано пункт 2.3 рішення від 11.07.2017, прийнятого Узинською міською радою Білоцерківського району «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік».

Отже, розрахунок податковим органом земельного податку з юридичних осіб із застосуванням рішення Узинської міської ради від 11.07.2017 № 19-118/2017 є неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 №0042615001 підлягає скасуванню.

ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області позов не визнала, але зазначила, що не здійснювала проведення перевірки та не приймала оспорюване податкове повідомлення-рішення, а тому не може бути відповідачем по даній справі.

09 липня 2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити. Представник відповідача не заперечував щодо задоволення клопотання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на належного - Головне управління ДФС у Київській області, закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду в цей же день на 17:10 год.

У судове засідання 27.08.2017 сторони не з’явились. Однак, 27 серпня 2018 року від позивача через канцелярію суду найшла заява, в якій він просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.

На підставі статей 196, 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач у своїй господарській діяльності використовує земельні ділянки на праві постійного користування (державний акт від 14.02.97 № 64).

Згідно податкової декларації (розрахунку) з плати за землю від 16.02.2018 (а.с.50), поданої до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, позивачем розраховано та задекларовано суму земельного податку за лютий 2018 рік за ставкою один відсоток від нормативно-грошової оцінки землі, затвердженою рішенням Узинської міської ради від 31.12.2014 № 31-340.

ГУ ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТДВ «Узинський цукровий комбінат» податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за січень 2018 року, результати якої оформлені актом від 20.03.2018 №5339/50-01/00372536 (а.с. 9).

Перевіркою встановлено, що при складанні податкової декларації з плати за землю за 2018 рік від 16.02.2018 N НОМЕР_1 позивачем занижено податкове зобов'язання за січень 2018 року на суму 889029, 24 грн., чим порушено вимоги пункту 271.2 статті 271 та пункту 274.2 статті 274 Розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно податкової декларації від 16.02.2018 позивачем за січень 2018 розраховано земельний податок у розмірі 124169,93 грн., за ставкою 1% від грошової оцінки, а згідно з рішенням Узинської міської ради від 11.07.2017 № 19-118/2017 сума земельного податку мала становити за січень 2018 року -1 013 199, 17 грн. (12 % грошової оцінки землі).

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 №0042615001, відповідно до якого контролюючим органом визначено податкове зобов’язання із плати за землю у розмірі 1111286,55 грн., в тому числі, основний платіж - 889029,24 грн., штрафні (фінансові) санкції - 222257,31 грн.

Оскільки, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2018 у справі № 357/14346/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, визнано незаконним та скасовано пункт 2.3 рішення від 11.07.2017, прийнятого Узинською міською радою Білоцерківського району «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік», позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням і звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

В силу положень статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (підпункт 288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт. 288.5.2); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2 у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (підпункт 288.5.3).

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України установлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України).

В силу положень пункту 274.2 статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Таким чином, ТДВ «Узинський цукровий комбінат», як особа, що використовує земельні ділянки на праві постійного користування, є платником земельного податку, розмір якого визначається за ставками, встановленими Узинською міської радою Білоцерківського району Київської області.

Згідно з підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Пунктом 12.5 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Таким чином, умовою застосування платниками податків у бюджетному періоді з 01.01.2018 по 31.12.2018 рішення Узинської міської ради Київської області про встановлення місцевих податків та зборів є офіційне оприлюднення такого рішення до 15.07.2018 року. І саме з дати офіційного оприлюднення, таке рішення органу місцевого самоврядування набуває статусу нормативно-правового акта з питань оподаткування місцевими податками та зборами і застосовується з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті12 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області на XIX сесії VII скликання від 11.07.2017 прийняла рішення за № 19-118/2017 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік», пунктом 2.3. якого затверджено ОСОБА_1 про встановлення плати за землю на території міста Узин на 2018 рік (Додаток № 2.3). Згідно із абзацом п’ятим пункту 4 ОСОБА_1 Узинською міською радою було встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) в розмірі 12 (дванадцять) відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2018 у справі № 357/14346/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, визнано незаконним та скасовано пункт 2.3 рішення від 11.07.2017, прийнятого Узинською міською радою Білоцерківського району «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік».

Зі змісту судових рішень у справі № 357/14346/17 вбачається, що установлення незаконності та скасування пункту 2.3 рішення Узинської міської ради пов’язується із установленням судами факту відсутності офіційного оприлюднення рішення за № 19-118/2017 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік» здійсненого, згідно з вимогами законодавства, шляхом розміщення в друкованих засобах масової інформації.

Відповідно до пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому, при вирішенні даної справи суд оцінює правовідносини, що склалися між сторонами, з урахуванням установленої рішенням суду, що набрало законної сили, обставини про відсутність офіційного оприлюднення рішення Узинської міської ради Білоцерківського району за № 19-118/2017 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік».

Статтею 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

В силу положень частини п’ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до загального правила дії нормативно-правових актів у часі, застосуванню підлягають тільки діючі (чинні) нормативно-правові акти, тобто ті, які набрали і не втратили чинності на момент застосування.

Відтак, відсутність офіційного оприлюднення рішення Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області за № 19-118/2017 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік» взагалі не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття, оскільки, станом на дату виникнення спірних правовідносин, не є нормативно – правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами у розумінні вимог податкового законодавства.

Більш того, враховуючи наведене у взаємному зв’язку із визнанням Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 27.02.2018 у справі № 357/14346/17 незаконним та скасуванням пункту 2.3 рішення Узинської міської ради від 11.07.2017 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік», суд виключає можливість визначення позивачеві податкового зобов’язання із плати за землю на підставі рішення органу місцевого самоврядування, що визнано незаконним.

Судом також враховано позицію Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), відповідно до якого принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при внесенні змін до порядку оподаткування (принцип стабільності податкового законодавства), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Таким чином, податковий орган, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, безпідставно керувався рішенням Узинської міської ради Білоцерківського району від 11.07.2018 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік», а тому воно підлягає скасуванню.

Згідно з приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.04.2018 №0042615001.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий завод» (ідентифікаційний код 00372536, місцезнаходження: 09161, Київська область, м. Узин, вул. В. Маяковського,2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області судовий збір у розмірі 16671 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 30 коп. відповідно до квитанції від 18.04.2018 № НОМЕР_2 та відповідно до платіжного доручення № 256 від 02.05.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду – 03.09.2018

Суддя Панченко Н.Д.