Ухвала суду № 76376542, 11.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

справа №1340/4044/18

11 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29.08.2018.

Представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу відповідача №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29.08.2018. Клопотання обґрунтоване тим, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного наказу, та в разі проведення перевірки на підставі вказаного наказу до ТзДВ «Укр-Мідь» можуть бути застосовані санкції у вигляді донарахування сум грошових зобов'язань зі сплати податків.

Тому вважає, що вказані дії відповідача можуть завдати істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача та для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до положень ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд встановив, що 29.08.2018 ГУ ДФС у Львівській області видав наказ №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» з 06.09.2018 тривалістю 2 робочих дні.

Згідно з наказом ГУ ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Автоінтерлогістик» (код ЄДРПОУ 39991861), ТзДВ «Гал-Кат»(код ЄДРПОУ 38456790), ТзОВ «Інтеркабель Київ» (код ЄДРПОУ 32739864), ТзОВ «Європан» (код ЄДРПОУ 39543889), ТзОВ «Волинь Мото» (код ЄДРПОУ 37598276) за період лютий 2018року, ТзОВ «Автохелп 2016» (код ЄДРПОУ 40809731) за період грудень 2017року, лютий 2018року, ТзОВ «Сінта-Євро-Груп» (код ЄДРПОУ 40931795) за період грудень 2017року.

Крім цього, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 24.12.2010, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Факт допуску до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Суд також враховує і те, що початок проведення документальної невиїзної перевірки не передбачає процедури допуску до перевірки, а тому позивач, не в змозі буде висловити свою незгоду із правомірністю призначення перевірки, до моменту її проведення шляхом недопуску до такої перевірки. При цьому, початок проведення документальної невиїзної перевірки знівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення судом позову ТзДВ «Укр-Мідь» про визнання протиправним та скасування наказу.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення прав позивача до ухвалення рішення в справі.

Суд зазначає, що реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення невиїзної документальної позапланової перевірки може також призвести у майбутньому до порушення прав та інтересів позивача шляхом нарахування податкових зобов'язань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання про існування передбачених ч.1 ст.150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову передбачає вжиття судом до вирішення спору визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання в майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Одним із способів забезпечення позову є передбачене ч.1 ст. 151 КАС України зупинення дії індивідуального акта.

Разом з цим, суд зазначає, що вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації податковим органом його контролюючих функцій після розгляду справи по суті.

Тому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення не скасовує чинність останнього, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених таким актом заходів до вирішення спору по суті.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зупинити дію наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» до ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

заяву позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.

Зупинити дію наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» до ухвалення рішення у справі.

Ухвалу суду про забезпечення позову допустити до негайного виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Лунь З.І.