Рішення № 76376295, 04.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р. справа № 0940/1202/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 1.5 рішення № 590 від 31.05.2018 “Про демонтаж рекламних конструкцій та вивісок”-,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 року ОСОБА_3 (надалі також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (надалі також - відповідач, ВК) про визнання протиправним та скасування пункту 1.5 рішення № 590 від 31.05.2018 “Про демонтаж рекламних конструкцій та вивісок”.

Позовні вимоги мотивувала тим, що оскаржений пункт рішення є протиправним, незаконним та порушує її права, як власника відповідного майна.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.08.2018 року. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у вищезгаданому відзиві (а.с.58-59). Зокрема зазначив, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України. Крім того вважає твердження позивача щодо нескладення протоколу про адміністративне правопорушення та невинесення постанови адміністративної комісії про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності, що на думку позивача свідчить про недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, безпідставними, оскільки рішення ухвалене у спосіб, передбачений п.10.5 Порядку розміщення вивісок в м.Івано-Франківську№908, яким визначено процедуру прийняття рішення про демонтаж вивіски у випадках, коли власника не встановлено. Таким чином відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

У поданій суду представником позивача 30.08.2018 року відповіді на відзив останній зазначив про помилковість тверджень представника ВК Івано-Франківської міської ради, що власник вивіски інспектору Дідичу В.В. відомий не був, окрім цього звернув увагу суду, що в порушення положень Порядку №908, відповідачем не дотримано процедури винесення припису в такому випадку. Крім того вказав, що рішення про демонтаж здійснюється виключно за рішенням органу місцевого самоврядування після розгляду адміністративною комісією протоколу про адміністративне правопорушення, який складено не було. Зазначив, що оскільки вивіска є малою архітектурною формою, то її розміщення здійснюється відповідно до Законів України «Про благоустрій населених пунктів» та «Про регулювання містобудівної діяльності», якими встановлено, що її розміщення здійснюється за рішенням власника об’єкта благоустрою, а не виключно на підставі паспорта вивіски. Пояснив, що оскільки Порядок №908 суперечить положенням вищевказаних законодавчих актів, то у спірних правовідносинах, на його думку, слід застосовувати норму права яка має вищу юридичну силу, тобто положення Законів України.

У судовому засіданні представник позивача вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав у повному обсязі та додатково зазначив про те, що на звернення до відповідача з метою отримання паспорта вивіски в листопаді 2017 року його було повідомлено, що рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за № 908 від 30.12.2016 року "Про Порядок розміщення вивісок в м. Івано-Франківську" визнано незаконним та скасовано постановою суду, а тому для розміщення вивіски потрібна тільки згода власника приміщення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Окремо вказав, що питання розміщення вивіски врегульовано Порядком розміщення вивісок в м. Івано-Франківську від 30.12.2016 №908, яким визначено, що розміщення вивісок в місті здійснюється виключно на підставі паспорта вивіски, а у випадку виявлення контролюючим органом самовільного встановлення такої вивіски, виноситься відповідний припис. Зазначив, що судове рішення про скасування Порядку за №908 скасовано судом апеляційної інстанції, який таким чином підтвердив законність даного Порядку. Звернув увагу суду, що оскільки в акті про проведення відповідної перевірки було зазначено трьох осіб, то встановити фактичного власника чи користувача рекламної вивіски не вбачалось можливим. Суду пояснив що оголошення про необхідність надання дозвільних документів до Муніципальної інспекції з благоустрою було опубліковане в регіональній газеті «Західний кур’єр». А тому вважає, що при прийнятті оскарженого рішення суб’єктом владних повноважень було дотримано вимог законодавства, чинного на момент його винесення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди за №201217 від 20.12.2017 року ФОП ОСОБА_3 орендує в ПП «Кебель» частину приміщення площею 7 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська,6 (а.с.11-12).

12.03.2018 року головним фахівцем сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради ОСОБА_4 складено Припис №1359 про усунення порушень вимог законодавства у зв'язку із виявленням порушення Правил благоустрою міста Івано-Франківська, а саме пункту 16.1.5 розділу 16 у вигляді розміщення вивіски та об’єктів зовнішньої реклами на фасаді будинку по вул. Дністровська,6 (а.с.16).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії вищевказаного припису, останній складено щодо ФОП ОСОБА_3, регіонального директора ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_5

В судовому засіданні встановлено, що на момент винесення припису №1359 власника вивіски не було встановлено, так як в кутку споживача, що знаходився у приміщенні за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська,6, було зазначено двох суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в даному магазині: а саме ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5

З метою повідомлення власника вивіски про необхідність надання дозвільних документів до Муніципальної інспекції з благоустрою відповідачем було подане оголошення, яке 29.03.2018 року було опубліковане в регіональній газеті «Західний кур’єр» (а.с.61).

Судом встановлено, що пунктом 1.5 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 590 від 31.05.2018 вирішено демонтувати вивіску та об’єкти зовнішньої реклами на вул. Дністровській,6 «Вухо.Ком» (а.с.17-19).

Суд не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем оскарженого рішення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (у редакції від 10.06.2017) (надалі, також Закон №2807-IV), що визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 10 встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Так, рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 25.12.2015р. №68-1 затверджено Правила благоустрою м. Івано-Франківська (надалі, також - Правила №68-1), якими встановлено вимоги щодо благоустрою території Івано-Франківська та утримання об’єктів благоустрою на території міста.

Згідно із підпунктом 13.1 пункту 13 Правил №68-1, розміщення малих архітектурних форм здійснюється за рішенням власника або балансоутримувача за погодженням з власником об’єкту благоустрою якщо інше не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування чи законодавством.

Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.12.2016 №908 затверджено Порядок розміщення вивісок в м. Івано-Франківську (надалі, також - Порядок), який регулює правові відносини, що виникають між органами місцевого самоврядування та фізичними і юридичними особами у зв’язку із розміщенням вивісок на території міста Івано-Франківська, визначає процедуру розміщення вивісок та вимоги до їх розміщення.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного Порядку, вивіска це мала архітектурна форма, елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, будівлі або споруди, яка містить інформацію про зареєстроване найменування особи (включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг, які належать цій особі, комерційне (фірмове) найменування, якщо таке є; час роботи).

Розділом 9 Порядку встановлено вимоги щодо погодження розміщення вивісок.

Згідно з пунктами 9.2 цього розділу, розміщення вивіски здійснюється виключно на підставі паспорта вивіски.

Одночасно, відповідно до п.п.12.18.1, 12.18.2 рішення Івано-Франківської міської ради від 02.05.2018 №106-19 «Про внесення змін у Правила благоустрою м. Івано-Франківська» встановлення вивісок не потребує погодження і здійснюється суб’єктами господарювання самостійно з дотриманням вимог Порядку розміщення вивісок в м. Івано-Франківську - на будівлях, які не є пам’ятками архітектури. Розміщення вивіски на будівлях, які є пам’ятками архітектури здійснюється виключно на підставі паспорта вивіски.

Тобто, нормативними правовими актами, що мають однакову юридичну силу, по-різному врегульовані одні і ті ж правовідносини.

При вирішенні питання, яка ж норма права підлягає до застосування у даному випадку судом встановлено таке.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого акту законодавства, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох нормативно правових актів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення акту з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

В даному випадку нормативно правовим актом, прийнятим Івано-Франківською міською радою по часу пізніше, визначено, що встановлення вивісок не потребує погодження, крім випадку якщо будівля є пам’яткою архітектури.

В судовому засіданні не встановлено факту віднесення будівлі, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська,6 до пам’ятки архітектури.

При цьому суд вважає безпідставним твердження представника відповідача, що як вбачається з п. 12.18.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 02.05.2018р. №106-19 «Про внесення змін у Правила благоустрою м. Івано-Франківська» при встановленні вивіски суб’єкт господарювання повинен дотримуватись також і вимог Порядку розміщення вивісок в м. Івано-Франківську, яким встановлено обов’язкове виготовлення паспорта вивіски.

Однак, на переконання суду, під дотриманням вимог в змісті п. 12.18.1 вищевказаних Правил благоустрою слід розуміти виключно ті вимоги, які не суперечать іншим нормативно-правовим актам, в тому числі і Порядку.

Водночас, відповідно до п.9.5 Порядку паспорт вивіски в обов’язковому порядку погоджується в органах місцевого самоврядування, що прямо суперечить п.12.18.1 Правил благоустрою м. Івано-Франківська, яким визначено, що встановлення вивісок не потребує погодження.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що п.9.2 Порядку до застосування у спірних правовідносинах не підлягає.

Крім того, при винесенні припису за №1359 головним фахівцем сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради ОСОБА_4 не було дотримано визначеної Порядком процедури демонтажу вивіски.

Так, даним Порядком передбачено різні процедури здійснення демонтажу вивісок залежно від наявності у інспектора інформації щодо власника такої вивіски.

Зокрема, відповідно до п.п.10.2., 10.5 Порядку у випадку виявлення контролюючим органом самовільно встановленої вивіски, її власнику/користувачу вручається припис про демонтаж самовільно встановленої вивіски та відновлення фасаду після її демонтажу впродовж трьох календарних днів.

У випадку, якщо власник/користувач невідомий, або відмовляється надати свої дані, контролюючий орган наклеює копію припису про самостійний демонтаж на вхідних дверях приміщення, на якому самовільно розміщеної вивіска. По закінченні трьох календарних днів з моменту наклеювання, у разі не проведення самостійного демонтажу, контролюючий орган направляє припис про самостійний демонтаж, фотокопію розміщеної вивіски та фотокопію, на якій відображено розміщення припису на вхідних дверях, у Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини для підготовки проекту рішення про примусовий демонтаж.

Однак, судом встановлено, що незважаючи на невстановлення посадовою особою контролюючого органу власника вивіски, розміщеної на будівлі, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська,6, головним фахівцем ОСОБА_4 в порушення визначеного порядку не було наклеєно копію припису про самостійний демонтаж на вхідних дверях приміщення, а після відмови продавця магазину його отримати, зробив відповідну відмітку у приписі.

Тобто рішення про демонтаж вивіски було ухвалено за процедурою, передбаченою для випадку, коли власник вивіски встановлений.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на публікацію в регіональній газеті «Західний кур’єр» оголошення від 29.03.2018 року як доказ належного повідомлення позивача про необхідність надання дозвільних документів до Муніципальної інспекції з благоустрою, так як жодним нормативним актом можливість опублікування оголошення такого змісту в якості відповідного повідомлення не передбачена.

Крім того, суд також залишає без уваги твердження представника позивача щодо його звернення у листопаді 2017 року до відповідача з метою отримання паспорта вивіски та повідомлення останнім про розміщення вивісок тільки на підставі згоди власника приміщення, так як жодними доказами дані обставини не підтверджені.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача підставними, оскільки дії Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з прийняття оскарженого рішення були неправомірними, а тому позов підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 139 КАСУ, за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1 762 грн. судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 1.5 рішення № 590 від 31.05.2018 “Про демонтаж рекламних конструкцій та вивісок” задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.5 рішення № 590 від 31.05.2018 “Про демонтаж рекламних конструкцій та вивісок” щодо демонтажу вивіски спеціалізованого магазину “Вухо Ком” по вул. Дністровська, 6, м. Івано-Франківськ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судових витрат.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, вул. Наукова, 22/103, м. Львів, 79053

відповідач: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, код ЄДРПОУ 04054346, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

Рішення складене в повному обсязі 10.09.2018 року.

Суддя Гундяк В.Д.