Ухвала суду № 76376274, 11.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 вересня 2018 року м. Житомир справа №0640/4139/18

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши в позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанов,

встановив:

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області:

- про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2018 №56655673;

- про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2018 №56655829;

- про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2018 №56742099;

- про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2018 №56750915.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

До відділу документального забезпечення суду в порядку усунення недоліків позовної заяви надійшла уточнена позовна заява в порядку усунення недоліків.

Дослідивши матеріали уточненої позовної заяви на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та на предмет виконання ухвали суду від 23 серпня 2018 року, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.

Так, ухвалою суду від 23 серпня 2018 року позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 7 048,00 грн;

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду;

- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: а) належного відповідача та обов'язкових відомостей щодо нього, визначених п.2 ч.5 ст.160 КАС України (повне найменування юридичної особи; її місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти); б) чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; в) власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; г) за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву;

- примірників нової уточненої позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Позивачем на виконання ухвали суду від 23.08.2018 та вимог ч.6 ст.161 КАС України подано клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду в порядку статей 295, 298, 299 КАС України. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду вказано, що після одержання постанов про відкриття виконавчого провадження позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду з проханням закінчити виконавчі провадження, однак, відповідач відповіді не надав. Зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося в усному порядку, на що отримало відповідь, що дане виконавче провадження не буде закінчене, після чого позивач вирішив звернутися до суду із вказаною позовною заявою.

Дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення із позовом до суду, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з наступних підстав.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Пунктом першим частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Вказана норма кореспондується із положеннями частини п'ятої статті 74 закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, відповідно до якої рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позивачем у клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду зазначено, що за результатами отримання оскаржуваних постанов, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом №11-6-0.62-4948/2-18 від 09.07.2018 повідомило відповідача про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду з проханням закінчити виконавче провадження №56655829. Також вказує, що листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області листом №11-6-0.62-5310/2-18 від 19.07.2018 повідомило відповідача про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду, з проханням закінчити виконавче провадження №56742099.

Таким чином, позивачем самостійно визнано, що станом на 09 липня 2018 року йому було відомо про винесення спірних постанов у межах виконавчого провадження №56655829, №56742099 та про можливе порушення його прав та законних інтересів у виконавчому провадженні, однак, до адміністративного суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 16 серпня 2018 року, що підтверджується датою, зазначеною у відтиску поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Мотивів щодо поважності пропуску строку звернення до суду щодо інших оскаржуваних постанов заявником в клопотанні наведено не було, доказів наявності таких причин та їх поважності не надано.

Суд також критично ставиться до доводів в частині наявності процедури досудового врегулювання спору як підстави для поновлення строку звернення із позовом до суду та зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Правові засади, процедура та порядок оскарження рішень, дій, або бездіяльності виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби встановлено розділом Х Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIIІ).

Частиною другою статті 74 Закону №1404-VIIІ встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.3 ст.74 Закону №1404-VIIІ рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Так, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області оскаржуються постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про відкриття виконавчого провадження: від 22.06.2018 №56655673; від 22.06.2018 №56655829; від 11.07.2018 №56742099; від 11.07.2018 №56750915.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області у виконавчих провадженнях ВП №56655673, №56655829, №56742099, №56750915 за процесуальним статусом є боржником, що унеможливлює застосування положень частини третьої статті 74 Закону №1404-VIIІ та здійснення позивачем досудового, адміністративного оскарження спірної постанови.

Суд наголошує, що направлення листа із проханням закрити провадження у справі не є здійсненням досудового, адміністративного оскарження в розумінні статті 74 Закону №1404-VIIІ.

Заявником в порушення ч. 6 ст. 161 КАС України та вимог ухвали суду від 23.08.2018 до клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду не додано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску в розумінні статей 73-76 КАС України.

Суд також звертає увагу, що положеннями статей 295, 298, 299 КАС України врегульовано питання строку на апеляційне оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, відмови у відкритті апеляційного провадження, а тому подання позивачем клопотання в порядку статей 295, 298, 299 КАС України з метою усунення недоліків позовної заяви не відповідає засадам адміністративного судочинства та суперечить чинним нормам процесуального законодавства.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та матеріалів позовної заяви, сул дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними та не підтверджені сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, а тому клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Щодо усунення позивачем інших недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Так, ухвалою суду від 23.08.2018 позивача в порядку усунення недоліків позовної заяви було зобов'язано надати докази сплати судового збору у розмірі 7 048,00 грн.

Позивачем в порядку частини п'ятої статті 161, статті 133 КАС України заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на відсутність коштів на рахунках Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями статті 8 Закону №3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області не належить до відповідного переліку категорій осіб, щодо яких передбачено відстрочення/розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Предмет спору у вказаній справі також не підпадає під положення п.3 ч.1 ст.8 Закону №3674-VI.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що юридична конструкція частини першої статті 8 Закону №3674-VI за своєю юридичною природою не передбачає можливості відстрочення/розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб-суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не може бути суб'єктом відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати в розумінні статті 8 Закону №3674-VI.

Суд не погоджується із доводами позивача в частині обмеження доступу до правосуддя та зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Крім того, суд також враховує, що звільнення та відстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону №3674-VI в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що суперечить засадам адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що підстави для звільнення від сплати судового збору або відстрочення/розстрочення такої сплати щодо позивача відсутні, а тому клопотання Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

За результатами розгляду матеріалів уточненої позовної заяви поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто всіх недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду, зокрема: не надано доказів сплати судового збору у розмірі 7 048,00 грн та сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

Оскільки позивачем, як у встановлений ухвалою граничний строк не було усунуто усі недоліки позовної зави, зазначені в ухвалі суду від 23 серпня 2018 року, а неповажність причин пропуску строку звернення із позовом до суду відповідно до ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України є самостійною підставою для повернення позовної заяви, позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 133, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про поновлення строку звернення із позовом до суду - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанов - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено: 10 вересня 2018 року.

Суддя О.Г. Попова