Ухвала суду № 76375868, 07.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2018 року

Справа №804/7517/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» про відстрочення виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у справі №804/7517/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України», третя особа – Криворізька південна об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» відсутні грошові кошти на сплату грошових сум, стягнених у справі №804/7517/17, а примусове погашення податкового боргу з рахунків у банках може фактично призвести до банкрутства підприємства. Крім того, заявник зазначив, що оскаржує у судовому порядку податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для стягнення податкового боргу.

Сторони судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Відповідно до приписів статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши подану заяву та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року по справі № 804/7517/17 адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Криворізька південна об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу – задоволено у повному обсязі та стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України», суму податкового боргу у розмірі 266 362, 95 грн., з яких: по податку на додану вартість у сумі 8674,00 грн., по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257 688,95 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року в адміністративній справі № 804/7517/17 - без змін.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем виконавчого листа у даній справі.

Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, при цьому зазначений строк не може перевищувати один рік та не зазначено обставин, які повинні настати протягом відповідного строку, що дозволяють виконати рішення суду.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Проте, жодних обґрунтованих пояснень та належних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником (відповідачем) до суду не надано.

Більш того, заявником до заяви про відстрочення виконання постанови суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі, або ним вживаються заходи щодо погашення заборгованості, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що таке погашення податкового боргу зможе відбутися після закінчення терміну, на який заявник просить відстрочити виконання постанови.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення заявник посилається на те, що ним подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, однак суд вважає дану обставину такою, що не свідчить про ускладнення виконання судового рішення.

Крім того, на час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення у даній справі, виконавчий лист позивачем не отримано, виконавче провадження не відкрито, будь-яких дій по примусовому виконанню даного рішення суду не проводилось.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви, не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева