
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1314/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (далі – ТзОВ «Агротехніка») звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.03.2018 №1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.03.2018 за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF TЕ 85, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп WELGRO 90WSL 31-24, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТзОВ «Агротехніка», посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області встановлено, що загальна маса транспортного засобу склала 38,8 т та навантаження на осі: одиничну (фактичне навантаження становило 11,75 т при нормативно допустимому – 11 т), здвоєну (фактичне навантаження – 21 т, нормативно допустиме – 16 т). На підставі результатів зважування було складено довідку від 07.03.2018 №0003734 та акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 07.03.2018 №0010674, які в сукупності стали підставою для видачі розрахунку №1, який покладає на позивача обов’язок сплатити 644,52 євро на користь місцевого бюджету, тобто є рішенням суб’єкта владних повноважень.
Позивач вважає оскаржуваний розрахунок незаконним, оскільки габаритно-ваговий контроль здійснено з порушенням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі – Порядок №879), а саме: на вимогу позивача посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області не надано документів, що підтверджують повірку вимірювального та зважувального обладнання, а також не надано пояснень, в тому числі щодо метрологічної атестації та своєчасної повірки ваг, розміщених у пункті габаритно-вагового контролю, а також інформації за якою методикою здійснювався габаритно-ваговий контроль. Крім того, в основу розрахунку плати за проїзд покладено не фактично пройдену відстань, а відстань між населеними пунктами навантаження і вивантаження (смт.Турійськ - с.Холонів) – 131 км, при цьому відстань між вказаними населеними пунктами становить 130 км. Водночас інспектор при нарахуванні плати за проїзд користувався неправильною формулою для проведення обрахунку, що свідчить про невідповідність та неправильність розрахунку.
У поданому до суду відзиві на позов та запереченнях проти відповіді на відзив (а.с.16-24, 51-53) представник відповідача зазначив, що оскаржуваний розрахунок плати за проїзд від 07.03.2018 року №1 здійснено відповідно до Порядку №879 із врахуванням вимог пунктів 21, 31-1 цього Порядку, згідно з якими плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України, або за частину, яку перевізник має намір проїхати. При цьому зазначає, що водій ТЗ не запитував у працівників Управління Укртрансбезпеки у Волинській області документи на відповідність засобу вимірювальної техніки встановленим вимогам. Разом з тим, вказує, що зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA №417, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13 січня 2016 року. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив (а.с.48-50) представник позивача не погодився з доводами, наведеними у відзиві на позов з тих підстав, що розрахунок проведений неправильно, оскільки повинен обраховуватись за пройдену частину маршруту по території України. Крім того, посилання відповідача на відповідність площадки для зважування встановленим вимогам, яка підтверджується актом обстеження від 30.03.2018 з посиланням на перелік діючих площадок станом на 01.02.2018, є безпідставним так, як оскаржуваний розрахунок складений 07.03.2018. При цьому зазначає, що на ділянці дороги смт.Турійськ – с.Холонів на даний час ведуться ремонтні роботи, а тому документи про відповідність площадок вимогам до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України, підпадають під сумнів, чи в належному стані були площадки на момент перевірки.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на таке.
На підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.03.2018 року №197 «Про затвердження графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті» (а.с.25) та згідно із направленням на перевірку від 02.03.2018 №027231 (а.с.27) 07.03.2018 року на 133 км автодороги М-19 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області була проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт від 07.03.2018 №0010674 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.34).
У наведеному акті зафіксовано, що проведено перевірку автомобіля марки DAF TЕ 85, державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом WELGRO 90WSL 31-24, державний номерний знак НОМЕР_2, які належать ТзОВ «Агротехніка», водій ОСОБА_1, найменування вантажу – корм, маршрут перевезення смт Турійськ – с. Холонів (Горохівський р-н), 131 км, фактична маса – 38,8 т (нормативно допустима – 40 т); осьові навантаження – 6,05 т, 11,75 т, 10,95 т, 10,05 т (при нормативно допустимих – 11 т, 11 т, 16 т).
Результати здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано у відповідній довідці від 07.03.2018 №0003734, з якої вбачається, що тип перевіреного транспортного засобу – із строєними осями з одиночними шинами з причіпом (а.с.33).
Також було складено акт від 07.03.2018, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки автомобіля марки DAF TЕ 85, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп WELGRO 90WSL 31-24, державний номерний знак НОМЕР_2 порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів, а саме: відсутній дозвіл на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень; протокол перевірки технічного стану ТЗ; поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (а.с.28).
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.03.2018 №1, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 644,52 євро (а.с.35).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
ОСОБА_2 другою статті 29 Закону №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону №2862-IV центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» від 26.06.2015 №592 правонаступником майна, прав та обов’язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.
Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Так, підпунктом 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, визначено завдання служби Укртрансбезпека, зокрема, здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).
При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об’єктах, що використовуються суб’єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Волинській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, при цьому перевірка відповідачем проведена у повній відповідності до вимог Порядку №1567.
ОСОБА_2 першою статті 29 Закону №3353-XII визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов’язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Постанови №198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об’єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно з вимогами пункту 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.
Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Водночас механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879.
Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред’явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.
Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Як свідчить акт від 07.03.2018 року №0010674 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.34) та довідка від 07.03.2018 №0003734 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.33), автомобіль марки DAF TЕ 85, державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом WELGRO 90WSL 31-24, державний номерний знак НОМЕР_2, які належать ТзОВ «Агротехніка», при перевезенні вантажу (корму), що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля від 07.03.2018 №0009313 серія ААК (а.с.37), мав перевищення осьових навантажень (нормативно допустиме – 11,0/11,0/16,0, фактичне – 6,05/11,75/10,95/10,05).
Дана обставина підтверджується роздруківкою (талоном) від 07.03.2018 №159 (а.с.29), в якому зафіксовано навантаження: на ліве перше колесо – 3,100 т, на праве перше колесо – 2,950 т, на ліве друге колесо – 6,150 т, на праве друге колесо – 5,600 т, на ліве третє колесо – 5,450 т, на праве третє колесо – 5,500 т, на ліве четверте колесо – 4,850 т, на праве четверте колесо – 5,200 т.
Отже, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу.
Відтак, судом при розгляді справи по суті підлягали з’ясуванню обставини достовірності визначення 07.03.2018 маси транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 з причіпом WELGRO 90WSL 31-24, державний номерний знак НОМЕР_2 автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA.
Так, відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 Порядку №879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., №41, ст.1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно пунктів 12, 13 та 14 названого Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.
28.07.2016 наказом Міністерства інфраструктури України №255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі – Наказ №255).
Зазначений Наказ №255 встановлює вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.
Як вбачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого 07.03.2018 складено спірний розрахунок, був здійснений на пересувному пункті вагово-габаритного контролю.
Пунктами 1-3 розділу ІІ Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу №255 передбачено, що габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I-IV категорій.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. ОСОБА_2 Проектування. ОСОБА_2 Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м.
Згідно пункту 5 розділу ІІ Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу №255 пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням:
1) спеціалізований транспортний засіб;
2) комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки;
3) рулетка стрічкова, рейка телескопічна завдовжки 6 м для вимірювань параметрів висоти транспортних засобів, рулетка електронна в комплекті зі світловідбивачем;
4) комп’ютерна техніка;
5) акумулятор для резервного електроживлення;
6) бензиновий (дизельний) електрогенератор;
7) засоби зв’язку;
8) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію;
9) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.
Як слідує з матеріалів справи для підтвердження відповідності пересувного пункту габаритно-вагового контролю відповідачем надано сертифікат перевірки типу серії СТ від 20.12.2017 №000438 (а.с.30), від 20.12.2017 сертифікат відповідності (а.с.31), декларацію про відповідність від 20.12.2017 №5 (а.с.32) та акт обстеження від 30.03.2018 (а.с.40).
Однак, в порушення вимог підпункту 8 пункту 5 розділу ІІ Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу №255 відповідачем не надано свідоцтво повірки ваг, що ставить під сумнів придатність вказаного пересувного пункту для проведення габаритно-вагового контролю. Відтак, суд приходить до висновку, що показники ваг, які не пройшли повірку, є недостовірними та не можуть братися до уваги.
Крім того, з наданих відповідачем документів у жодному із них не вбачається, що саме приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA здійснювався габаритно-ваговий контроль.
Водночас суд зауважує, що акт обстеження майданчика, на якому проводилась перевірка, складений 30.03.2018, тобто після проведення перевірки 07.03.2018, однак доказів обстеження вказаного майданчика до проведення перевірки на предмет його відповідності вимогам Наказу №255 відповідач суду не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що факт перевезення ТзОВ «Агротехніка» вантажу з перевищенням вагових обмежень не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.03.2018 №1 є протиправним.
ОСОБА_2 першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на що адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.03.2018 №1.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ТзОВ «Агротехніка» слід стягнути судовий збір в сумі 1762,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 06.07.2018 №5328 (а.с.2).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд
ВИРІШИВ:
Адміністративного позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07 березня 2018 №1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_3Плахтій
Судове рішення № 76375819, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 10.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0340/1314/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: