Ухвала суду № 76375738, 11.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

м. Вінниця

11 вересня 2018 р. Справа № 134/1768/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ УПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якому позивач просив суд зобов'язати відповідача провести невідкладний перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 із розрахунку 82 відсотки від грошового забезпечення без обмеження граничного розміру.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2018 зазначений позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови КМУ від 09 березня 2006 р. № 268" та довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 14787 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2016, а також зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови КМУ від 09 березня 2006 р. № 268" та довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 14787 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2016 із розрахунку 82 відсотки відповідних сум грошового забезпечення.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05.09.2018 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якої заявник просить внести в частину другу резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2018 у справі № 134/1768/17 доповнення, а саме після останнього слова "забезпечення" вказати: "…без застосування вимог Постанови КМУ від 21.02.2018 року".

В обґрунтування заяви зазначає, що на час звернення до суду в грудні 2017 року позивачем не заявлялася вимога про незастосування під час перерахунку пенсії вимог Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, оскільки її ще не існувало, при ухваленні судового рішення така постанова до уваги судом не взята, в рішенні не вказана. Позивач зазначає, що хоча суд і визнав його право на перерахунок пенсії, але в рішенні не вказав спосіб виконання, що унеможливлює повне виконання такого рішення.

З огляду на те, що судове рішення від 03.03.2018 адміністративній № 134/1768/17 ухвалене за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та з урахуванням приписів частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходив з такого.

Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст. 252 КАС України.

Згідно зі змістом вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зазначений перелік підстав для прийняття додаткового рішення є вичерпним.

Відповідно до Постанови Пленуму ВАСУ "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7 додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Дослідивши позовні вимоги ОСОБА_1 та зміст рішення від 03.03.2018, суд дійшов висновку, що вказане судове рішення ухвалене щодо всіх заявлених позовних вимог із визначенням способу виконання судового рішення. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відтак, суд вважає, що ОСОБА_1 дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до вимог ст.252 КАС України. При цьому, фактичними вимогами, які зазначені в заяві про ухвалення додаткового рішення, є перегляд вищевказаного висновку суду шляхом прийняття додаткового судового рішення, яким заявник вважає за необхідне по-іншому вирішити відповідні позовні вимоги.

Крім того, суд зазначає, що у випадку невиконання чи неповного виконання судового рішення, яке звернуто до виконання, стягувач вправі оскаржити дії чи бездіяльність особи, яка виконує судове рішення, у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.cт. 248, 252,256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити повністю.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович