Постанова № 76375583, 11.09.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/248/18 Провадження № 22-ц/795/1083/2018 Головуючий у I інстанції - Усенко Л. М. Доповідач - Боброва І. О.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Бобрової І.О.

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

за участю секретаря: Зіньковець О.О.,

сторони:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Куликівська селищна рада,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Куликівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дванадцята Київська державна нотаріальна контора,

місце постановлення судом першої інстанції рішення - смт. Куликівка

дата складання судом першої інстанції повного тексту рішення - 27.06.2018,

У С Т А Н О В И В:

04.04.2018 ОСОБА_2 звернувся з позовом до Куликівської селищної ради, відділу Держгеокадастру у Куликівському районі про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права на земельну ділянку. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_2 вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 За життя їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 27.04.2005 Куликівською районною державною адміністрацією, належала земельна ділянка площею 2,39 га, що розташована на території Ковчинської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі на вказану ділянку. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 згідно із заповітом 21.05.1997 є позивач. Державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із розбіжностями записів у правовстановлюючих документах. Зазначені розбіжності унеможливлюють прийняття позивачем спадщини, що залишилась після смерті матері, тому просив встановити факт належності ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу, а саме Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 27.04.2005 Куликівської районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №20 Куликівської районної державної адміністрації від 14.01.2005, на земельну ділянку площею 2,39 га, розташовану на території Ковчинської сільської ради Куликівського району, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номера якої: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, на ім'я ОСОБА_3, а також визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 25.04.2018 до участі в справі в якості правонаступника Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області залучено Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

У відзиві на позовну заяву Куликівська селищна рада зазначила, що заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі і не має заперечень проти їх задоволення.

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у своєму відзиві на позовну заяву просило відмовити в задоволенні позовних вимог до управління, а в іншій частині позову - залишити вирішення спору на розсуд суду, зазначаючи, що управління не може бути відповідачем у даній справі.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що матеріалами справи, в тому числі судовими рішеннями, підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою. Вказує, що судовим рішенням від 05.05.2018 за ним було визнано право власності на житловий будинок у порядку спадкування після смерті матері, тому незрозуміло чому в оскаржуваному рішенні, яке ухвалено з тих же підстав, але щодо іншого предмету спору, судом ухвалено протилежне рішення. Також позивач звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву Куликівська селищна рада визнала позовні вимоги, проте таке визнання позову судом безпідставно не було прийнято до уваги.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подавався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано документів, на підставі яких видався державний акт, а записи у Державному земельному кадастрі не можуть свідчити про належність земельних ділянкок саме ОСОБА_3 Також суд зазначив, що факт розбіжностей у документах не може слугувати підставою для визнання права власності у судовому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5, виданим виконкомом Ковчинської сільської ради Куликівського району 18.10.2014 (а. с. 7).

Відповідно до заповіту від 21.05.1997 ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_2 (а.с.10).

Проте, при зверненні до державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з метою отримання правовстановлюючих документів на спадкове майно померлої ОСОБА_3, позивачу у їх видачі було відмовлено, оскільки у правовстановлюючому документі на спадкове майно прізвище спадкодавця зазначено як "ОСОБА_3", що не відповідає прізвищу, зазначеному у свідоцтві про її смерть - "ОСОБА_3".

Згідно з фотокопією Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 27.04.2005 на підставі розпорядження №20 Куликівської районної державної адміністрації від 14.01.2005, власником земельної ділянки площею 2,39 га, яка розташована на території Ковчинської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за N169, кадастрові номера : НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 є ОСОБА_3 (а. с. 24).

Витягами із Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджено, що ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, розташованих на території Ковчинської сільської ради Куликівського району Чернігівської області з кадастровими номерами - НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (а.с.15-23).

Згідно паспортних даних прізвище позивача - ОСОБА_2 (а.с.4). Відповідно до свідоцтва про народження матір'ю ОСОБА_2 є ОСОБА_3 (а.с.8).

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від. 04.03.2016, яке набрало законної сили 30.03.2016, встановлено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 25).

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2018 року (справа №737/898/17) за ОСОБА_2 було визнано право власності на садибний (індивідуальний) АДРЕСА_1, загальною площею 44,6 кв.м., житловою площею 14,6 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

Цим же судовим рішенням було встановлено, що 02.11.2017 державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку та АДРЕСА_1, та, що ОСОБА_2 дійсно є спадкоємцем за законом і за заповітом майна своєї покійної матері ОСОБА_3

Зазначене рішення суду набрало законної сили 15.06.2018 і є преюдиціальним при вирішенні цієї справи відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Суд вважає, що з огляду на наведені вище докази та рішення судів, очевидним є те, що у Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 через різне розуміння правил української мови з написання прізвищ, прізвище власника земельної ділянки ОСОБА_3 у Державному акті на право власності на земельну ділянку від 27.04.2005 було зазначено як «ОСОБА_3».

Згідно із п. п. 4.1, 4.4 Інструкції "Про заповнення бланків на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою", яка була чинною до 09.09.2013, виправити помилку в державному акті про право власності неможливо. Виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускалось.

Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 N 1051, які вступили в силу з 01.01.2013, видача державних актів та їх дублікатів на право власності на земельну ділянку не передбачено.

Сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, підтверджують той факт, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 27.04.2005 Куликівської районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №20 Куликівської районної державної адміністрації від 14.01.2005, на земельну ділянку площею 2,39 га, розташовану на території Ковчинської сільської ради Куликівського району, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номера якої: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, на ім'я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа померлій ОСОБА_3 має юридичне значення, оскільки необхідне позивачу для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті фізичної особи. Іншим шляхом встановити вказаний факт немає можливості, оскільки з 2013 року державні акти не видаються, а отже отримати новий акт взамін того, в якому міститься помилка, неможливо.

Отже, вимога ОСОБА_2 про встановлення факту належності його померлій матері правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Висновки суду першої інстанції стосовно неможливості збору судом доказів, які стосуються предмета спору, з власної ініціативи, є помилковим, оскільки до спірних правовідносин в частині заявлених вимог про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає застосуванню ст.294 ЦПК України, відповідно до ч.2 якої, з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Також є помилковим твердження суду про те, що доказами належності особі правовстановлюючого документу на земельну ділянку, могли б слугувати документи, на підставі яких був виданий державний акт, враховуючи, що право особи на земельну ділянку площею 2,39 га, розташовану на території Ковчинської сільської ради, було підтверджено належним правовстановлюючим документом - Державним актом на право власності на земельну ділянку, право власності було зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Законність видачі даного державного акту жодним із учасників справи не оспорювалась.

Заявлена позивачем вимога про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 2,39 га, розташовану на території Ковчинської сільської ради Куликівського району, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номера якої: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, також підлягає задоволенню.

Згідно з п.п.4.15, 4.20 Наказу Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, крім іншого, державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Враховуючи, наявність відмови державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що підтверджена рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2018 року, яке набрало законної сили, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на успадковану земельну ділянку в нотаріальній конторі.

З огляду на викладене, позовні вимоги, що заявлені до Куликівської селищної ради, позивачем доведені і тому підлягають задоволенню.

Натомість пред'явлені ОСОБА_2 позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і у результаті чого є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 122 ЗК України розмежовано повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не наділене повноваженнями розглядати та вирішувати питання щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості), а з набранням 01.01.2013 чинності Законом України „Про державний земельний кадастр", не має повноважень щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав, тому не може бути стороною у цій справі.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем позовні вимоги до Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівській області не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 367, 374, 376, ч.1 п.3 381-384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Куликівської селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3, яка померла 17 жовтня 2014 року, правовстановлюючого документу, виданого на ім'я ОСОБА_3, а саме Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 27 квітня 2005 року, площею 2,39 га, яка розташована на території Ковчинської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за N169, кадастрові номера: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 2,39 га, яка розташована на території Ковчинської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 27 квітня 2005 року (виданого на ім'я ОСОБА_3), зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за N169, кадастрові номера: НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_4.

У задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повний текст складений 11.09.2018

Головуючий:Судді: