Рішення № 76375319, 10.09.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1141/18

Провадження № 8/743/1/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки, без фіксування її технічними засобами, справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_3до Радульської селищноїради Ріпкинського району Чернігівської областіпро визнання права на земельну частку (пай), в порядку спадкування,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

- Ріпкинська районна державна адміністрація Чернігівської області, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

В травні 2018 р. ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом до Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай), в якому просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 4,69 умовних кадастрових гектарів у землях, які перебували в колективній власності КСП «Дніпро» с. Лопатні Ріпкинського району, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) /серії ЧН № 0236604/, виданого Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області на ім'я ОСОБА_4, на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 191 від 29.05.1996 року, який зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дніпро» 13.11.1996 року за № 77, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 01.03.2011 року.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що позивач є спадкоємицею першої черги за законом після померлого та прийняла спадщину, однак у зв’язку із втратою оригіналу вищезазначеного сертифіката на право на земельну частку (пай), що підтверджується оголошенням в газеті «Життя полісся» від 23.09.2017 року № 38, вона не може в позасудовому порядку реалізувати своє право на спадкове майно.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року визнано за НАСКІНОЮ ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), право на земельну частку (пай) розміром 4,69 га у землях, які перебували в колективній власності КСП «Дніпро» с. Лопатні Ріпкинського району, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0236604, виданого на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації № 191 від 29.05.1996 року на ім’я ОСОБА_4, та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дніпро» 13.11.1996 року за № 77, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлого 01 березня 2011 року.

В серпні 2018 р. представник ОСОБА_3 – ОСОБА_7 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року у даній справі, в якій просив скасувати за нововиявленими обставинами вказане рішення та ухвалити нове рішення про визнання за НАСКІНОЮ Н.В. право власності, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 01.03.2011 року на:

- земельну ділянку площею 4,1688 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0068;

- земельну ділянку площею 4,1333 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0081.

В обґрунтування заяви вказує, що:

- Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 191 від 29.05.1996 року, на ім'я ОСОБА_4 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) /серії ЧН № 0236604/, який посвідчував належність останньому право на земельну частку (пай) розміром 4,69 умовних кадастрових гектарів у землях, які перебували в колективній власності КСП «Дніпро» с. Лопатні Ріпкинського району, та який був зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дніпро» 13.11.1996 року за № 77;

- у зв’язку із втратою оригіналу вищезазначеного сертифіката на право на земельну частку (пай), за позовом ОСОБА_3, було винесено рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року у даній справі про визнання за остенньою права на земельну частку (пай) розміром 4,69 га у землях, які перебували в колективній власності КСП «Дніпро» с. Лопатні Ріпкинського району, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0236604, виданого на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації № 191 від 29.05.1996 року на ім’я ОСОБА_4, та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дніпро» 13.11.1996 року за № 77, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлого 01 березня 2011 року;

- під час реалізації вказаного судового рішення, НАСКІНОЮ Н.В. у Відділі у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області отримано інформацію про долю сертифіката на право на земельну частку (пай) /серії ЧН № 0236604/, а саме те, що він не був втрачений, а замість нього, 12 грудня 2009 р.Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі розпорядження вказаної Адміністрації від 27.11.2008 р. № 557, на ім'я ОСОБА_4 видавався Державний акт на право на земельну ділянку (серії ЯЖ № 608722), який посвідчував належність останньому на праві власності земельноїділянки площею 8,30 га. в межах згідно з планом, що розташовані на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в т.ч. згідно Плану меж земельної ділянки:

1.№ 21/344 площею 4,17 га, кадастровий номер 7424456400:08:004:0068,

2.№ 22/337 площею 0,34 га., кадастровий номер 7424456400:08:004:0081;

- вказана обставина має істотне значення для справи та не була відома й не могла бути відомою позивачці під час звернення до суду;

- тому є всі підстави для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами, а з огляду на те, що оригінал Державного акту на право на земельну ділянку (серії ЯЖ № 608722) втрачений, що підтверджується публікацією в газеті, а отримати його дублікат неможливо, то вказане тягне за собою визнання права власності на ці земельні ділянки в судовому порядку.

В судове засідання позивачка ОСОБА_3, її представник ОСОБА_7, представник Радульської селищноїради Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_8, представник Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_9 не з'явились, просили розглядати справу у їх відсутність, в заявах з процесуальних питань позивачка та її представник підтримали заяву, представник відповідача не заперечувала проти задоволення заяви, представник третьої особи, при вирішенні заяви, поклалась на розсуд суду.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що:

- Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 191 від 29.05.1996 року, на ім'я ОСОБА_4 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) /серії ЧН № 0236604/, який посвідчував належність останньому право на земельну частку (пай) розміром 4,69 умовних кадастрових гектарів у землях, які перебували в колективній власності КСП «Дніпро» с. Лопатні Ріпкинського району, та який був зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дніпро» 13.11.1996 року за № 77;

- рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року визнано за НАСКІНОЮ Н.В. право на земельну частку (пай) розміром 4,69 га у землях, які перебували в колективній власності КСП «Дніпро» с. Лопатні Ріпкинського району, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0236604, виданого на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації № 191 від 29.05.1996 року на ім’я ОСОБА_4, та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Дніпро» 13.11.1996 року за № 77, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлого 01 березня 2011 року.

В той же час, судом встановлено, що:

- з листа в.о. начальника Відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.07.2018 р. № 653/148-18 вбачається така інформація про долю сертифіката на право на земельну частку (пай) /серії ЧН № 0236604/, а саме те, що він не був втрачений, а замість нього, 12 грудня 2009 р.Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі розпорядження вказаної Адміністрації від 27.11.2008 р. № 557, на ім'я ОСОБА_4 видавався Державний акт на право на земельну ділянку (серії ЯЖ № 608722), який посвідчував належність останньому на праві власності земельноїділянки площею 8,30 га. в межах згідно з планом, що розташовані на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в т.ч. згідно Плану меж земельної ділянки:

1.№ 21/344 площею 4,17 га, кадастровий номер 7424456400:08:004:0068,

2.№ 22/337 площею 0,34 га., кадастровий номер 7424456400:08:004:0081;

- 1 серпня 2018 р. державним кадастровим реєстратором ОСОБА_10 видано ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ – 7407171802018 щодо земельної ділянки площею 4,1688 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0068;

- 1 серпня 2018 р. державним кадастровим реєстратором ОСОБА_10 видано ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ – 7407171792018 щодо земельної ділянки площею 4,1333 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0081;

- 7 серпня 2018 р. уповноваженими особами Відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області видавався ОСОБА_1 із технічної документації про нормативно грошову оцінку земель району № 32-25-0.211-2206/178-18, згідно якого нормативного грошова оцінка земельної ділянки площею 4,1688 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0068 становить 32 608 грн. 53 коп.;

- 7 серпня 2018 р. уповноваженими особами Відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області видавався ОСОБА_1 із технічної документації про нормативно грошову оцінку земель району № 32-25-0.211-2206/178-18, згідно якого нормативного грошова оцінка земельної ділянки площею 4,1333 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0081 становить 9 579 грн. 43 коп.;

- в Ріпкинській районній газеті «ЖИТТЯ ПОЛІССЯ» за 3 серпня 2018 року № 30 (9957) наявне повідомлення проте, що вважається недійсним втрачений Державний акт на право на земельну ділянку (серії ЯЖ № 608722), виданий 12.12.2009 р. Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області на ім'я ОСОБА_4 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010983600142.

Джерела права застосовані (не застосовані) судом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), районною державною адміністрацією. Такими документами, також є:

- свідоцтво про право на спадщину;

- рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) регламентовано Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку.

Виходячи з правового аналізу даних норм, можна стверджувати, що власникам земельних часток (паїв), в разі наявності сертифікату на право на земельну частку (пай), уповноваженими органами видається Державний акт на право власності на земельну ділянку, і тільки в разі втрати сертифікату на право на земельну частку (пай) можливе звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) них самих, або їх спадкоємців.

Згідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдінг проти України», «Рябих проти Росії», «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів, та що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Виходячи з правого аналізу даних норм ЦПК України та практики ЄСПЛ, можна стверджувати, що винятком з принципу остаточності рішень суду є наявність підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, тобто нововиявлених обставин у вигляді істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 ЦК України). Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка була затверджена Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 р. N 43 та регулювала питання видачі дублікатів державних актів втратила чинність 23.08.2013 р. на підставі наказу Мінагрополітики від 03.07.2013 р. № 404.

З 1 січня 2013 р. оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки не видаються, в силу Земельного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Положеннями ст. 5 ЦПК України, ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вказане узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини в п. 45 рішення від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії» (N 2), згідно якої засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Виходячи з наведеного, суд знаходить, що ефективним засобом юридичного захисту та належним способом захисту, в разі втрати оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я померлої особи та неможливості отримання спадкоємцем дублікату вказаного Державного акту, є визнання права власності на земельні ділянки, в порядку спадкування.

Оцінка суду.

Враховуючи те, що рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року було ухвалено у зв'язку з втратою ОСОБА_4, за життя, сертифіката на право на земельну частку (пай) /серії ЧН № 0236604/, беручи до уваги те, що позивачці не було відомо та не могло бути відоме, що останній не був втрачений, а замість нього, 12 грудня 2009 р.Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, тобто, за життя, на ім'я ОСОБА_4 видавався Державний акт на право на земельну ділянку (серії ЯЖ № 608722), який посвідчував належність останньому на праві власності земельноїділянки площею 8,30 га. в межах згідно з планом, що розташовані на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зважаючи на те, що вказана обставина має для справи істотне значення, з огляду на вимушений характер, суд приходить до висновку, що рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року слід скасувати за нововиявленими обставинами.

Одночасно, враховуючи наведене, дослідивши наявні в справі докази, з метою повного та ефективного захисту інтересів позивачки, суд знаходить, що слід ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування слід задовольнити частково та за останньою слід визнати право власності, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 01.03.2011 року на:

- земельну ділянку площею 4,1688 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0068;

- земельну ділянку площею 4,1333 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0081.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 263-265, 354-355, 423, 429 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1260, 1261, 1267, 1297 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 5, 12 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року – задовольнити.

Скасувати за нововиявленими обставинами рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року у даній справі.

Ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 до Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за НАСКІНОЮ ОСОБА_5 право власності наземельну ділянку площею 4,1688 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0068, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 01.03.2011 року.

Визнати за НАСКІНОЮ ОСОБА_5 право власності наземельну ділянку площею 4,1333 га, що розташована на території Радульської селищної Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424456400:08:004:0081, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 01.03.2011 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ПОЗИВАЧКА: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

ВІДПОВІДАЧ: Радульська селищна рада Ріпкинського району

Чернігівської області, смт.Радуль Ріпкинського району

Чернігівської області, вул. Чернігівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04412528.

ТРЕТЯ ОСОБА: Ріпкинська районна державна адміністрація Чернігівської області, смт.Ріпки Чернігівської області, вул. Святомиколаївська, буд. 85, код ЄДРПОУ 04061671.

Головуючий В.Б.Сташків

Текст рішення виготовлено та

підписано 10 серпня 2018 року.