ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
19 січня 2010 р. Справа 13/154-09
за позовом:Приватного підприємства "Україниський продукт" (юр.адреса: 83080, м.Донецьк, вул.Дачна,141: фактична адреса: 83062, м.Донецьк, вул.Клінічна,8, код ЄДРПОУ 30998591)
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: 21036, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, магазин "У Бориса", ІПН НОМЕР_1)
про стягнення 4 832,68 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Притуляк А.М., наказ
відповідача : ОСОБА_1, паспорт
відповідача : ОСОБА_3, довіреність
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою суду від 23.11.2009 р. порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Україниський продукт" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 832,68 грн. боргу, що включає в себе 4642,13 грн. - основної суми боргу; 24,04 грн. - 3% річних; 166,51 грн. - пені та призначено до слухання на 16.12.2009 р., однак в зв"язку з необхідністю відповідача ознайомитись з матеріалами справи для надання відзиву на позовну заяву, судове засідання було відкладено на 19.01.2010 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.
На визначену дату з"явились представники сторін.
Представником позивача було подано суду клопотання в якому він уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 3892,13 грн. - основного боргу, щодо стягнення з відповідача 24,04 грн. - 3% річних та 166,51 грн. - пені прийняти відмову від позову згідно до п.4 ст.80 ГПК України та припинити провадженням. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.
Зазначене клопотання розцінюється судом як відмова позивача від нарахування 250 грн. основного боргу в зв"язку з відсутністю предмету спору, так як відповідачем дана сума була сплачена після подання позовної заяви до суду, що підтверджується квитанцією №13086 від 18.01.2010 р. на суму 150,00 грн. та квитанцією №20/1 від 07.12.2009 р. на суму 100,00 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги та представника відповідача, який визнав позов частково, а саме суму основного боргу в розмірі 3392,13 грн., посилаючись на те, що ним були сплачені кошти в розмірі 500,00 грн. згідно наданої ним копії розписки про отримання позивачем від 25.08.2009 р., дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:
Згідно договору поставки №10/68 від 22.05.2009 року укладеного між сторонами позивач (постачальник) зобов"язався поставляти до торгівельних пунктів відповідача (покупця), що знаходяться за адресами м.Вінниця, вул.Червоноармійська,43 та АДРЕСА_2, товар, а останній в свою чергу зобов"язувався його прийняти і сплатити за нього обумовлену накладною грошову суму.
Умовами договору п.1.3. визначено, що право власності на товар у відповідача виникає з моменту підписання сторонами накладної, яка засвідчує факт передачі товару. Таким чином поставка товарів до магазинів відповідача (покупця) здійснювалась на підставі замовлень у кількості , комплектності, асортименті, у строки та по ціні, узгодженою сторонами договором, з підписанням видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід"ємною частиною договору.
Позивач свої зобовязання згідно договору виконав повністю, передавши відповідачу товар, що підтверджується наявних у матеріалах справи видатковими накладними: №19/7472 від 30.06.2009 р. на суму 881,34 грн., №19/7544 від 01.07.2009 р. на суму 1119,36 грн., №19/8074 від 09.07.2009 р. на суму 1345,32 грн., №19/8265 від 14.07.2009 р. на суму 778,02 грн., №19/8285 від 15.07.2009 р. на суму 803,58 грн., всього на загальну суму 4 927,62 грн.
Свої зобов"язання по оплаті відповідач виконав лише частково, в зв"язку з чим його заборгованість за отриманий товар склала 4 642,13 грн., що підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаєморозрахунків за період з 21.05.2009 р. по 17.08.2009 р. та направленою на адресу відповідача претензію на суму 4 642,13 грн. від 12.08.2009 р.
Після чого відповідачем були здійсненні проплати по сумі боргу, а саме згідно платіжного доручення №43 від 03.09.2009 р. на суму 500,00 грн., та після подання позовної заяви (вх.№2517 від 19.10.2009 р.) відповідачем здійснена проплата на загальну суму 250,00 грн., що підтверджується квитанцією №13086 від 18.01.2010 р. на суму 150,00 грн. та квитанцією №20/1 від 07.12.2009 р. на суму 100,00 грн.
Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар по вищезазначених накладних на день розгляду справи складає 3892,13 грн.
Відповідач у судовому засіданні надав пояснення, що ним сума основного боргу визнається частково, а саме в сумі 3392,13 грн., так як ним було сплачено позивачу на руки 500,00 грн. боргу, що підтверджується копією розписки позивача від 25.08.2009 р. про отримання зазначеної суми, однак позивач у судовому засіданні факт отримання даних коштів наручно заперечує, пояснюючи, що дана розписка ним не писалась, а отримання коштів наручно протирічить їх системі отримання коштів за надану ними продукцію.
Разом з тим із змісту наданої відповідачем розписки не видно, що позивач отримав у відповідача наручно грошові кошти в сумі 500,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дії позивача по продажу товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище зазначеними накладними, та його частковий розрахунок за отриманий товар, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.
Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 3892,13 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України пропорційно сумі задоволених вимог.
Провадження по справі в частині стягнення штрафних санкцій, а саме 24,04 грн. - 3% річних та 166,51 грн. - пені підлягає припиненню згідно п.4 ст.80 ГПК України, в зв"язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача 500, 00 грн. основного боргу в зв"язку із тим, що вказана сума платіжним дорученням №43 від 03.09.2009 р. була сплачена відповідачем до подачі позовної заяви.
Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 250,00 грн. основної суми боргу припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, п.п.1-1,4 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: 21036, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, магазин "У Бориса", ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Україниський продукт" (юр.адреса: 83080, м.Донецьк, вул.Дачна,141: фактична адреса: 83062, м.Донецьк, вул.Клінічна,8, код ЄДРПОУ 30998591) 3892,13 грн. - основної суми боргу; 87,42 грн. - витрат на державне мито та 202,28 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
3. Провадження в частині стягнення 250,00 - основної суми боргу; 24,04 грн. - 3% річних; 166,51 грн. - пені - припинити.
4. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 500 грн. - основного боргу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення направити сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 січня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (юр.адреса: 83080,м.Донецьк, вул.Дачна,141; фактична адреса: 83062, м.Донецьк, вул.Клінічна,8)
4,5 - відповідачу (юр.адреса: 21036, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, магазин "У Бориса")
Судове рішення № 7637400, Господарський суд Вінницької області було прийнято 19.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/154-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: