Рішення № 7637382, 20.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 січня 2010 р. Справа 2/9-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Вінницької філії ТОВ "Укрпромбанк", вул. Островського, 20, м. Вінниця, 21001

до: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Іванівський", вул. Гагаріна, с. Іванів, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22432

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 22400

про стягнення 108910,74 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Кушнір Л.В. - за довіреністю;

відповідача-1 : не з"явився;

відповідача-2: не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Іванівський" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Вінницької філії ТОВ "Укрпромбанк" заборговності в сумі 108910,74 грн., в тому рахунку 86314,65 грн. - заборгованості по кредиту, 1163,15 грн. - 32% річних, 21290,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 142,00 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків, за невиконання умов кредитного договору № 39/К-07 від 20.12.2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.12.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/9-10 та призначено до розгляду на 20.01.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з"явились, витребуваних ухвалою суду від 10.12.2009 року документів не надали, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи № 2/9-10, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 138309 від 16.12.2009 року та № 138880 від 17.12.2009 року, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останньіх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

20 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Іванівський" (позичальник) було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 39 / К-07 з лімітом кредитування 300 000,00 грн. з процентною ставкою за користування нею в розмірі 18,5 % річних на поповнення обігових коштів строком до 19.12.2008 року.

10 жовтня 2008 р. в даний договір було внесено зміни, якими змінено процентну ставку з 01.11.2008 року на 22% річних, а також змінено п. 4.6 договору, яким збільшено процентну ставку до 32 %, які нараховуються на суму простроченої заборгованості по кредиту у разі несвоєчасного повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.3 договору надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового на поточний рахунок позичальника № 2600901300676 в Вінницькій філії банку. Строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку (п. 2.4 договору).

На виконання умов кредитного договору згідно платіжних доручень банк видав відповідачу-1 кредит в загальну суму 297710,61 грн.

Отримання коштів відповідачем-1 підтверджується заявами на видачу траншів та випискою з позичкового рахунку №2062103300676, які отримувались відповідачем-1 на поточний рахунок № 2600302300392 в Вінницькій філії банку.

Згідно п. 4.1 договору повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки. Заборгованість за кредитом повертається у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування ( додаток №1 до цього договору): 19.08.2008 р. - на 50 000,00 грн.; 19.09.2008 р. - на 100 000,00 грн.; 19.10.2008 р.- на 100 000,00 грн.; 19.11.2008 р. - на 25 000,00 грн.; 19.12.2008 р.- на 25 000,00 грн.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Нарахування процентів банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення Кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається ( п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.4. договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № 2068703300676 у філії банку.

Згідно п.п. 6.1.1. та 6.1.2 договору позичальник зобов"язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору, а також своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

В порушення вказаних умов договору позичальник не здійснив повернення повної суми кредиту. Так, за весь період користування кредитом відповідач-1 повернув банку частково грошові кошти по кредиту на загальну суму 211395,96 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредиту становить 86314,65 грн.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.12.2007р. між банком та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 39/Zк-07,який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк 1.1. за реєстр. № 7014.

Відповідно до п. 1.2. договору предметом застави є транспортний засіб, а саме: комбайн бурякозбиральний, марки МАТRОТ France М-41, 1996 року випуску, заводський №НОМЕР_6, двигун №НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 200 000 грн. Предмет застави належить Відповідачу-2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ №НОМЕР_8, виданого ІДТН по Калинівському району 05.12.2006р.

21.12.2007р. банком як обтяжувачем було внесено відомості про обтяження вищевказаного рухомого майна заставою в Державний реєстр обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером 6280498.

Також між банком та відповідачем -1 у забезпечення виконання ним забов"язань за

кредитним договором було укладено:

1) договір застави рухомого майна (обладнання ) №39/Zк-07-02 від 20.12.2007р., що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк 1.1. за реєстр. № 7018. Згідно п.1.2 договору предметом застави за цим договором є: сівалка, марки "Вінничанка МВ-6000", заводський №06009, 2007 року випуску, та борона дискова, марки УДА-4,5-20, заводський номер 6106, 2007 року випуску, що належить відповідачу-1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 487892, виданого 23 листопада 2007 року ІДТН по Калинівському р-ну, податкової накладної №45 від 09.08.2007 року, платіжного доручення № 167, №168 від 03.08.2007 року; свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 487893, виданого 23 листопада 2007 року ІДТН по Калинівському р-ну, податкової накладної №2402 від 20.08.2007 року, платіжного доручення №206 від 20.08.2007 року, довідки заставодавця № 309 від 20.12.2007 року.

2) договір застави товарів в обороті № 39 /Zк-07-01 від 20.12.2007р., що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І.І. за реєстр. № 7017. Згідно п. 1.2. договору предметом застави за цим договором є товари в обороті: поголів'я свиней в кількості 344 голів, живою вагою 21,012 тон, заставною вартістю 151000,00 грн.; ВРХ в кількості 25 голів, живою вагою 9,23 тон, заставною вартістю 69000,00 грн., перелік яких викладений у додатку № 1 до цього договору, що є його невід"ємною частиною. Предмет застави належить відповідачу-1 на праві власності на підставі форми №24 - сг (звіт про стан твариницва) на 1 грудня 2007 року та виписки з балансового рахунку - довідка № 307 від 20.12.2007 року.

Згідно п.п. 4.1.1 вказаних договорів застави банк набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо у момент настання строку виконання основного зобов"язання за кредитним договором № 39/К-07 від 20.12.2007 року воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу по сплаті кредитних коштів) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені кредитним договором.

У зв"язку з тим, що відповідач-1 в добровільному порядку не здійснює повернення кредитних коштів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 39/К-07 від 20.12.2007 року є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином, підтвердженням чого є заяви на видачу траншів та випискою з позичкового рахунку №2062103300676, які отримувались відповідачем-1 на поточний рахунок № 2600302300392 в Вінницькій філії банку, відповідні платіжні доручення про перерахування банком кредитних коштів відповідачу-1.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної оплати суми кредиту, процентів за користування кредитом, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість по кредитув розмірі 86314,65 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами, від 12.01.2010 року, а також відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем-1 вказаної суми боргу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 86314,65 грн. - боргу по кредиту згідно умов кредитного договору підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем-1 взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 21290,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 142,00 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Пунктом 8.1. договору визначено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним комісії позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 21290,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 142,00 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки фактично відповідають матеріалам справи.

Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 1163,15 грн. - 32% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.6. договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього договору, проценти з розрахунку 29% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення, а з 01.11.2008р. позичальник сплачує відсотки з розрахунку 32 % річних.

Виходячи із матеріалів справи, вимоги позивача щодо стягнення 1163,15 грн. - 32% річних є правомірними та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства і фактично відповідають матеріалам справи, про що також свідчить акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами, від 12.01.2010 року.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, виконання зобов'язання по кредитному договору забезпечено також заставою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" та ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави згідно ст. 576 ЦК України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 2. ст. 589 ЦК України передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на вище вказане, враховуючи той факт, що СВК "Іванівський" в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 39/К-07 від 20.12.2007 року по своєчасному поверненню кредитних коштів, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборговності в сумі 108910,74 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача-1 та відповідача-2 згідно укладених договорів застави заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

При цьому, всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 10.12.2009 року відповідачі не подали до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-1 відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 23, 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 527, 572, 576, 589, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Іванівський", 22432, Віннницька область, Калинівський район, село Іванів, вул. Гагаріна (ідентифікаційний код - 03732241, п/р 2600901300676 у Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО - 302515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Вінницької філії ТОВ "Укрпромбанк", 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 20, (ідентифікаційний код - 26175990, р/р № 373989004 у Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО - 302515) 86314,65 грн. - заборгованості по кредиту, 1163,15 грн. - 32% річних, 21290,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 142,00 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків, шляхом звернення стягнення на:

1) майно згідно договору застави № 39/Zк-07 від 20.12.2007 року, а саме: комбайн бурякозбиральний, марки МАТRОТ France М-41, 1996 року випуску, заводський №НОМЕР_6, двигун №НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_2) на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ №НОМЕР_8, виданого ІДТН по Калинівському району 05.12.2006р.;

2) майно згідно договору застави рухомого майна (обладнання) №39/Zк-07-02 від 20.12.2007р., а саме: сівалка, марки "Вінничанка МВ-6000", заводський №06009, 2007 року випуску, та борона дискова, марки УДА-4,5-20, заводський номер 6106, 2007 року випуску, що належить СВК "Іванівський" на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 487892, виданого 23 листопада 2007 року ІДТН по Калинівському р-ну, податкової накладної №45 від 09.08.2007 року, платіжного доручення № 167, №168 від 03.08.2007 року; свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 487893, виданого 23 листопада 2007 року ІДТН по Калинівському р-ну, податкової накладної №2402 від 20.08.2007 року, платіжного доручення №206 від 20.08.2007 року, довідки заставодавця № 309 від 20.12.2007 року.

3) майно згідно договору застави товарів в обороті № 39 /Zк-07-01 від 20.12.2007р., а саме: поголів'я свиней в кількості 344 голів, живою вагою 21,012 тон; ВРХ в кількості 25 голів, живою вагою 9,23 тон, а саме корови UА0500686930 (вага 370, масть - Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686940365 (вага 365, масть - Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686898 (вага 372, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686896 (вага 355, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА 0500686897 (вага 380, масть - Мура, 2003 рік), UА0500686895 (вага 362, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686894 (вага 365, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686927 (вага 370, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686928 (вага 366, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА 0500686938 (вага 371, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686926 (вага 370, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686941 (вага 369, масть -Чорно-ряба, 2003 рік, UА0500686943 (вага 374, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА 0500686900 (вага 675, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686893 (вага 380, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686933 (вага 374, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686869 (вага 365, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686942 (вага 368, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686944 (вага 370, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686929 (вага 376, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686937 (вага 371, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686936 (вага 366, масть -Чорно-ряба, 2003 рік) UА0500686935 (вага 365, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686931 (вага 365, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), UА0500686939 (вага 366, масть -Чорно-ряба, 2003 рік), що належать СВК "Іванівський" на праві власності на підставі форми №24 - сг (звіт про стан твариницва) на 1 грудня 2007 року та виписки з балансового рахунку - довідка № 307 від 20.12.2007 року.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Іванівський", 22432, Віннницька область, Калинівський район, село Іванів, вул. Гагаріна (ідентифікаційний код - 03732241, п/р 2600901300676 у Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО - 302515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Вінницької філії ТОВ "Укрпромбанк", 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 20, (ідентифікаційний код - 26175990, р/р № 373989004 у Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО - 302515) 1089,10 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 січня 2010 р.

віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу - ТОВ "Український промисловий банк" в особі Вінницької філії ТОВ "Укрпромбанк", вул. Островського, 20, м. Вінниця, 21001;3 - відповідачу-1 - СВК "Іванівський", вул. Гагаріна, с. Іванів, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22432; 4 - відповідачу-2 - ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 22400