Рішення № 7637353, 20.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 січня 2010 р.           Справа 2/224-09

за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, 21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19

до:Дочірнього підприємства Липовецького районного комунального агролісогосподарського підприємства "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс", 22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Некрасова, 4

про відшкодування збитків у сумі 4446,56 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Романчишин П.П.- за довіреністю;

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Завлено позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Дочірнього підприємства Липовецького районного комунального агролісогосподарського підприємства "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" про відшкодування збитків за порушеня природоохоронного законодавства в сумі 4446,56 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.11.2009 р. порушено провадження у справі та призначено засідання на 21.12.2009 р.

У зв"язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог попередньої ухвали суду щодо надання доказів ухвалою суду від 21.12.2009 року розгляд справи відкладено на 20.01.2010 року.

20.01.2010 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явився, витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав. При цьому, ухвалу про відкладення слухання справи від 21.12.2009 року було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві. Слід зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13/4/1665 від 12.08.2009 року адресою місцезнаходження Дочірнього підприємства Липовецького районного комунального агролісогосподарського підприємства "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" є 22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Некрасова, 4, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України по охороні зелених насаджень на території Дочірнього підприємства Липовецького районного комунального агролісогосподарського підприємства "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс".

В ході проведення перевірки було виявлено, що відповідачем у процесі здійснення господарської діяльності на території лісництва, а саме: квартал 38 виділ 9 (1) рубка головного користування 2008 року; квартал 38 виділ 9 (2) рубка головного користування 2008 року; квартал 44 виділ 14 рубка головного користування 2008 року; квартал 39 виділ 1 (2) рубка головного користування 2008 року; квартал 26 виділ 5 (3) рубка головного користування 2008 року, не вивезено лісопродукцію у встановлений законом термін.

Згідно лісорубного квитка № 75 від 10.01.2008 року серії 02 ЛКБ № 241087 деревина повинна бути вивезена до 01.04.2009 року, строк закінчення заготівлі 31.12.2008 року.

Вказані дії є порушенням ст. 19 Лісового кодексу України та п. 52 Санітарних правил в лісах України, де зазначається, що постійні лісокористувачі зобов'язані дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів. За вчинені підприємствами, організаціями, установами та громадянами порушення Санітарних правил встановлюються стягнення за невивезення з лісосіки деревини в установлений термін або залишення її в місцях рубок, на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень (за винятком деревини, зрубаної під час лісовпорядкування, проведення наукових досліджень, інших вишукувальних робіт), якщо залишена деревина не захищена від шкідників та хвороб, у розмірі двократної таксової вартості цієї деревини.

З огляду на вказане, відповідач своїми неправомірними діями, внаслідок не вивезення лісопродукції у встановлений законом термін, наніс державі збитки на суму 4446,56 грн.

Оскільки в добровільному порядку вказану суму збитків відповідач не відшкодовує, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (презумпція вини завдавача шкоди).

Слід зазначити, що під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до приписів ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

В статті 20 ГК України та ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання визначено відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про рослинний світ»порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу».

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Виходячи із матеріалів справи, позивачем належним чином доведено факт завдання відповідачем збитків, що вбачається із довідки № б/н від 15.05.2009 року Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, довідки № 09-07/31 від 18.06.2009 року Контрольно-рівізійного відділу у Липовецькому та Оратівському районах, а також правомірно нараховано розмір збитків у сумі 4446,56 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України".

При цьому, всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 24.11.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення збитків, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. 20, ч.ч.1, 3, 4 ст.147, ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, ч.2 ст.35, ст.ст.36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Липовецьке районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" 22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Некрасова, 4 (ідентифікаційний код - 35078615) в дохід Державного бюджету України (бюджет Зозівської сільської ради, 24062100, код ЄДРПОУ - 34701099, р/р 31513921700283 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО, 802015; призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) 141,34 грн. - збитків.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Липовецьке районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" 22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Некрасова, 4 (ідентифікаційний код - 35078615) в дохід Державного бюджету України (бюджет Липовецької міської ради, 24062100, код ЄДРПОУ - 34701099, р/р 31511921700274 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО, 802015; призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) 4163,88 грн. - збитків.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Липовецьке районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" 22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Некрасова, 4 (ідентифікаційний код - 35078615) в дохід Державного бюджету України (бюджет Попівської сільської ради, 24062100, код ЄДРПОУ - 34701099, р/р 31516921700291 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО, 802015; призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) 141,34 грн. - збитків.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства Липовецьке районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" 22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Некрасова, 4 (ідентифікаційний код - 35078615) в дохід Державного бюджету України 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 січня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:1 - до справи; 2 - позивачу - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19); 3 - відповідачу - ДП Липовецьке районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (22500, Вінницька обл., Липовецький р-н, м. Липовець, вул. Некрасова, 4).