Рішення № 76372600, 10.09.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2431/18

2/583/784/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ярошенко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Безрядіної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (проживаючого: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РОСЬ» (зареєстроване місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд.10, м. Київ, код ЄДРПОУ 32191954) в особі ФІЛІЇ «ОХТИРСЬКИЙ СИРКОМБІНАТ» ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РОСЬ» (зареєстроване місцезнаходження: вул. Транспортна, 1-А, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 33370269) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних при звільнення сум по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 05 жовтня по 09 жовтня 2017 року та з 11 жовтня по 20 листопада 2017 року, працював сироваром з дозрівання сирів 4 розряду цеху дозрівання сирів в Філії «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось». 20 листопада 2017 року він звільнився. За період роботи з 05.10.2017 по 20.11.2017 позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 7772, 72 грн. З урахуванням податку та військового збору позивач повинен був отримати заробітну плату в розмірі 6257,03 грн. однак в день звільнення йому заробітну плату не виплачено. Одну тисячу гривень він отримав у касі підприємства, а інші 5257,03 грн. отримав на картку банку 28.12.2017 року.

Посилаючись на те, що з вини відповідача, при його звільнені не проведено повний розрахунок, позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 листопада 2017 року по 28 грудня 2017 року в сумі 6061,63 грн.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, до початку розгляду справи по суті надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21.08.2018 року о 10:00 годині.

21.08.2018 року судове засідання відкладено на 10.09.2018 о 13.30 годині.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, оцінивши їх в сукупності встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.10.2017 року по 09.10.2017 року та з 11.10.2017 року по 20.11.2017 року працював на посаді сировар з дозрівання сирів в філії «Охтирський сиркомбінат» приватного підприємства «Рось». 20.11.2017 року звільнений за угодою сторін, згідно п1 ст. 36 КЗпП України (а.с.9-11, 14-18).

Згідно виписки по рахунку ПАТ «Креді Агріколь Банк» по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.09.2017 року по 08.12.2017 року сформованого 08.12.2017 року, кошти на рахунок не надходили (а.с.5).

Відповідно до розрахунку за заробітною платою ОСОБА_1 розрахунок при звільненні 20.11.2017 року з ним не проведено, остання виплата проведена 28.12.2017 року (а.с.35).

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України,- при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України,- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями ст. 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання всіх сум, що належать йому при звільненні, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р.,- при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

П. 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно із п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

Таким чином, судом встановлено, що у порушення вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України відповідач своєчасно не провів розрахунок при звільненні позивача.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачеві сум в день звільнення, розрахунок наданий позивачем не оспорював.

Тому, керуючись ст. 117 КЗпП України, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При обрахуванні розміру середнього заробітку, суд виходив з наступного:

З довідки про доходи від 11 грудня 2017 року вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2017 року по листопад 2017 року становила 7772,72 грн.(а.с.6, 34).

Період, за який необхідно стягнути середній заробіток з 20 листопада 2017 року по 28 грудня 2017 року (дата повного розрахунку після звільнення), тому розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає 6061,63грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6061 грн. 63 коп.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6061,63 грн,- обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РОСЬ» (зареєстроване місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд.10, м. Київ, код ЄДРПОУ 32191954) в особі ФІЛІЇ «ОХТИРСЬКИЙ СИРКОМБІНАТ» ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РОСЬ» (зареєстроване місцезнаходження: вул. Транспортна, 1-А, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 33370269) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6061,63грн. При виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснити утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РОСЬ» (зареєстроване місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд.10, м. Київ, код ЄДРПОУ 32191954) в особі ФІЛІЇ «ОХТИРСЬКИЙ СИРКОМБІНАТ» ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РОСЬ» (зареєстроване місцезнаходження: вул. Транспортна, 1-А, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 33370269) на користь держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду складено 10 вересня 2018 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко