Рішення № 76371193, 07.09.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1657/16-а

Провадження №: 2/0343/107/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючої судді – Монташевич С. М.,

секретарів – Шикор Г.В., Височанської О.З., Олійник М.С.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: управління Держпраці в Івано-Франківській області, до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Долинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", приватного акціонерного товариства "ОСОБА_2 лісокомбінат" про стягнення недоотриманих коштів у відшкодування втраченого заробітку,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_3,

представників відповідача УВД ФССУ в Івано-Франківській області - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представників відповідача ОСОБА_9 "Уніплит" - ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач з урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог просить стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 лісокомбінат» на його користь кошти в сумі 196,50 грн., що складає 25 % підвищення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» та передбаченого Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»,до відшкодування розміру втраченого заробітку за період з 01.02.2001 р. по 31.03.2001 р. та зобов'язати ОСОБА_9 «Уніплит», ОСОБА_12 «ОСОБА_2 лісокомбінат» видати довідку про розмір втраченого заробітку із зазначенням суми відшкодування втраченого ним заробітку, з підвищенням на 25 % згідно постанови Кабінету Міністрів України № 648 від 11.08.1995 р. «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах»; стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», приватного

акціонерного товариства «ОСОБА_2 лісокомбінат», управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Долинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області на його користь кошти в сумі 69351,87 грн. - 25% підвищення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» та передбаченого Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»,до щомісячної страхової виплати втраченого заробітку за період з 01.04.2001 р. по 31.08.2016 р.; зобов'язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Долинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області продовжувати виплачувати йому щомісячну страхову виплату втраченого заробітку з підвищенням на 25%, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» та передбаченим Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Свої вимоги мотивує тим, що він у 1994 році працював помічником машиніста тепловоза по вивозці лісу та отримав трудове каліцтво, про що свідчить акт про нещасний випадок на підприємстві від 19.01.1994 р. Йому встановлена І (перша) група інвалідності, причина інвалідності - трудове каліцтво, що підтверджується довідкою серії MCE № 006480. Встановлено ступінь втрати професійної працездатності 100 % без переогляду. Відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, проводило ОСОБА_9 «Деревообробний комбінат «Вигода».

У 2001 році ОСОБА_9 «Деревообробний комбінат «Вигода» передав у Долинське відділення Фонду його особову справу. Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. № 10 була затверджена «Інструкція про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату». Пунктом 4 названої Інструкції визначений перелік документів, які повинна містити особова справа потерпілого на виробництві, яка передається підприємством Фонду. В п.7 Інструкції вказано, що, якщо в особовій справі потерпілого відсутні документи, передбачені пунктами 4 і 5 цієї Інструкції, то така справа відділенням виконавчої дирекції Фонду від страхувальника не приймається до повного її укомплектування.

Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробний комбінат «Вигода» припинено. Його правонаступником є товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит».

На його звернення управлінням Держпраці в Івано-Франківській області надані відповіді від 10.03.2017 р. № 04-11/15-10/1733, від 13.03.2017 р. № 16-07/15-10/1775, від 22.03.2017 р. № 04-11/15-10/2071, до яких долучено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 909-10-0037/38 та припис № 09-10-0037/38-33 від 27.01.2017 р.

16-21.03.2017 р. повторною перевіркою ОСОБА_9 «Уніплит» щодо виконання припису № 09-10-0037/38-33 від 27.01.2017 р. встановлено невиконання законних вимог державного інспектора, так як розмір втраченого заробітку не перераховано та нову довідку про розмір відшкодування втраченого заробітку не видано.

Такі дії відповідачів вважає незаконними.

Починаючи з часу прийняття постанови КМ України від 24.01.2001 р. і по даний час нарахування і виплата відшкодування втраченого заробітку та страхова виплата здійснюється йому без врахування 25% підвищення. Сума заборгованості по нарахуванню 25% підвищення до відшкодування втраченого заробітку за період з 01.02.2001 р. по 31.03.2001 р. складає 196 грн. 50 коп. (393,01 х2) х 25% = 196,50 грн., які просить стягнути солідарно з ОСОБА_9 "Уніплит" та ОСОБА_12 "ОСОБА_2 лісокомбінат". Згідно довідки № 396 від 08.08.2016 р., виданої Управлінням ВД ФССНВ в Івано-Франківській областізагальний розмір страхової виплати за період з 01.04.2001 р. по 31.08.2016 р. становить 277407.47 грн., 277404.47 грн. х 25% = 69351 грн. 87 коп. Таким чином, до щомісячної страхової виплати втраченого заробітку за період з 01.04.2001 р. по 31.08.2016 р. ним не отримано кошти в сумі 69351 грн. 87 коп. - 25% підвищення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 та Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», які просить стягнути солідарно з ОСОБА_9 "Уніплит", ОСОБА_12 "ОСОБА_2 лісокомбінат" та УВД ФСС України в Івано-Франківській області в особі його Долинського відділення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги в останній уточненій редакції підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог обставини.

Додатково позивач ОСОБА_1 зазначив, що після втрати ним працездатності ОСОБА_2 лісокомбінат та його структурні підрозділи неодноразово реорганізовувалися шляхом перетворень. Всі працівники, в тому числі він, знаходилися в підвішеному стані. Так як лісозаготівельний цех, в якому він працював, був банкрутом, заробітна плата працівникам не нараховувалася. Працездатних осіб перевели на інше підприємство, в тому числі, правонаступником якого став ОСОБА_9 "Уніплит". А його, як непрацюючого, нікуди не переводили, чекали, поки матеріали передадуть у Фонд. Підприємство здійснювало відшкодування до моменту передачі матеріалів до Фонду, однак розмір відшкодування не змінився з моменту включення селища Вигода до гірського населеного пункту. Вважає, що втрачений заробіток, це заробітна плата за останні декілька місяців, яка нічого не має до гірського. Так як розмір відшкодування йому не змінився, то в цей розмір не включені гірські, з приводу чого він неодноразово звертався в різні інстанції зі скаргами.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 додатково вказав, що вони вважають, що передані до Фонду документи не відповідали вимогам законодавства про відшкодування шкоди, а Фонд при їх прийнятті не перевірив дотримання таких вимог та правильність нарахування втраченого заробітку позивачу, а продовжив його виплату в раніше визначеному розмірі. При проведенні розрахунків вони враховували, що на 25 % повинна збільшуватися сума, яка виплачується ОСОБА_1, а не мінімальна заробітна плата. Щодо відсутності посвідчення у позивача, то на час виникнення у нього права на збільшення страхового відшкодування бланків посвідчень про проживання чи роботу особи в гірському населеному пункті не було. Відповідно його не міг і отримати ОСОБА_1 Відповідальність за нещасний випадок, який стався з позивачем, згідно договору фінансового лізингу покладається на підприємство, правонаступником якого є ОСОБА_9 "Уніплит". Оскільки останній заперечує щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_1, ними в якості співвідповідача залучено ОСОБА_12 "ОСОБА_2 лісокомбінат" як підприємство, де стався нещасний випадок. Твердження про те, що у розмір стахового відшкодування ввійшли гірські вважає безпідставними, що підтверджується актом перевірки Управління праці в Івано-Франківській області.

Відповідач ОСОБА_9 «Уніплит» подав заперечення проти позову, в якому зазначив, що згідно акту про нещасний випадок від 19.01.1994 р. та виписки з «ОСОБА_11 освидетельствования во ВТЭК» від 15.04.1994 р. позивач повністю втратив працездатність внаслідок нещасного випадку, працюючи на ОСОБА_2 лісокомбінаті, та потребує спеціального медичного та побутового догляду і допомоги. Тому з лютого 1994 року йому здійснював відшкодування шкоди внаслідок повної втрати працездатності саме лісокомбінат. Лише на підставі наказу № 8 від 14.12.2000 р. з 01.12.2000 р. відповідно до п.7.2 договору фінансового лізингу від 01.12.2000 р., укладеного між ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» та дочірніми підприємствами «Деревообробний завод» і «Лісозаготівельник», ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» взяло на себе зобов’язання виплачувати відшкодування втраченого заробітку та інших компенсацій всім інвалідам, які отримали каліцтво або ушкодження здоров'я на виробництві в лісозаготівельний та деревообробній галузях ОСОБА_2 лісокомбінату та на дочірніх підприємствах «Деревообробний завод» і «Лісозаготівельник» ВАТ «ОСОБА_2 лісокомбінат», в тому числі й номеру 55 в Наказі ОСОБА_1 у сумі 393,01 грн. безстроково. При цьому, найбільша сума відшкодування була саме у нього. Таким чином, ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» не обчислювало самостійно суму відшкодування такої шкоди, а лише здійснювало виплати згідно цього Наказу.

Саме у 2004 році ТОВ «Уніплит» при реорганізації ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» став його правонаступником. При цьому, нещасний випадок стався з позивачем коли він працював у ОСОБА_2 лісокомбінаті. Тобто, ТОВ «Уніплит» хоча і є правонаступником ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода», проте нарахування суми відшкодування здійснював ОСОБА_2 лісокомбінат. ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» лише по договору лізингу продовжувало відшкодовувати нараховані позивачу ОСОБА_2 лісокомбінатом кошти, а ТОВ «Уніплит» взагалі є правонаступником ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» з 2004 року, коли справа ОСОБА_1 уже була передана останнім до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме 01.04.2001 р. У ТОВ «Уніплит» відсутні будь-які документи про нараховану позивачу заробітну плату, тарифну сітку, посадовий оклад, тощо. При проведенні перевірки 23.01.2017 р. управлінням держпраці в Івано-Франківської області товариством були надані пояснення, де зазначалося, що при проведенні цієї перевірки надана довідка, видана ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода», від 01.04.2001 р., в якій вказано, що середньомісячна заробітна плата помічника машиніста тепловоза (професія позивача) станом на 01.04.2001 р. становить 230,84 грн., а розмір втраченого заробітку, обчисленого позивачу, становив 393,01 грн. Тобто, в рази більше, ніж аналогічна заробітна плата за працю по тій же професії на підприємстві. Додаткові документи про розмір посадового окладу або тарифної ставки позивача у відповідача відсутні.

На час передачі справи позивача до Фонду діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ № 472 в редакції від 23.06.1993 р., згідно яких і було обчислено ОСОБА_2 лісокомбінатом суму відшкодування, яка продовжувалася виплачуватися ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода».

Постанова КМУ «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» N 648 була прийнята після нещасного випадку на виробництві, у 1995 році, тобто через рік після нещасного випадку із позивачем. На час, коли особова справа позивача у 2001 році була передана до Фонду, дана постанова діяла в редакції від 01.01.1996 р., і згідно п.1 цієї постанови на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків.

Згідно ст. 5, ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні», в редакції від 01.01.2001 року, статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.

Посвідчення є документом, який підтверджує, що громадянину (громадянці) надано статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на підставі якого надаються пільги, встановлені статтями 3 і 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".

Довідка Кропивницької сільської ради № 272, видана позивачу у 2017 році про те, що посвідчення ОСОБА_1 не видавалися у 1995 році у зв’язку відсутністю бланків таких не може братися до уваги, оскільки відсутні докази звернення до сільської ради про його видачу у ці та наступні роки, рішення про відмову в наданні такого посвідчення у ті роки також відсутні, а посвідчення громадянина серії 2Б №133032, який проживає на території гірського населеного пункту, видане позивачу лише 30.05.2014 р.

Таким чином, статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, громадянин набуває з моменту отримання відповідного посвідчення. Посилання позивача на те, що згідно постанови КМУ від 24.01.2001 р. у нього виникло право на збільшення заробітної плати, а відповідно і страхової виплати у зв’язку із втратою працездатності на 25%, починаючи з часу прийняття цієї постанови, є безпідставним.

Зважаючи на викладене, протиправна поведінка відповідача стосовно ненадання надбавок до заробітної плати при зазначенні відшкодування позивачу відсутня, оскільки визначення розміру шкоди проводив ОСОБА_2 лісокомбінат, керуючись діючими Правилами; згідно лізингової угоди з 2000 року уже визначену виплату лише продовжувало здійснювати ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода», а уже після передачі справи позивача до Фонду здійснилася реорганізація ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» і ТОВ «Уніплит» стало й на сьогодні є правонаступником даної фірми.

В судовому засіданні представники ТОВ "Уніплит" просили відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення грошових коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит» у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях проти позову.

Відповідач УВД ФССУ в Івано-Франківській області подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що відділення Фонду по даній справі не може являтись відповідачем, оскільки згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» суми щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку не підпадають під категорію підвищення на 25% за рахунок гірських і відділення Фонду не відноситься до підприємства, установи, організації, які здійснюють оплату праці потерпілим та відшкодовують розмір втраченого заробітку. При ознайомленні з оригіналами документів особової справи ОСОБА_1 було знято копію довідки про середньомісячну зарплату помічника машиніста тепловоза станом на 01.04.2001 р., видану ОСОБА_9 "Деревообробний комбінат "Вигода". Згідно цієї довідки сума середньомісячної зарплати становить 230,84 грн. У 2001 році розмір мінімальної заробітної плати становив 118,00 грн. Розмір втраченого заробітку потерпілого становив 393,01 грн. відповідно до довідки про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну, та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого,виданої ОСОБА_9 "Деревообробний комбінат "Вигода". Саме в цій довідці підприємство повинно було включити нарахування гірських до заробітної плати, згідно цієї довідки відділення Фонду продовжує відшкодовувати втрачений заробіток потерпілому.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»суди не можуть провадити або зобов’язувати проводити перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу з інших підстав, не зазначених у ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», яка містить вичерпний перелік підстав для здійснення перерахунку щомісячної страхової виплати, а саме: зміни ступеня втрати професійної працездатності; зміни складу сім’ї померлого; підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року.

ОСОБА_1 відділення Фонду 02.01.2003 р. провело такий перерахунок постановою № 784 і надалі проводить такий перерахунок, якщо існує підняття у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки. До компетенції Фонду не відноситься перерахунок щомісячного відшкодування в зв’язку з набуттям смт. Вигодою статусу гірського населеного пункту.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в межах позовних вимог до управління виконавчої дирекції Фонду, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях проти позову. Додатково зазначивши, що постановою КМУ № 472 від 23.06.1993 р., яка діяла на час визначення суми страхового відшкодування ОСОБА_1 та передачі його особової справи до Долинського відділення ФССНВВПЗ, чітко було визначено підстави перерахунку розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку) та в абз. 2 п. 28 зазначено, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи. Як вбачається з довідок, які містяться в особовій справі ОСОБА_1, середньомісячний заробіток працівника за аналогічною посадою, становив 230,84 грн., в той же час ОСОБА_1 отримував відшкодування в сумі 393,01 грн., що перевищувало середньомісячний заробіток працівника за аналогічною посадою та не давало підстав для перерахунку та збільшення розміру відшкодування позивачу. Крім того, як зазначено у висновках ВС України від 01.03.2013 р., викладених в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за ІІ півріччя 2012 р. та в постанові ВС України від 31.10.2012 р. у справі № 6-86цс12 розмір втраченого заробітку потерпілого підлягає перерахуванню, якщо відбулося реальне підвищення тарифних ставок (окладів), а перерахований розмір відшкодування шкоди в розрахунку на 100 % втрати професійної працездатності не повинен перевищувати реальної заробітної плати відповідного працівника за цей період. Однак, в судовому засіданні не здобуто доказів, що мало місце реальне підняття тарифних ставок працівникам. При цьому встановлено, що розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 в розрахунку на 100 % втрати професійної працездатності перевищував реальну заробітну плату працівника за відповідною посадою у цей період.

Відповідач ОСОБА_12 "ОСОБА_2 лісокомбінат" своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Участь представника, незважаючи на на неодноразові виклики в судові засідання, не забезпечив, про причини неявки представника суд не повідомив, хоча був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_13 держпраці в Івано-Франківській області в судове засідання не з"явився. Правом на подання письмових пояснень щодо позову третя особа не скористалася. Від третьої особи поступило клопотання про долучення письмових доказів.

Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії суду:

Позивачем заявлялися клопотання про витребування доказів, яке задоволене згідно ухвали від 01.11.2016 р., про залучення співввідповідача ТОВ "Уніплит", що задоволене згідно ухвали суду від 30.11.2016 р., та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Держпраці в Івано-Франківській області, що задоволене ухвалою суду від 30.01.2017 р.

Також позивачем подані протягом 2016-2018 р.р. чотири заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач відділення ВД ФССНВВПЗУ заявляв клопотання про долучення доказів, які були частково задоволені, подавав заперечення на позов та заперечення на уточнені позовні вимоги, а також клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке задоволене згідно ухвали суду від 03.10.2017 р.

Відповідач ТОВ "Уніплит" подав заперечення проти позову.

Сторонами неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав, у зв"язку з чим неодноразово в судових засіданнях оголошувалися перерви.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працюючи помічником машиніста тепловоза по вивозці лісу у ОСОБА_2 лісокомбінаті, 01.01.1994 р. отримав трудове каліцтво, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві від 19.01.1994 р. (т. 1 а.с. 5 – 6).

ОСОБА_1 встановлена І група інвалідності, причина інвалідності трудове каліцтво, що підтверджується довідкою серії МСЕ № 006480, випискою з акта огляду в МСЕК, довідкою серії АБ № 0012616. Встановлено ступінь втрати працездатності 100 % без переогляду (т. 1 а.с. 7 – 9).

Відповідно до постанови Президії профкому ОСОБА_2 лісокомбінату № 52-2 від 17.05.1994 р. встановлено щомісячну доплату по догляду за інвалідом І групи трудового каліцтва ОСОБА_1 в розмірі середньої місячної зарплати по ВЗК (т. 1 а.с. 58).

Згідно з протоколом № 4 засідання комісії по охороні праці при профкомі ОСОБА_2 лісокомбінату від 17.05.1994 р. на засідані було вирішено виплату одноразової допомоги, відшкодування збитків, понесених потерпілим та іншими, ОСОБА_1 проводити за рахунок ОСОБА_2 лісокомбінату повністю (т. 1 а.с. 59).

Середнньомісячний заробіток помічника машиніста ВЗК ОСОБА_1 визначений згідно з довідкою в сумі 631296 крб. (т. 1 а.с. 56).

Наказом ОСОБА_2 лісокомбінату № 381 від 06.06.1994 р. зобов"язано бухгалтерію ЛК, починаючи з 15.04.1994 р. і безстроково проводити щомісячне відшкодування збитків за рахунок ЛК ОСОБА_1 в розмірі 1725450 крб., який підлягає збільшенню на коефіцієнт росту тарифних ставок (окладів) в разі підвищення їх по ЛК (т. 1 а.с. 57, 60).

Згідно з витягом з наказу голови правління ВАТ "ОСОБА_2 лісокомбінат" від 16.11.1994 р. за № 141 "Про перерахунок відшкодування збитків, заподіяних трудовим каліцтвом" у відповідності до наказу по ЛК № 145 "Про збільшення з 01.10.1994 р. ставок і посадових окладів працівників ВАТ "Вигодський ЛК" встановлено ОСОБА_1 з 01.10.1994 р. відшкодування збитків, нанесених трудовим каліцтвом, виплачувати з 01.10.1994 р. і безстроково в розмірі 3451000,00 крб. (т. 1 а.с. 61). Як вбачається з наказів № 90 від 17.03.1995 р., № 120 від 16.05.1995 р., № 64 від 04.03.1996 р., № 8 від 12.06.1996 р., № 34 від 06.08.1996 р., № 7 від 18.12.1996 р., № 10 від 14.06.2000 р., ОСОБА_1 з 01.02.1995 р., з 01.01.1996 р., з 15.05.1996 р., з 01.08.1996 р., з 01.10.1996 р., з 01.06.2000 р. ВАТ "ОСОБА_2 лісокомбінат", згодом його дочірним підприємством "Лісозаготівельник", а після припинення ним господарської діяльності - ЗАТ "ОСОБА_2 деревообробний комбінат" здійснювався перерахунок та збільшувався розмір відшкодування збитків, нанесених трудовим каліцтвом, у зв'язку зі встановленням коефіцієнтів для коригування фактично нарахованованих збитків, у зв'язку з підпищенням тарифних ставок і посадових окладів та у зв'язку з прийняттям постанов КМУ № 34 від 10.01.1996 р. та № 34 від 06.08.1996 р. (т. 1 а.с. 63 - 70, 116). Про реорганізацію вищевказаних підприємств свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 39 - 41). Відповідно до наказу директора ОСОБА_9 ДОК "Вигода" № 8 від 14.12.2000 р. на підставі п. 7.2. договору фінансового лізингу від01.12.2000 р., укладеного між ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» та дочірніми підприємствами «Деревообробний завод» і «Лісозаготівельник», ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода» взяло на себе зобов’язання виплачувати відшкодування втраченого заробітку та інших компенсацій всім інвалідам, які отримали каліцтво або ушкодження здоров'я на виробництві в лісозаготівельний та деревообробній галузях ОСОБА_2 лісокомбінату та на дочірніх підприємствах «Деревообробний завод» і «Лісозаготівельник» ВАТ «ОСОБА_2 лісокомбінат», в тому числі й номеру 55 в Наказі ОСОБА_1 у сумі 393,01 грн. безстроково, починаючи з 01.12.2000 р. (т. 1 а.с. 186 - 188).

Згідно з довідкою про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого від 01.04.2001 р., виданою ОСОБА_9 "Деревообробний комбінат "Вигода" у Долинське районне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, сума відшкодування втраченого потерпілим ОСОБА_1 заробітку становила 393,01 грн., сума витрат на медичну та соціальну допомогу становила 51,00 грн., сума відшкодування інших страхових виплат - 69,60 грн. (т. 1 а.с. 73, 150). При цьому відповідно до довідки про середньомісячну зарплату станом на 01.04.2001 р., виданої ОСОБА_9 "Деревообробний комбінат "Вигода", за спеціальністю помічника машиніста тепловоза середньомісячна зарплата становить 230,84 грн. (т. 1 а.с. 72, 149).

Постановою відділення ФССНАВПЗУ в Долинському районі № 73 від 26.06.2001 р. продовжено виплачувати раніше призначену ОСОБА_1 щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності в розмірі 393,01 грн., та продовжено виплачувати раніше призначену ОСОБА_1 медичну та соціальну допомогу в розмірі 51,00 грн. Перерахування розміру страхових виплат проводиться відповідно до закону (т. 1 а.с. 75 - 76).

Загальна сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з квітня 2001 р. по серпень 2016 р. становить 277407,47 грн. (т. 1 а.с. 11).

ОСОБА_1 30.05.2014 р. виконкомом ОСОБА_2 селищної ради видано посвідчення серії 2Б № 133032 громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту (т. 1 а.с. 151).

Починаючи з грудня 2013 року, ОСОБА_1 неодразово звертався зі скаргами щодо його соціального забезпечення як особи з інвалідністю І групи внаслідок трудового каліцтва, в тому числі з приводу донарахування надбавки за гірські. За наслідками розгляду його скарг, йому надані відповіді та роз'яснення Фонду (т. 1 а.с. 12, 53, 55), відповіді Уповноваженого Верховної ОСОБА_5 України з прав людини за № 9.1.2/7-Г223167.13/09-102 від 16.12.2013 р. та за № 9.1.217-Г227490.14-1/09-102 від 04.03.2014 р., в яких, зокрема, щодо порушеного у зверненні питання про отримання надбавки за проживання у гірській місцевості ОСОБА_1 роз"яснено, що відшкодування втраченого заробітку йому розраховується з урахуванням цієї надбавки, як це передбачено постановою КМУ від 11.07.1995 р. № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірській місцевості" (т. 1 а.с. 52, 54).

Крім того, управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено перевірку додержання ОСОБА_9 "Уніплит" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складено акт № 09-10-0037/38 від 25-27.01.2017 р., припис № 09-10-0037/38-33 від 27.01.2017 р. та надано відповіді № 16-07/15-10/536 від 27.01.2017р., № 04-11/15-10/1733 від 10.03.2017 р. та № 04-11/15-10/2017 від 22.03.2017 р., згідно яких розмір втраченого ОСОБА_1 заробітку не було підвищено на 25%, чим порушено абз. 5 п. 28 Правил № 472 (т. 1 а.с. 120 - 121, 135 - 138, 139, 153 - 154, 155 - 156). Водночас, проведено перевірку додержання відділенням виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в Долинському районі законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та складено акт № 09-10-0037/170 від 16-21.03.2017 р., в якому зазначено, що при перевірці правильності нарахування ОСОБА_1 страхових виплат не виявлено порушень вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 147 - 148).

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу нарахування надбавки за проживання (роботу) в гірському населеному пункті до щомісячного відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

Оцінка суду:

Вислухавши аргументи сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 з 15.04.1994 р. по даний час виплачується вішкодування шкоди, завданої здоров'ю внаслідок трудового каліцтва. До 31.03.2001 р. виплату проводило підприємство, на якому позивач отримав каліцтво, та його правонаступники. З 01.04.2001 р. його особова справа передана до Долинського відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України, яке продовжило виплачувати призначене ОСОБА_1 відшкодування у попередньому розмірі. Як підприємствами, які здійснювали виплату, так і Фондом неодноразово проводилися перерахунки розміру відшкодування втраченого заробітку позивача у зв'язку з підняттям тарифних ставок, посадових окладів, зміни коефіцієнтів, тощо. З часу призначення і до кінця 2013 року ОСОБА_1 не звертався до останніх щодо невірного нарахування чи щодо перерахунку втраченого заробітку у зв'язку з набуттям селищем Вигодою статусу гірського населеного пункту.

Судом встановлено, що смт. Вигода включена в перелік населених пунктів, яким надано статус гірських, згідно постанови КМ України № 47 від 24.01.2001 р. В той час позивач був непрацездатним. Останнім не долучено жодних доказів, які б свідчили, що у вказаний період він пред'являв документи, які б надавали йому право на отримання надбавки за проживання чи роботу в гірському населеному пункті, а довідка Кропивницької сільської ради № 272 від 30.03.2017 р. (т. 1 а.с. 152) свідчить про неможливість отримання ОСОБА_1 посвідчення у зв'язку з відсутністю відповідних бланків у 1995 році, що не відповідає заявленим позивачем періодам у його позовних вимогах.

Крім того, в судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів реального підняття заробітної плати по підприємству, яке здійснює виплату ОСОБА_1 втраченого заробітку, у зв'язку з набуттям смт. Вигода статусу гірського населеного пункту. Таких обставин не встановлено і в описаному вище акті перевірки управління Держпраці в Івано-Франківській області, на який посилається позивач, як на підставу проведення перерахунку його страхової виплати. Крім того, розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 на час звернення до Фонду в перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності був більший на 162,17 грн. від середньомісячного заробітку відповідного працівника за повний календарний місяць роботи.

Таким чином, як відсутність фактичного підняття заробітної плати на підприємстві, так і перевищення розміру враченого заробітку над середньомісячним заробітком за аналогічною посадою свідчить про відсутність підстав для перерахунку розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1, що відповідає п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМ України № 472 від 23.06.1993 р., яка діяла на час визначення суми страхового відшкодування ОСОБА_1 та передачі його особової справи до Долинського відділення ФССНВВПЗ, згідно якого перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу ) проводиться у разі: зміни ступеня втрати професійної працездатності; зміни складу сім'ї померлого; підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в порядку, визначеному законодавством; підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств. Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 31.10.2012 р., справа № 6-86цс12, та в ухвалі від 05.11.2008 р., справа № 6-5533св08, а також зазначив у своїх висновках від 01.03.2013 р., викладених в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за ІІ півріччя 2012 р.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 лісокомбінат» на його користь коштів в сумі 196,50 грн., що складає 25 % підвищення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» та передбаченого Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»,до відшкодування розміру втраченого заробітку за період з 01.02.2001 р. по 31.03.2001 р. та про стягннення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 лісокомбінат», управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Долинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області на його користь коштів у сумі 69351,87 грн. - 25% підвищення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» та передбаченого Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»,до щомісячної страхової виплати втраченого заробітку за період з 01.04.2001 р. по 31.08.2016 р. не підлягають задоволенню.

Щодо зобов'язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Долинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області продовжувати виплачувати йому щомісячну страхову виплату втраченого заробітку з підвищенням на 25%, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» та передбаченим Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», то дана вимога є взаємопов'язаною з наведеними вище, тим більше, що суд може відновити тільки порушене, оспорене або невизнане право особи, а не вирішувати про можливе порушення його права в майбутньому, а тому ця вимога також задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_9 «Уніплит», ОСОБА_12 «ОСОБА_2 лісокомбінат» видати довідку про розмір втраченого заробітку із зазначенням суми відшкодування втраченого ним заробітку, з підвищенням на 25 % згідно постанови Кабінету Міністрів України № 648 від 11.08.1995 р. «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», то в судовому засіданні не здобуто доказів на підтвердження реального підняття заробітної плати працівникам ОСОБА_9 "Деревообробний комбінат "Вигода" у зв'язку з набуттям смт. Вигода статусу гірського населеного пункту, а відповідно відсутні підстави для видачі будь-яких інших довідок правонаступником ОСОБА_9 "Деревообробний комбінат "Вигода" - ОСОБА_9 "Уніплит", а також ОСОБА_12 «ОСОБА_2 лісокомбінат», ніж ті, які уже видані та враховані при визначенні розміру відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1

За таких обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: управління Держпраці в Івано-Франківській області, до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Долинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", приватного акціонерного товариства "ОСОБА_2 лісокомбінат" про стягнення недоотриманих коштів у відшкодування втраченого заробітку відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, вул. Андрія Мельника, м. Івано-Франківськ, реєстраційний номер облікової картки платника податків 41315333.

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул. Заводська, 4, смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків 34160661.

Відповідач: приватне акціонерне товариство "ОСОБА_2 лісокомбінат", вул. Данила Галицького, 63, смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків 00274232.

Повний зміст рішення складено 07 вересня 2018 року.

Суддя: