Ухвала суду № 76370833, 11.09.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 510/1193/18

Провадження № 1-кп/500/469/18

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

11 вересня 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

У колегіальному складі: головуючого – судді Волкова Ю.Р.,

суддів – Жигуліна С.М., Швець В.М.

за участю: секретаря судового засідання Кріпакова К.Т.,

учасники судового провадження:

прокурор Івахів М.В.,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5

провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160400000010, за обвинуваченням

ОСОБА_1, що народився 25.05.1986 року в м. Тирасполь Республіки Молдова, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2, що народився 25.10.1981 року в с. Бутури Григоропільського району Республіки Молдова, громадянина ОСОБА_6 Молдова, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3, що народився 01.08.1990 року в м. Тирасполь, Республіка Молдова, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого тренером з атлетичної гімнастики в м. Тирасполь, Республіки Молдова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. АДРЕСА_1, раніше не судимий

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 вересня 2018 року, відповідно також цією ж ухвалою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15 вересня 2018 року.

Прокурором подані до суду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком на шістдесят днів, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, та є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інші правопорушення та продовжити злочинну діяльність, про що свідчить те, що обвинувачений обвинувачуються у вчиненні ряду умисних злочинів.

Також прокурором надані клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 2 місяці.

Так, відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2018 р. з метою запобігти спробам переховатися від суду відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15 вересня 2018 року із забороною їм залишати житло та із зобов’язанням їх прибувати за кожною вимогою до суду.

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331, ч. 6 ст. 181 КПК України, суд зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під домашнім арештом, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під домашнім арештом.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти клопотання та просили суд змінити запобіжний захід на більш м’який не пов’язаний з позбавленням волі.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та просять обрати більш м’який захід.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов’язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку про наявність чітких ознак того, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_3 на свободу, а тому строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Також, з урахуванням викладених обставин та осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також того, що прокурор довів усі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та запобігти ризикам, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 у виді домашнього арешту із забороню залишати місце проживання, строком на два місяці із зобов'язанням їх прибувати за кожною вимогою до суду.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314, 331, 334 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді утримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань № 22 до 07 листопада 2018 року.

Клопотання прокурора стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці, тобто до 07 листопада 2018 року відносно обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, кожному, із забороною:

– обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло за адресою м. Одеса, вул. О.Невського, 24, з 22:00 до 07:00 години наступної доби.

- обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло за адресою м. Одеса, вул. О.Невського, 24, з 22:00 до 07:00 години наступної доби.

а також із зобов’язанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з’являтися до суду за першою вимогою та не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу припиняє свою дію відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 – 07 листопада 2018 року.

Копію ухвали направити до Ізмаїльської установи виконання покарань № 22, начальнику Головного відділу поліції ГУНП в Одеській області для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, та їх захисникам – до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Суддя

Суддя