Ухвала суду № 76369857, 11.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3735/17 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 11-кп/783/345/18 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Урдюк Т.М.,

суддів: Калиняк О.М., Ревера В.В.,

секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу в.о. прокурора Львівської області Русецького Олександра Володимировича на вирок Галицького районного суду м.Львова від 20 лютого 2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

з участю прокурора Горин У.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а:

вищевказаним вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначено ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного обвинуваченому покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 02 березня 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18.04.2017 року, приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи в магазині «Близенько» ПП «Мережа Сервіс Львів», який розташований за адресою: вул. Івана Франка, 69, м.Львів, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав з вітрини магазину 4 пачки кави «Якобз Монарх», вагою по 250 г кожна, вартістю 43,89 грн. кожна, чим спричинив матеріальну шкоду ПП «Мережа Сервіс Львів» на загальну суму 175,56 грн.

Не погоджуючись із даним вироком, в. о. прокурора Львівської області Русецький О. В. подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок Галицького районного суду м.Львова від 20 лютого 2018 року скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання за сукупністю вироків. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного обвинуваченому покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 24 січня 2017 року та вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 02 березня 2017 року, і визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор покликається на те, що при ухваленні вироку суд першої інстанції в порушення вимог ст.71 КК України не встановлено та не приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 24 січня 2017 року, який виконувався окремо від вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 02 березня 2017 року, чим, на його думку, допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченого, який вважає таку безпідставною, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які ніким не оспорюються і яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.185 КК України.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Галицького районного суду м.Львова від 24 січня 2017 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України та звільненим від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, а також вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 02 березня 2017 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України та звільненим від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став, а в період іспитових строків, визначених зазначеними вироками, 18 квітня 2017 року вчинив аналогічний корисливий злочин, що встановлено вироком Галицького районного суду м.Львова від 20 лютого 2018 року.

Так, при призначенні ОСОБА_1 покарання на підставі ст.71 КК України до покарання за ч.2 ст.185 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання лише за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 02 березня 2017 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України.

Водночас, судом першої інстанції не приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 24 січня 2017 року, який виконувався окремо від вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 02 березня 2017 року, на що звертає увагу прокурор у своїй апеляційній скарзі.

Поряд з тим, як встановлено апеляційним судом, вироком Личаківського районного суду м.Львова від 26 червня 2018 року, який на час розгляду апеляційної скарги набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 24 травня 2018 року, призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 5 (п’яти) місяців позбавлення волі.

Таким чином, невідбута частина покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2017 року приєднана до покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 26 червня 2018 року, який набрав законної сили, відтак колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог в.о. прокурора Львівської області.

Ураховуючи вищенаведене, оскаржуваний вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відтак підстав для зміни чи скасування оскаржуваного вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

вирок Галицького районного суду м.Львова від 20 лютого 2018 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, апеляційну скаргу в.о. прокурора Львівської області Русецького Олександра Володимировича – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Т.М.ОСОБА_2ОСОБА_3Ревер