Постанова № 76369556, 27.08.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/4601/18

пр.№ 3/464/1900/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2018 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює,

за ч.1 ст.130 КУАП,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 6 серпня 2018 року о 0.30 год. на вул.Дунайській, 8 в м.Львові керував автомобілем НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп’яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву шкіри обличчя та від проходження огляду на стан на стан сп’яніння з використанням технічного засобу «Драгер» на місці та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні порушення не визнав та пояснив, що не пам’ятає обставин справи з того моменту, як працівники поліції пішли оформляти відповідний протокол. Ствердив, що керував транспортним засобом, однак без прав водія, бо вже таких позбавлявся по ст.130 КУАП. Зазначив, що спиртне взагалі не вживає. В автомобілі в якості пасажирів були 2 знайомих, які, як і він, були тверезі.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУАП).

Відповідно до ст.280 КУАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вимогами ст.251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУАП)

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, вчинення ним правопорушення стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 142856 від 6 серпня 2018 року, що відповідає вимогам ст.256 КУАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння;

- відеозаписом з місця події, яка мала місце 6 серпня 2018 року, оглянутим в суді та відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння;

- рапортами працівників патрульної поліції від 6 серпня 2018 року про обставини зупинення транспортного засобу марки «ВАЗ» ВО 8186 ВЕ під керуванням ОСОБА_1 на великій швидкості, виявлення водія ознак алкогольного сп’яніння, пропонування проходження огляду на стан сп’яніння та відмова від такого.

Порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп*яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров*я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами), не встановлено.

З урахуванням наведених доказів вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України та вчиненні правопорушення доведена повністю, його дії за ч.1 ст.130 КУАП кваліфіковані вірно, оскільки, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, а тому підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Доводи ОСОБА_1 на відеозаписі щодо неперебування за кермом автомобіля і, як наслідок, відсутності обов’язку проходити огляд спростовується самим відеозаписом, на якому такий чітко сказав, що керував транспортним засобом, випив пляшку горілки, продувати «Драгер» не буде та в медичний заклад не поїде, а також відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення; поводив себе не у відповідності до обстановки з елементами зухвалості; так і поясненнями ОСОБА_1 в суді.

Отже, невизнання порушником своєї вини жодним чином не підтверджене, спростовується вищенаведеним і розцінюється як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене. Особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, надано достатньо доказів в підтвердження вчинення порушення за ч.1 ст.130 КУАП та вини у цьому ОСОБА_1, суддя не має підстав сумніватися в їх достатності та достовірності, а тому з таких підстав безпідставним є клопотання захисту щодо виклику свідків та спрямований на затягування розгляду справи.

Згідно із ч.1 ст.130 КУАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У ч.2 ст.33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч.1 ст.130 КУАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Отже на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами з урахуванням того, що порушник 19 квітня 1997 року отримував посвідчення водія серії ІНА № 044780 (довідка старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_5 згідно з базою даних Національної автоматизованої інформаційної системи станом на 6 серпня 2018 року).

Окрім цього у відповідності до ст.40-1 КУАП з правопорушника слід стягнути 352,40 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст.221, 283, 284 КУАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 352,40 грн. судового збору на користь держави.

Реквізити для оплати штрафу: одержувач ГУК у Львівській області/Львів.обл./21081300, код ЄДРПОУ 38008294, р/р 31115149013001, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998(у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31211256026001, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

У випадку несплати штрафу у п*ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя О.В.Тімченко