Вирок № 76369188, 10.09.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4506/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

прокурора: Яворської Л.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

представника потерпілого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12018140060002276 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, розлученого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст. 89 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.185 КК України, суд

в с т а н о в и в :

26 червня 2018 року близько 18.48 год. ОСОБА_1, перебуваючи в торговому приміщенні магазину ТзОВ «Нова Лінія» за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 7, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу таємно викрав один тримач для одягу одинарний UnderPrice /750x380x820-1520 мм/, вартістю 200 гривень /без ПДВ/, а також три хомути затяжні нержавійка 25-40 /EF/, вартістю 4,50 гривень /без ПДВ/, за 1 шт. загальною вартістю 13,50 гривень /без ПДВ/. Так, останній не здійснивши оплату за товар, із викраденим пройшов повз касову зону та вийшов з приміщення магазину ТзОВ «Нова Лінія».

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду магазину ТзОВ «Нова Лінія» на загальну суму 213 гривень 50 копійок.

У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч.1 ст.185 КК України, так як обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжку.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчиненим умисно з корисливих мотивів, особу винного, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому злочині, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, завдану шкоду відшкодував шляхом повернення майна, такі пом'якшуючі обставини як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені, а тому виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід обрати покарання у межах санкції ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу, що є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні - відсутні.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.50, 65-67, 185 КК України, ст.100, 118, 124, 368, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 /шістдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020 /одна тисяча двадцять/ гривень.

Речові докази: компакт-диск DVD+R на якому знаходиться відеозапис допиту - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.