Ухвала суду № 76368940, 11.09.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3489/18

Провадження № 1-кп/461/379/18

УХВАЛА

11.09.2018 Колегія суддів Галицького районного суду м. Львова у складі:

головуючого судді - Городецької Л.М.,

суддів - Зубачик Н.Б., Стрельбицького В.В.,

при секретарі - Думичі Р.М.,

за участю прокурора - Шумського П.Ю.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017140050005697 від 31.12.2017 року відносно ОСОБА_1, про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2, про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2, про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшились.

Захисник обвинуваченої заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою. Крім того, обвинуваченою ОСОБА_2 подано письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи його тим, що в неї значно погіршився стан здоров’я.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання не заперечили.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.201, 331 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Разом з тим, доводи обвинуваченої не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, доводи обвинуваченої на які вона покликається як на підставу для зміни запобіжного заходу, колегією суддів відхиляються, оскільки такі нічим не підтвердженні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім того, в ході розгляду клопотання не здобуто жодних доказів неможливості отримання належної медичної допомоги обвинуваченій в умовах слідчого ізолятора. Окрім того в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченій надавалась медична допомога, в тому числі лікарями швидкої медичної допомоги, та лікарем не зазначено застережень, щодо неможливості останньої перебувати під вартою чи в судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого та тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі, та ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та не відпали.

При розгляді справи судом з врахуванням матеріалів кримінального провадження не встановлено обставин, які б виключали перебування обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинувачених, а й характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, такий виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню їх від суду.

Частиною 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При вирішенні питання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу. При цьому, після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що судове провадження по розгляду зазначеного кримінального провадження до 11 вересня 2018 року не буде завершено, колегія суддів вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 314, 315, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 – відмовити.

Клопотання прокурора – задоволити.

Застосований відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити до двох місяців, тобто до 11 листопада 2018 року, включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та скерувати до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Городецька Л.М.

Судді Зубачик Н.Б.,

ОСОБА_5