Ухвала суду № 76368565, 11.09.2018, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/86/18

Справа № 329/86/18

Провадження № 1-кп/329/34/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Ломейка В.В.,

при секретарі: Богдан І.І.,

за участю: прокурора Головкіна В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018080360000001 від 01.01.2018 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Владівка Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, українця, освіти неповної середньої, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

28.04.2009р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ст. 246 КК України, засуджений до обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік 6 місяців;

13.10.2010р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, засуджений до позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднано покарання за вироком від 28.04.2009р. і визначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі;

12.06.2013р. ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 2 місяці 27 днів;

27.12.2013р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ст. 395 КК України, засуджений до арешту на строк 1 місяць;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2018 року, приблизно о 15 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався по проїзній частині вул. Центральної в с. Хмельницькому, Чернігівського району, Запорізької області з боку с. Владівка в напрямку с. Балашівка, зі швидкістю не менше 80 км/год, що перевищує дозволену швидкість руху в населеному пункті.

В салоні його автомобіля, на передньому пасажирському сидінні, знаходився пасажир ОСОБА_3

Під час руху, в районі будинку № 75 по вул. Центральній в с. Хмельницькому, Чернігівського району, Запорізької області, водій ОСОБА_1, у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, долаючи закруглення проїзної частини вліво, перед зміною напрямку руху, не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вправо, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на придорожнє дерево.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1а), 2.9а), 10.1, 12.4, 12.9б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, відповідно до яких:

п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;

п. 12.9. «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з висновками судових інженерно-транспортних експертиз з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 9-23 від 11.01.2018 та № 9-76 від 25.01.2018, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 21093» ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер в КУ «Токмацька ЦРЛ» 02.01.2018.

Так, відповідно до висновку судової медичної експертизи №03 від 02.01.2018, смерть ОСОБА_3 настала від сполученої травми тулуба та кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів, численними переломами ребер, кісток кінцівок. Травма ускладнилась розвитком травматичного шоку, який й призвів до смерті. Сполучені травми тулуба та кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів, численними переломами ребер, кісток кінцівок у ОСОБА_3, як пошкодження що ускладнилося травматичним шоком та такі що викликали смерть - мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Всі отримані ушкодження знаходяться у прямому причинному зв'язку з наставшою смертю. Тілесні пошкодження ОСОБА_3 утворилися при обставинах ДТП при травматичному контакті конструкції автомобіля переважно з правого боку у тулуб та кінцівки де знаходяться виявлені пошкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 01.01.2018 року зі своїм покійним дядьком випив пляшку горілки, приблизно о 15 годині 15 хвилин, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, сів за кермо автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належав його дядькові та хотів їхати в с. Балашівка, з ним попросився поїхати ОСОБА_3. Разом вони поїхали по вул. Центральній в с. Хмельницькому Чернігівського району Запорізької області зі швидкістю приблизно 80 км/год. В районі будинку № 75 по вул. Центральній в с. Хмельницькому Чернігівського району Запорізької області у авто лопнув скат, автомобіль повело в праву сторону та він виїхав за межі проїжджої частини і врізався в дерево. Щиро розкаявся. Просив суворо не карати.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 01.01.2018р. їй зателефонували та повідомили, що її син ОСОБА_3 потрапив в ДТП, його доставили до швидкої допомоги. Пізніше, в КУ «Токмацька ЦРЛ» він помер. Обвинувачений ОСОБА_1 ніяким чином не намагався допомогти в похованні її сина, а також ніяких вибачень стосовно скоєного їй не приносив. Просила винести суворе покарання.

Про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні даного кримінального правопорушення, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку, які суд враховує та бере до уваги.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що проживає в с. Хмельницьке, працює бригадиром тракторної бригади ПСП «Дом». 01.01.2018 року після обіду йшла з магазину додому по вул. Центральній та почула гул машини бордового кольору, яка їхала на великій швидкості та врізалася в дерево правою, пасажирською стороною в чотирьох метрах від неї. За кермом автомобіля сидів ОСОБА_1, який був у крові, від нього було чути запах алкоголю. Він вийшов з машини, його посадили на лавку та почали оброблювати рану. ОСОБА_1 двічі сідав за кермо автомобіля та хотів їхати, але йому не давали цього зробити. Вона викликала швидку та поліцію. Пасажира в машині відразу не побачили, його виявили пізніше та почали міряти пульс, допомагали покласти його в автомобіль швидкої допомоги.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що проживає в селі Хмельницьке. 01.01.2018 року приблизно в обід вийшов на вулицю та побачив, як автомобіль ВАЗ 2109 дуже швидко проїхав зі сторони с. Владівка у сторону с. Балашівка, швидкість якого була не менше 120 км/год. Почув сильний удар, відразу під'їхав до місця ДТП та побачив за кермом автомобіля ОСОБА_1, який був у крові, від нього було чути запах алкоголю. Автомобіль був пошкоджений зі сторони пасажира. Він попрохав водія заглушити автомобіль, відкрив капот і від'єднав акумулятор. ОСОБА_1 сказав, що у автомобілі спить пасажир. ОСОБА_4 викликала швидку та поліцію. Вони намагалися відкрити двері, але не виходило, потім дверцята виламали та витягнули пасажира з машини, а потім допомагали покласти його в автомобіль швидкої допомоги.

Крім пояснень свідків вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.01.2018р. з схемою місця ДТП та фототаблицею, за участю ОСОБА_1 та понятих де зафіксована та детально описана подія ДТП, час та місце скоєння злочину, а також зроблений детальний опис стану самого автомобіля.

- протоколом додаткового огляду місця події від 05.01.2018р. з схемою та фототаблицею за участю ОСОБА_1 та понятих, де більш детально описана подія місця ДТП; та змістовні прояснення ОСОБА_1

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 02.01.2018р., якою в якості речового доказу признано автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на території Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області;

- протоколами проведення слідчих експериментів від 05.01.2018р. з схемами та фототаблицями за участю ОСОБА_1 та понятих, в якому свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 детально пояснювали про скоєне ДТП, а саме: де вони знаходилися на час скоєння ДТП, що бачили та їх дії після скоєного злочину;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.01.2018р., де ОСОБА_1 дав свої пояснення стосовно скоєного ДТП;

- висновком експерта від 01.01.2018р. № 03, в якому зазначено, що під час дослідження на тілі трупа ОСОБА_3 виявлено садна на обличчі та верхніх кінцівках, перелом правої променевої кістки, вивих ліктьової кістки з зап'ястного суглобу, переломи ребер справа по двом лініям, пошкодження правої легені, розрив аорти, численні розриви капсули печінки, перелом правої стегнової кістки

Враховуючи обставини справи викладені у постанові слідчого, характер та місце розташування тілесних пошкоджень, можливо припустити до пошкодження у небіжчика утворилися при обставинах ДТП при травматичному контакті конструкцій автомобіля переважно з правого боку у тулуб та кінцівки де знаходяться вищезазначені ушкодження. Всі отримані ушкодження знаходяться у прямому причинно наслідковому зв'язку з наставшою смертю.

Згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995р. сполученої травми тулуба та кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів, численним переломами ребер, кісток кінцівок у ОСОБА_3, як пошкодження що ускладнилося травматичним шоком та такі, що викликали смерть - мають ознаки тілесних ушкоджень;

- копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 № 03 від 02.01.2018р.

- висновком експерта від 09.01.2018р. № 9-4 судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження технічних станів транспортних засобів, в якому зазначено, що на момент експертного дослідження робоча гальмова система автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходилась у працездатному стані, а рульове керування та ходова частина у не працездатному стані. Відмова у працездатності рульового керування та ходової частини автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_3 носить аварійний (не експлуатаційний) характер, що виникла у момент дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком експерта від 25.01.2018р. № 9-76 інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно вимогам пп.10.1, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам пп. 10.1, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України; при цьому невідповідність його дій вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

Технічна можливість водія ОСОБА_1 запобігти ДТП залежала від виконання ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України;

- висновком експерта від 11.01.2018р. № 9-23 судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, в якому зазначено, що водій автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог пп. 10.1, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_3 є невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки водій автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 на момент пригоди рухався у населеному пункті із швидкістю 80.0/81.3/100 км/год, то у діях водія ОСОБА_1 є невідповідність вимогам пп. 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Технічна можливість у водія автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху

Судом досліджено характеризуючі дані особу обвинуваченого ОСОБА_1

При вирішені питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права, і за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази(параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя(статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань як самого обвинуваченого, так і показань потерпілої та свідків, оскільки ці покази підтвердженні дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими письмовими доказами.

Дії обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України суд кваліфікує, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд згідно з вимогами ст..ст.65-67 КК України та роз'яснення ППВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України суд відносить повне визнання вини.

До обставин що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України суд відносить скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно с.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, однак ОСОБА_1 27.04.2018 року з'явився в судове засідання в стані алкогольного сп'яніння, чим виявив неповагу до суду і був притягнутий до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою Чернігівського районного суду, справа № 329/359/18 від 27.04.2018 р. ОСОБА_1 понесених потерпілій збитків на поховання сина ОСОБА_3 не відшкодував, потерпіла наполягала на самому суворому покаранні для обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, враховуючи думку потерпілої, яка просила, призначити покарання для обвинуваченого пов'язане з позбавленням волі, суд дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства та вважає, необхідним призначити обвинуваченому покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не подано.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягненню з обвинуваченого підлягають витрати на користь держави за проведення судових експертиз від 09.01.2018р. № 9-4, від 11.01.2018р. № 9-23, від 25.01.2018р. № 9-76 на загальну суму 4290,00 грн.

Запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосувавши його у залі суду.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання, з 11 вересня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 витрати за проведення судових експертиз від 09.01.2018р. № 9-4, від 11.01.2018р. № 9-23, від 25.01.2018р. № 9-76 на загальну суму 4290 грн. на користь держави: рахунок № 31116115700009, одержувач Управління казначейства у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речовий доказ по справі згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 02.01.2018 року, а саме: автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на території Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути власнику ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Запорізької області через Чернігівський районний суд протягом 30 днів, для засудженого з моменту вручення копії вироку, а для інших з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя В.В. Ломейко