Ухвала суду № 76366821, 07.09.2018, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/657/17

Номер провадження № 6/240/22/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі - секретаря Осадчої Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Олександрівка подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житла боржника,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрівського районного суду Донецької області надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного ТУЮ у Донецькій області про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час примусового виконання виконавчого провадження АСВП№ 55439171 з примусового виконання виконавчого листа 240/657/17, виданого Олександрівським районним судом Донецької області 05.12.2017, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 50% спільного майна подружжя, в розмірі 1 306 821,00 грн. ,боржник не виконує своїх зобов’язань. Не зважаючи на вжиті заходи примусового виконання, заборгованість станом на 04 вересня 2018 року складає 1126866,35 грн.

Згідно ухвали Олександрівського районного суду Донецької області від 22.06.2017 по справі № 240/73/17, у власності ОСОБА_1 перебуває таке майно : автомобіль «Міtsubishsi Pagero Sport» 2011 р.в. державний номерний знак НОМЕР_1; агрегат грунтообробний «ДЛМ-5» 2014 р.в.; сівалка «Semeato» -5 2014 р.в.; агрегат причіпний бороновальний «ЗПТ-24» 2012 р.в.; трактор колісний «Т-150К» 2010 р.в.; сівалка «СЗ-5.4» 2004 р.в.; тракторМТЗ-82 - 2006 р.в.; комбайн «Дон-1500» 1989 р.в. номерний знак 14876ТК; борона дискова «ДМТ-4» 2003 р.в.;мисливські рушниці 2012 р.; трактор «Т-150К» 1989 р.в.; сівалка «СЗТ - 3.6», 2002 р.;сівалка ТОДАК - 2002 р.; сівалка «СЗ-З.6» -2001 р.; сівалка СК-12L 2002 р.; агрегат ґрунтообробний АГ-6 2006 р.в.;пилосос «Тhomas» 2011р.;варильна поверхня «Gorenje» 2012 р.; хлібопічь «Согепіе ВМ900АL» 2012 р.в.;газонокосарка 2016 р.в.; конвектора /8шт/2007 р.; сканер 2010 р.в.; ксерокс 2015 р.; мийка високого тиску «Кагсhег» 2010 р.; плазмовий телевізор «Samsung» 2012 р.в.; СВЧ-піч «Samsung РG832К»; витяжка Gata C 2013 р.;холодильник LG 2012 р.в.; елекnродухова шафа «Агіston» 2012 р.в.; кондиціонер LG 2015 р.в.; бойлер «Атлантик» 2015 р.в.; пральна машина автомат LG 2015 р.в.; шафа-купе 2012 р.в.;

меблі в передпокої 2012 р.в.;кухонний гарнітур 2012 р.в.;м’які меблі 2012 р.в.; меблева стінка-гірка в гостинну 2012 р.в.; спальний гарнітур 2012 р.в.; стіл письмовий 2012 р.;стіл кухонний та диван 2006 р.;килими 2 шт. - 2012 р.;матрац ортопедичний 2 шт. 2012 р.;ліжко «Ліберті»2012 р.;кабіна душова 2015 р.;тренажер Орбітек 2010 р.;тренажер 2010 р. , перевірку наявності якого було доручено державним виконавцям Олександрівського РВ ДВС Головного ТУЮ юстиції у Донецькій області та, у разі виявлення, скласти постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника,а також скеровано вимогу на адресу боржника щодо надання інформації про місцезнаходження вищезазначеного майна з наданням вільного доступу до нього з метою проведення його опису та арешту .

Актами державних виконавців від 02 та 13 липня 2018 року було встановлено,що потрапити до будинку неможливо .

.Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, а державним виконавцем вжито всіх необхідних заходів, державний виконавець просить винести рішення про примусове проникнення у домоволодіння за адресою: вул. Зарічна,3/1 смт.Олександрівка Олександрівського району району Донецької області для перевірки майнового стану боржника та опису виявленого майна.

В судове засідання державний виконавець не з’явився, про день слухання повідомлений.

В силу положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив таке.

ОСОБА_3 до п.13 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

ОСОБА_3 дост.439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 439 ЦПК України не врегульовано вимоги до подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3 до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відтак, суд застосовує загальні норми ЦПК України, які регулюють вимоги до позовної заяви.

ОСОБА_3 до ч.2 ст.175 ЦПК України,позовна заява підписується позивачем або його представником ,або іншою особою,якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За ст.62 ЦПК України,повноваження представника має бути підтверджено довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Отже, державний виконавець,звертаючись із поданням не додав документів ,що підтверджують повноваження особи ,яка підписала подання . Натомість , подання підписано особою, повноваження якої підтверджено ксерокопією довіреності, засвідченою цією ж особою.

Таку думку викладено, зокрема, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 27 січня 2017 року по справі № 753/23979/15-ц, щодо підтвердження повноважень представника, копія довіреності якого має бути посвідчена посадовою особою, яка її видала, та скріплена печаткою юридичної особи, або має бути нотаріально посвідчена або надано її оригінал.

ОСОБА_3 до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази , позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності з вимогами ч.ч.2-5 ст.95 ЦПК України , письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вказаним вимогам державним виконавцем не надано оригіналів письмових доказів, а додані до позову їх копії не засвідчені в порядку, встановленому законодавством,а саме: учасник справи, який подає письмові докази в копіях повинен підтвердити відповідність копії своїм підписом із зазначенням прізвища особи, що її завірила ,та дати засвідчення. Крім того ,засвідчені особою , яка не має на те повноважень.

Судом встановлено, що в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження № 55439171 з примусового виконання виконавчого листа 240/657/17, виданого Олександрівським районним судом Донецької області 05.12.2017, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 50% спільного майна подружжя, в розмірі 1 306 821,00 грн.

За актами державних виконавців ,2 липня 2018 року та 13 липня 2018 року здійснено вихід за місцем проживання боржника за адресою : смт.Олександрівка Олександрівського району Донецької області вул.Зарічна,3/1,але з будинку ніхто не вийшов .

До матеріалів додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, за якою боржникові ОСОБА_1 на праві

приватної власності належить лише ? частина житлового будинку за адресою : смт.Олександрівка Олександрівського району Донецької області вул.Зарічна,3/1. Будь-яких відомостей щодо права власності на іншу частину будинку не надано.

Крім того, доказів того, що вказаним домоволодінням на законних підставах не користуються інші особи, суду також не надано.

Не перевіривши дану інформацію, суд позбавлений можливості ухвалити законне рішення про надання дозволу на примусове проникнення до вказаного житлового приміщення не порушуючи конституційних прав інших осіб (вразі їх наявності), які там можуть проживати на законних підставах. Тому, подання державного виконавця є передчасним.

Проникнення до житла особи є винятковим заходом виконання судового рішення, який може бути дозволено, якщо вичерпано інші можливі заходи примусової реалізації майна.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(ч.1 ст.64 Основного Закону України). Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.1, 2 ст.30 Конституції України).

ОСОБА_3 до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Державний виконавець, звертаючись до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, повинен був належним чином обґрунтувати його та надати суду докази на підтвердження доводів свого подання.

Таким чином, керуючись вищеназваними нормами права та враховуючи відсутність доказів того, що примусове проникнення у домоволодіння не порушить прав інших осіб, які на законних підставах можуть там проживати або користуватися, суд вважає, що підстави для задоволення подання про примусове проникнення до житла відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає подання не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючисьст.439 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житла боржника відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Щербак