Ухвала суду № 76365847, 11.09.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/121/18

Провадження № 1-кп/220/45/18

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

прокурора Харченка В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2 про призначення по справі судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Великоновосілківського районного суду Донецької області перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення по справі судово-медичної експертизи, на розгляд якої просить поставити наступні питання: 1. Стан здоров’я ОСОБА_1; 2. Чи може ОСОБА_1 перебувати та отримувати належну медичну допомогу (згідно до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України від 13.06.2016 р. № 564) в умовах СІЗО. В обґрунтування клопотання посилається на те, що стан обвинуваченого постійно погіршується. При огляді ОСОБА_1 лікарем кардіологом йому було рекомендовано необхідне та термінове стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні міської лікарні. Після цього була проведена корекція лікування, після якої був поставлений той самий діагноз та на 27.08.2018 р. запланована госпіталізація. 29.08.2018 р. обвинувачений був проконсультований завідувачем кардіологічного відділення, діагноз був підтверджений, однак обвинувачений не госпіталізований у зв’язку з неускладненою течією гіпертонічної хвороби. На даний час ОСОБА_1 постійно звертається до медичної частини СІЗО за наданням медичної допомоги. Йому потрібні додаткові лабораторні обстеження, які неможливо провести в умовах СІЗО. Тому, з метою отримання інформації про те, чи може обвинувачений утримуватись в умовах СІЗО, просить призначити судово-медичну експертизу та доручити її медичній установі за вибором суду.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим. Зазначив, що обвинуваченому поставлений остаточний діагноз, з приводу якого він проходить лікування і отримує необхідну медичну допомогу та консультації лікарів. Вважає, що підстав для призначення експертизи немає і розцінює дії захисника як навмисне затягування процесу розгляду справи.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК україни експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до Інструкції про проведення судово-медичної експертизи судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.

Підставою для звернення до суду з клопотанням про призначення судово-медичної експертизи захисник зазначає погіршення стану здоров’я обвинуваченого, а метою проведення експертного дослідження є з’ясування питання про те, чи може обвинувачений за станом здоров’я утримуватись в умовах СІЗО.

З матеріалів справи та доданих до клопотання документів стосовно стану здоров’я обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що останній прибув до СІЗО 06.12.2017 р. та був оглянутий медичними працівниками слідчого ізолятора. ОСОБА_1 встановлено діагноз: ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., був взятий під нагляд лікарями медичної частини МСІ. З приводу наявного у нього захворювання ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою 11.12.2017 р., 25.01.2018 р., 13.02.2018 р., 19.02.2018 р., 26.02.2018 р., 01.03.2018 р., 12.03.2018 р., 23.03.2018 р., 15.05.2018 р., 16.05.2018 р., 21.05.2018 р., 23.05.2018 р. У всіх випадках звернень отримував амбулаторне лікування в необхідному обсязі. 08.06.2018 р. був вивезений до міської лікарні № 1 м. Маріуполь, був консультований лікарем-кардіологом, з метою уточнення діагнозу була проведена ЕХО кардіографія серця. У зв’язку з підвищеними цифрати артеріального тиску була рекомендована госпіталізація в терапевтичне відділення. Виконуючим обов’язки начальника медичної частини була проведена корекція лікування в зв’язку з наявністю медикаментів. 22.08.2018 р. повторно консультований лікарем кардіологом, діагноз той самий, проведена корекція лікування. 27.08.2018 р. запланована госпіталізація до терапевтичного відділення міської лікарні № 1 м. Маріупль. 29.08.2018 р. ОСОБА_1 направлений в обласну лікарню інтенсивного лікування м. Маріуполь, де був консультований завідуючим кардіологічного відділення. Діагноз підтверджений, хворий не госпіталізований у зв’язку з неускладненою течією гіпертонічної хвороби. Рекомендовано проведення комбінованої терапії. Не зважаючи на прийом гіпотензивної терапії відмічаються нестабільні цифри артеріального тиску, головний біль, шум в голові, слабкість. Хворий потребує динамічного спостереження кардіологом, неврологом, контроль УЗГД серця, проведення біохімічного аналізу крові.

Отже, діагноз обвинуваченого ОСОБА_1 є підтвердженим, з приводу наявного у нього захворювання останньому надаються необхідні консультації спеціалістів та надається необхідне лікування. Доказів, які б свідчили про неможливість надання необхідної ОСОБА_1 медичної допомоги, суду не надано. Більш того, як вбачається з листа начальника слідчого ізолятора, у всіх випадках звернень обвинувачений отримував амбулаторне лікування в необхідному обсязі. Крім того, погіршення стану здоров’я ОСОБА_1 нічим не підтверджено, а тому суд вважає доводи сторони захисту в цій частині безпідставними.

Клопотання захисника стосовно призначення судово-медичної експертизи суд вважає необґрунтованим, захисник не навів відповідних доводів щодо необхідності призначення вищевказаної експертизи та не зазначив, для підтвердження існування чи відсутності яких обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, необхідне її призначення, в зв’язку з чим суд не вбачає підстав для його задоволення.

В ухвалі суду від 01.06.2018 р. було звернуто увагу на те, що за змістом ст. 49 Конституції України, кожному громадянину гарантоване право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов’язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.

Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення від 18.12.2008 року по справі «Ухань проти України», заява №30628/02).

Положеннями ст. 11 Закону України «Про попереднє увязнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров’я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.

Відповідно до «Порядку взаємодії закладів охорони здоровя Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоровя з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров’я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Відшкодування витрат, повязаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів.

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров’я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров’я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров’я та запит до керівництва СІЗО.

Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення порушення прав обвинуваченого на отримання необхідної та достатньої медичної допомоги, суд вважає необхідним зобов'язати адміністрацію установи виконання покарань забезпечити обвинуваченому ОСОБА_1 проведення необхідного медичного обстеження та ліквання.

Керуючись ст. ст. 91, 242, 332, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2 про призначення по справі судово-медичної експертизи відмовити.

Зобовязати адміністрацію Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» забезпечити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проведення необхідного медичного обстеження та лікування.

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Якішина