
Справа № 148/2001/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2018 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області в складі: судді Саламахи О.В.
за участю: секретаря Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 148/2001/17 за позовом Державного підприємства «Тульчинське лісомисливське господарство» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні службовим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 148/2001/17.
До початку судового розгляду, відповідач ОСОБА_1 заявив про відвід судді Саламасі О.В., який мотивований тим, що головуючий приймав участь як слідчий суддя у розгляді його клопотань в рамках кримінального провадження, і у задоволенні яких йому було відмовлено, також у зв’язку з тим, що він хоче щоб дана справа розглядалась Шаргородським районним судом Вінницької області.
Представник позивача заперечив щодо задоволення заявленого відводу, оскільки він є безпідставним та не вмотивованим.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 ЦПК України. Згідно ч. 2 цієї статті, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частина 3 ст. 40 ЦПК України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Заслухавши думку учасників справи, обговоривши доводи заяви, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу виходячи з наступного.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Зокрема, п. 5 ч. 1 вказаної норми встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Таким чином, дана норма передбачає можливість відводу судді за умови підтвердження упередженості чи необ’єктивності судді, в той час як наведені заявником посилання та обставини таких сумнівів не доводять.
За таких умов, передбачені законом підстави для задоволення заяви про відвід у даному випадку відсутні, а заява про відвід не може бути визнана обґрунтованою.
З огляду на викладене та враховуючи підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява є необґрунтованою, оскільки не містить в собі підстав для відводу, у зв’язку з чим провадження у справі підлягає зупиненню до вирішення питання про відвід судді Саламахи О.В. в порядку, визначеному ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України,суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відвід заявлений судді Саламасі О.В. визнати необґрунтованим.
Зупинити провадження у справі до вирішення заяви про відвід судді Саламахи О.В.
Справу передати в канцелярію суду для визначення, в порядку передбаченому статтею 33 ЦПК України, судді для розгляду заяви про відвід.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, в частині зупинення провадження у справі, подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області. В іншій частині ухвала суду не оскаржується.
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_2
Судове рішення № 76364940, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 10.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 148/2001/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: