Постанова № 76364226, 14.08.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23823/16-а

Провадження № 2-а/761/33/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення витрат на перевезення пільгових пасажирів, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі – Позивач), в особі свого представника, 04 липня 2016 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення витрат на перевезення пільгових пасажирів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним, в особі Конотопської дирекції залізничних перевезень, з одного боку, та Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради – з другого боку, 30 січня 2015 року було укладено Договір № 9 про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії населення залізницею (далі – Договір), за умовами якого залізниця зобов’язувалася здійснювати пільгове перевезення передбачених законодавством України категорій громадян. Зауважує, що Позивач здійснює всі дії щодо виконання умов Договору з наданням послуг по перевезенню пільгових категорій громадян та обліку цих пасажирів і, що за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року залізницею надано послуги з перевезення пільгових категорій громадян зі станції Конотоп м. Конотоп на суму 34 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого Відповідачу надсилалися за 12 місяців 2015 року рахунки на відшкодування недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в розрізі категорії пільговиків та облікові форми. Вказує, що згідно підписаного акту звіряння розрахунків за надані послуги з перевезення окремих категорій громадян між Конотопською дирекцією залізничних перевезень та Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради станом на 01 січня 2016 року невідшкодованими залишаються кошти в сумі 34 000 грн. 00 коп. Крім того, зауважує, що відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, у разі виникнення додаткових зобов’язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам районних державних адміністрацій уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Вказує, що Відповідач не дотримується зазначених норм Порядку, реєстрацію щомісячних додаткових зобов’язань не проводить та до фінансового органу вказану інформацію не надає. На думку Позивача, зазначена бездіяльність Відповідача порушує його право на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізницею окремих категорій громадян у повному обсязі. Просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати бездіяльність Відповідача протиправною в частині щодо невиконання вимог пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, а саме не реєстрації за період із 01 січня 2015 року і по 31 грудня 2015 року додаткових зобов’язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станції Конотоп м. Конотоп за цей період та не надсилання інформації про додаткові зобов’язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу виконкому Конотопської міської ради, стягнути із Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради на користь Позивача 34 000 грн. 00 коп. витрат, понесених залізницею за перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період із 01 січня 2015 року і по 31 грудня 2015 року та присудити судові витрати, пов’язані із розглядом справи.

У судовому засіданні представник Позивача адміністративний позов з підстав, зазначених у позовній заяві, підтримав повністю. Просив суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представником Відповідача на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони Відповідача. Водночас, представник Відповідача на адресу суду надіслала заперечення проти позову, в яких позов не визнала, у задоволені позовних вимог просила суд відмовити у повному обсязі. Свою правову позицію обґрунтовувала тим, що Відповідач є державною установою і в своїй діяльності керується Конституцією України, законами й іншими нормативно-правовими актами. Зауважила, що в силу частини 2 статті 95 Конституції України, виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове використання. Крім того, також зауважила, що відповідно до пункту 4 статті 89 Бюджетного кодексу України, компенсаційні витрати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян є складовою частиною державних програм соціального захисту і, що на ці цілі кошти закладаються тільки в державному бюджеті і, що відшкодування здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, оскільки місцевим бюджетом відшкодування цих коштів не передбачено. Зауважила, що Відповідач неодноразово звертався до компетентних органів з приводу виділення додаткових коштів на покриття витрат залізниці за пільгові перевезення пасажирів в поїздах приміського сполучення. За таких обставин, вважає, що Відповідач вчинив всі дії, передбачені умовами Договору, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Враховуючи думку представника Позивача, який не заперечував проти розгляду адміністративного позову за відсутності сторони Відповідача, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності останнього.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що між Державним територіально-галузевим об`єднанням «Південно-Західна залізниця», в особі Конотопської дирекції залізничних перевезень, з одного боку, Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради – з другого, 30 січня 2015 року було укладено Договір № 9 про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії населення залізницею (далі – Договір), за умовами якого залізниця зобов’язувалася здійснювати пільгове перевезення передбачених законодавством України категорій громадян (а.с. 7).

Відповідно до пунктів 1.1., 5.1. Договору, Договір регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за перевезення пільгових категорій громадян, яким таке право надано законом, приміським електротранспортом, які надаються Залізницею, та покращення рівня обслуговування пасажирів у м. Конотоп Сумської області;

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2015 року включно (а.с. 7).

Крім того, 26 жовтня 2015 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду № 109/9 до Договору № 9 від 30 січня 2015 року, якою внесено зміни в пункт 3.1. розділу 3 Договору № 9 від 30 січня 2015 року та визначено, що сума відшкодування витрат на пільгове перевезення пасажирів становить з державного бюджету – субвенція – 294 000 грн. 00 коп. (а.с. 8).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно Акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між Конотопською дирекцією залізничних перевезень та головним розпорядником коштів місцевого бюджету - УСЗН м. Конотоп станом на 01 січня 2016 року, заборгованість Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради перед Конотопською дирекцією залізничних перевезень становить 34 000 грн. 00 коп. (а.с. 9).

Пільгове перевезення окремих категорій громадян за державними програмами соціального захисту населення Позивачем здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, фінансування зазначених державних соціальних програм проводиться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян.

За змістом пунктів 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 № 256 (далі – Порядок), фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі – головні розпорядники коштів).

Судом встановлено, що факт надання послуг, згідно умов Договору, за спірний період з боку Позивача, сторонами не заперечується. Судом також встановлено, що, відповідно до умов Договору, Відповідач відшкодовував Позивачеві збитки від перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні по мірі надходження субвенцій з Державного бюджету України. Крім того, судом також встановлено, що за спірний період субвенції Державного бюджету України надійшли не у повному обсязі, внаслідок чого сума недоотриманих Позивачем коштів склала 34 000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку. При цьому суд виходить із принципу обов’язковості договору, оскільки держава в особі Відповідача, має відповідати за своїми зобов’язаннями. Тому відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення у даному випадку Відповідача від відшкодування понесених Позивачем затрат.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати бездіяльність Відповідача протиправною в частині щодо невиконання ним вимог пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 та визнати протиправними дії в частині щодо неповної оплати витрат, пов’язаних із пільговим перевезенням окремих категорій громадян.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню підлягають, з таких підстав.

За змістом пунктів 5 та 6 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами – надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20.

У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх фінансовим органам обласних держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в областях до 25 числа місяця, що настає за звітним – щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20.

Управління Державної казначейської служби в областях щомісяця подають Державній казначейській службі відповідні дані щодо фактично нарахованих сум пільг, субсидій, допомоги та кредиторської заборгованості відповідних бюджетів згідно із зазначеними реєстрами.

За змістом частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 6 частини 1 статті 1 Бюджетного кодексу України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: бюджетне асигнування – повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові призначення.

Пунктами 6-11 Порядку внормовано процедуру перерозподілу обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання державних програм соціального захисту між їх видами та між бюджетами.

Таким чином, хоча головні розпорядники коштів при розрахунках компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян обмежені сумами фактичних зобов’язань відповідних бюджетів, але зобов’язані у разі виникнення додаткових зобов’язань надсилати щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

Судом встановлено, що Відповідач не проводив реєстрації додаткових зобов’язань та щомісячних надсилань уточненої інформації про фактично нараховані у поточному місяці суми до фінансового органу Конотопської міської ради, що свідчить про протиправну бездіяльність Відповідача в частині невиконання пункту 6 Порядку, а саме не реєстрації за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року додаткових зобов’язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станції Конотоп м. Конотоп за цей же період та не надсилання інформації про додаткові зобов’язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Конотопської міської ради.

Таким чином, позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що в цілому підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, із Відповідача на користь Позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 1, 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 «Про Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», керуючись статтями 8-12, 14, 18, 69, 71, 72, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення витрат на перевезення пільгових пасажирів – з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (Код ЄДРПОУ 03198072) у період із 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, пов’язану із невиконанням вимог пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, зокрема, відсутність за період із 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року реєстрації додаткових зобов’язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станції Конотоп та неподання фінансовому органу Конотопської міської ради щомісячної, до 18 числа, інформації про додаткові зобов’язання.

Стягнути із Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (Код ЄДРПОУ 03198072, місцезнаходження: Сумська область, м. Конотоп, Проспект Миру, 6) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: вулиця Лисенка 6, м. Київ, Код ЄДРПОУ 40081221) кошти у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (Код ЄДРПОУ 03198072, місцезнаходження: Сумська область, м. Конотоп, Проспект Миру, 6) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: вулиця Лисенка 6, м. Київ, Код ЄДРПОУ 40081221) судові витрати, пов’язані із розглядом справи у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :