Ухвала суду № 76363547, 04.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13349/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2018 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

представника заявника ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 року у цивільній справі № 755/13349/16-ц за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

До суду від представника відповідачів - 1, 2 ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 надійшла заява про перегляд заочного рішення в якій просить скасувати заочне рішення, у зв'язку з тим, що відповідачі у справі не отримали жодної повістки, також зазначила, що рішення від 10.03.2017 року є необґрунтованим, незаконним, протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при постановленні рішення від 10.03.2018 року порушено право на справедливий суд та порушено принцип змагальності. Рішення по справі відповідачі не отримували. У зв'язку із вищезазначеним просить суд скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2017 року за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Представник відповідачів - 1, 2 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити з підстав наведених у поданій заяві.

Відповідач - 3 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чино, причини неявки суду невідомі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідачів - 1, 2, позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням від 10 липня 2017 року позов ОСОБА_2, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_5 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. Визнано ОСОБА_6 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. Визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користуванням квартирою АДРЕСА_1. (а.с. 93-94)

Відповідачі про судове засідання 10 липня 2017 року повідомлялись належним чином. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази інформування відповідачів про час та дату слухання справи, твердження представника відповідачів - 1, 2 про порушення їх права бути присутнім в судовому засіданні спростовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Також суд звертає увагу на те, що окрім заяви про перегляд заочного рішення представником відповідачів - 1, 2 не було надано жодного доказу з приводу зазначених порушених прав відповідачів.

Крім того, ч. 1 ст. 288 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення " № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4.XI.1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного ( без невиправданих зволікань ) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника ( справи " Федіна проти України " від 02 вересня 2010 року, " Смірнова проти України " від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції " від 05 лютого 2004 року та інші).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд скасовує заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши всі наявні докази надані представником заявника, суд приходить до висновку, що до заяви не надано жодного доказу на які він посилається та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому відсутні підстави визначені у ст. 280 ЦПК України для перегляду заочного рішення.

За таких обставин, підстав для перегляду заочного рішення судом не встановлено, а тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1-12, 76, 260-261, 280-281, 284-289, 353-355 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 року у цивільній справі № 755/13349/16-ц за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 05 вересня 2018 року.

Суддя Н.О. Яровенко