Рішення № 76362750, 22.08.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2018/18

2/703/1353/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Смілянської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 9 грудня 2017 року помер ОСОБА_2, після його смерті відкрилася спадщина на 9/20 частин будинковолодіння №25 по вул. Некрасова в м. Сміла Черкаської області. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів їй, крім того, вона постійно проживала із спадкодавцем, а тому прийняла спадщину після його смерті, однак отримати свідоцтво про право на спадщину вона не в змозі в зв’язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, а тому змушена звернутися до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно.

Позивач в судове засідання не з’явилася, надіслала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, у відзиві, надісланому на адресу суду просив справу розглядати без участі представника відповідача, а рішення винести відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

9 грудня 2017 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР №316615, яке видане 9 грудня 2017 року Смілянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.8).

Як вбачається із заповіту посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу ОСОБА_3 18 серпня 2017 року, ОСОБА_2 все своє майно заповів ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про право власності на спадщину від 4 грудня 1996 року виданого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є спадкоємцями майна ОСОБА_7, померлого 1996 року. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з 3/5 частин будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в м. Сміла по вул. Некрасова, 25 в м. Сміла Черкаської області (а.с. 5).

Як вбачається з договору дарування будинку від 14 березня 1997 року ОСОБА_4, та ОСОБА_5 в рівних частинах подарували, а ОСОБА_2 прийняв у дар 3/10 частин будинку з відповідною частиною надвірних споруд по вул. Некрасова, 25 в м. Сміла Черкаської області (а.с. 6).

Відповідно до довідки КП ЧООБТІ №680-о від 13 червня 2018 року станом на 1 січня 2013 року право власності на 9/20 частин будинку №25 по вул. Некрасова в м. Сміла Черкаської області зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 9).

Згідно довідки квартального комітету №14 від 13 січня 2018 року №116605 ОСОБА_2 до дня смерті 9 грудня 2017 року, був зареєстрований з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по вул. Некрасова, 25 в м. Сміла Черкаської області з 2001 року (а.с. 12).

Як вбачається з листа Смілянської державної нотаріальної контори №1437/02-14 від 19 липня 2018 року після смерті ОСОБА_2 до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особа яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов’язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки право власності на 9/20 частин будинковолодіння належним чином було зареєстровано за ОСОБА_2 в органах, що здійснюють державну реєстрацію, відтак такий є їх власником, за таких обставин, суд вважає, позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, а невизнане право позивача відповідно до вимог ст.392 ЦК України захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 128 ЦК України 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 131 ЦК 1963 року визначено, складовою частиною речі є все те, що не може бути відділене від неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переході права на річ складові частини її не підлягають відділенню.

Стаття 132 ЦК 1963 року передбачає, приналежністю є річ, призначена служити головній речі, зв'язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

За таких обставин, відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно позбавляє можливості позивача оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 у нотаріуса, що є об’єктивною підставою для звернення її до суду з даною позовною заявою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 334, 392, 1216, 1218, 1223, 1233, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 128, 131, 132 ЦК України 1963 року, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ЗУ від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ,-

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 9 грудня 2017 року ОСОБА_2 на 9/20 частин будинковолодіння з відповідною частиною надвірних споруд №25 по вул. Некрасова в м. Сміла Черкаської області, а саме зазначені в технічній характеристиці домоволодіння, літери А-1, А 1 -1, А 2 -2, а, а-1, а-2 – житловий будинок з житловими прибудовами )загальна площа 82,9 кв.м., житлова площа – 47,0 кв.м); Б,В – сарай; Г – гараж; Е – гараж; Д-літня кухня, сарай; Ж- літній душ; п/д, п/д-1 – погріб з шийкою; У,в – вбиральня; №1,2,3,4,5 – огорожа; №6 – вигрібна яма.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Смілянська міська рада, вул. Незалежності, 37 м. Сміла Черкаська область.

Головуючий О.П.Опалинська